Американський удар по проєкту Путіна: чи зможуть санкції США зупинити Nord Stream 2

Середа, 18 грудня 2019, 10:00 — , , ЮФ "Астерс"
Фото energyhub.eu

У вівторок американський Сенат, верхня палата Конгресу Сполучених Штатів, схвалив проєкт закону про оборонний бюджет США (National Defense Authorization Act) на 2020 рік зі змінами, які минулого тижня підтримала нижня палата. Закон набуде чинності після підпису президентом США, і це, схоже, не стане перешкодою: Дональд Трамп вже заявив про свою готовність негайно підписати документ.

А це означає, що чинності набудуть також критично важливі норми про підтримку України та стримування Росії. 

Як вже розповідала "Європейська правда", новий оборонний бюджет США не лише передбачає надання Києву безпекової допомоги (цього разу - на суму $300 млн), але й запроваджує санкції, спрямовані проти будівництва двох російських газогонів: "Північного потоку-2" (ПП2) та "Турецького потоку". Ці зміни внесли в розділ LXXV проєкту під назвою "Захист енергетичної безпеки Європи". 

Це ті самі довгоочікувані "пекельні санкції", задумані для того, щоби зупинити будівництво морських газогонів.

Проте чи не запізно США їх запроваджують? 

Читайте також
Ейфорія від санкцій: чому "Північний потік-2" не поховає навіть рішення Конгресу США

Забігаючи наперед, можна дати відповідь: і так, і ні. Із "Турецьким потоком", який обходить Україну з півдня, американські сенатори запізнилися. А от щодо "Північного потоку-2" шанси на успіх кращі: нові санкції спроможні якщо не зупинити його будівництво, то принаймні суттєво відтермінувати введення в експлуатацію.

І звичайно ж, ці санкції здатні суттєво посилити переговорну позицію України у тривалих та складних перемовинах з РФ щодо продовження транзиту газу українською ГТС після 2019 року.

Це вже не перші серйозні проблеми ще недобудованого трубопроводу. Раніше автори вже писали (в жовтні і в травні) про те, чим загрожує росіянам схвалення нової Газової директиви ЄС. Компанія Nord Stream 2 AG навіть розпочала арбітражний процес проти Євросоюзу, намагаючись обійти ці обмеження. Тепер же проєкт "Газпрому" стикнувся з проблемою по інший бік Атлантики. До того ж - навіть серйознішою, ніж його "європейська проблема".

Тепер детальніше про те, як і проти кого діятимуть нові американські санкції.

Удар по кораблях

Перш за все, треба зрозуміти, на кого поширюються нові обмеження. Адже вони, найімовірніше, не будуть запроваджені ані проти "Газпрому", ані проти газотрейдерів чи компаній-операторів газогонів.

Небезпека "газових санкцій" поширюється на доволі обмежене коло компаній та фізичних осіб.

Відправною точкою для їх визначення мають стати кораблі, задіяні в прокладанні труб на глибині 100 футів (або більше) нижче рівня моря для будівництва газогонів в обхід України.

Річ у тім, що залежність від таких суден є "ахілесовою п’ятою" "Газпрому". Як зазначають автори законопроєкту, в Росії немає власних технологічних можливостей завершити прокладення ПП2 на глибоководних ділянках без допомоги іноземних компаній, яких, за словами розробників, у світі лише п’ять.

Зараз прокладання труб для ПП2 проводить одна з таких компаній - швейцарська Allseas. На офіційному сайті Allseas вказано 6 суден компанії, які задіяні в будівництві газогону (Pioneering Spirit, Solitaire, Audacia, Calamity Jane, Fortitude, Oceanic).

Тут варто зазначити, що "Газпром" все ж має принаймні одне судно для прокладання підводних трубопроводів – "Академік Черський", але чи дійсно російська сторона має достатні технології для проведення робіт? І чи під силу цьому судну завершити ПП2, та ще й не затримуючи будівництво? Навряд чи обидві відповіді є позитивними для російського монополіста. А головне - те, що у випадку цього корабля санкції можуть бути застосовані до його власника, яким наразі є сам "Газпром". Такий сценарій точно не є прийнятним для Росії. 

Отже, під санкції підпадають іноземні особи (юридичні та фізичні особи - нерезиденти США), які свідомо (тобто коли дійсно знали або повинні були знати про заборонені дії та їхні наслідки):

1) продавали, здавали в оренду, надавали вищезазначені судна для будівництва цих двох газогонів;

2) сприяли оманливим або структурованим транзакціям (серії транзакцій для уникнення регуляторного впливу) щодо надання зазