"Важке кохання з Україною": як змінить політику Литви щодо Росії наступник Далі Грибаускайте

Понеділок, 27 травня 2019, 14:00 — , Європейська правда, Київ-Вільнюс
Фото: lrt.lt

"Я не така людина, як Даля Грибаускайте", – заявив переможець нових виборів Гітанас Науседа.

Економіст, який досі не займався політикою, переміг із вражаючим відривом. За нього віддали голоси 65,8% виборців, тоді як за його опонентку, екс-міністерку фінансів Інгриду Шимоніте – лише 32,8%.

Переможець виборів вже оголосив, що має намір активно втручатися в економічну політику (що президенти Литви зазвичай не роблять) та планує вирішити проблеми у відносинах із Польщею, у тому числі – через поступки польській меншині.

А також – анонсував корекцію відносин із РФ. Щоправда, додавши, що суттєві зміни стануть можливими лише у разі зміни російської політики щодо України.

"Кандидат еліт"

Попри те, що в першому турі Науседа посів лише друге місце, саме йому політологи прогнозували перемогу, хоча й не з таким потужним розривом. Опитування перед першим туром показали, що Науседа найбільше асоціювався зі статусом "кандидата еліт". Тому для перемоги йому було потрібно залучити виборців, що голосували за кандидатів, ближчих до простих людей.

Перед другим туром він намагався виправити "елітарний імідж", але до перемоги його привели не ці спроби.

Читайте також
Даля йде з посади президента: як вибори змінять курс Литви щодо України

Ключовою причиною такої переконливої перемоги банкіра став завеликий антирейтинг консерваторів – опозиційної партії, від якої йшла на вибори його ключова опонентка Інгрида Шимоніте. І цей антирейтинг не дозволив їй суттєво наростити підтримку у другому турі.

Показово, що кандидатом від консерваторів міг стати й Науседа – коли відомий економіст оголосив про плани йти на вибори, консерватори запропонували йому взяти участь у партійних праймеріз.

Тоді він відмовився від партійного висування, і як виявилося, це було правильною стратегією. Не маючи обмеження у вигляді партійного антирейтингу, Науседа зумів переманити до себе переважну більшість виборців інших кандидатів.

Додатковим плюсом стала й відсутність політичного досвіду, але одночасно – відносна впізнаваність. Колишній член наглядової ради литовського центробанку, а в останні роки – провідний економіст SEB Bank, він часто давав коментарі у ЗМІ щодо економічної ситуації у країні, в тому числі – критикуючи роботу уряду.

На користь кандидата зіграла й відсутність скандального шлейфу, характерного і для литовських політиків.

"Навіть найгостріші журналісти-розслідувачі, аналізуючи декларацію Науседи, не змогли знайти в ній жодного компромату. Найбільше, що йому закидали – подана у звіті вартість його будинку не відповідає нинішнім цінам на нерухомість", – розповіла у коментарі "Європейській правді" аналітикиня литовського центру Res Publics Даля Банкаускайте.

Так само й родина нового президента не генерувала скандалів. Дружина переможця виборів викладає дипломатичний протокол у Вільнюській бізнес-школі, а обидві доньки наразі навчаються за кордоном.

Кроки в бік Варшави. І Москви?

У Литві саме президент формує зовнішній курс, а отже, одним із перших питань до Науседи була ймовірність корекції курсу держави щодо РФ.

І переможець виборів анонсував певні зміни у діалозі з Москвою. Рівень жорсткості заяв Вільнюса може знизитися.

"Я б хотів бути дипломатичним і використовувати лексикон, який може бути дещо іншим, порівнюючи з лексиконом, який використовувався раніше", – заявив він.

Щоправда, Науседа одразу додав, що принципово відносини Литви з Росією не зміняться доти, доки "ситуація з Україною буде схожа на нинішню", додавши, що "не можна миритися" з агресією РФ проти України.

То чи можливі істотні зміни курсу Вільнюса? Швидше за все, ні.

"Ставлення до нинішньої політики РФ є консенсусом серед усіх литовських політиків, окрім декількох маргіналів. Водночас існує думка, що жорсткий курс Далі Грибаускайте – а Литва займає найпринциповішу позицію серед країн ЄС – послаблює нашу позицію на зовнішній арені", – пояснює Даля Банкаускайте.

Що ж до відносин з Україною, то литовські політологи однозначні: основні ризики погіршення відносин Києва та Вільнюса полягають у невпевненості, викликаній зміною влади в Україні.

"Як би там не було, Науседа у відносинах із Києвом продовжить курс Грибаускайте, який я назвав би "важким коханням" – так, ми, безумовно, підтримуємо Україну, але ніколи не будемо заплющувати очі на гальмування реформ чи інші проблеми", – резюмує викладач кафедри міжнародних відносин Вільнюського університету Вітіс Юрконіс.

Сам Науседа теж зазначав, що не збирається поступатися інтересами України, однак не готовий заплющувати очі на проблеми всередині країни.

"На жаль, питання корупції є першим у порядку денному, яке руйнує українське суспільство зсередини. Визнаючи, що геополітично це наш великий друг і боєць, що стоїть на перших лініях фронту, я не можуть закрити очі і сказати, що все добре. Ми не будемо жертвувати партнером, фліртуючи з Росією, цього точно не буде. Однак потрібно казати один одному й те, що не завжди приємно чути", – зазначав він під час виборчої кампанії.

Натомість за нового президента суттєвих змін можуть зазнати відносини Литви з Польщею. Невипадково Науседа вже оголосив, що його перший візит має відбутися до Варшави.

Нинішні відносини між країнами наразі далекі від ідеалу, в тому числі – й через історичну політику Варшави, яка викликає занепокоєння не лише в Україні.

До того ж, на думку Варшави, Вільнюс проводить дискримінаційну політику щодо польської меншини, зокрема, перевівши написання їхніх прізвищ у паспортах до вимог національної граматики. Зокрема, в литовській абетці немає літер x, w и q, і польські прізвища доводиться переробляти. Крім того, до жіночих прізвищ доводиться додавати традиційні литовські закінчення. Для поляків такі зміни є підривом їхньої національної ідентичності.

Під час виборчої кампанії Науседа заявляв про можливість подвійного написання польських прізвищ у литовських паспортах – і за литовською, й за польською граматикою.

Такий крок має суттєво покращити відносини з Варшавою, проте одночасно може викликати спротив націоналістів всередині країни.

Нові завдання для президента

"Існує два погляди на те, чим має займатися президент. Дехто стверджує, що законодавством його повноваження обмежені зовнішньою політикою та безпекою. Але мені здається, що ці питання дуже переплетені з економікою та відділити їх неможливо", – заявив після оголошення своєї перемоги Науседа.

Варто визнати, що ситуація, коли президент та глава уряду не є представниками однієї політичної сили, для Литви швидше правило, аніж виняток.

Так, останні роки прем’єр-міністром Литви є висуванець Партії зелених та селян Саулюс Скверняліс, партія якого на парламентських виборах перемогла консерваторів, яким симпатизувала Даля Грибаускайте.

Втім, умови співпраці в такій ситуації полягають у розподілі обов’язків. Правляча коаліція без проблем затвердила висунутих президентом кандидатів на посади міністрів оборони та закордонних справ, а президент – утримувалася від гучної критики роботи уряду.

В такій ситуації прагнення нового президента займатися й економікою – певна новація для Литви.

Але для цього незалежному кандидату потрібна парламентська підтримка.

Саме тому показово, що переможець виборів не шкодував компліментів на адресу Шимоніте, серед іншого заявивши, що бачить її на посаді прем’єр-міністра. "Вона – щира, мудра, цілеспрямована й раціональна людина, котра, я вважаю, відіграватиме важливу роль у політиці Литви в найближчі десятиліття. Я сподіваюся, що з шановною Інгридою у нас складуться дружні стосунки і ми багато зможемо зробити на благо Литви", – заявив Науседа у своїй першій промові.

Варто відзначити, що чинний прем’єр, який також брав участь у виборах та посів третє місце, вже оголосив про плани незабаром подати у відставку. Це рішення він пояснив виходом у другий тур кандидатів, що сповідують правоцентристську ідеологію. Більше того, Скверняліс також не виключав і можливості проведення дострокових парламентських виборів.

І хоча у власній партії це рішення не підтримали, гостра критика з боку нового президента може прискорити процес оновлення еліт.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди",

Київ – Вільнюс

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua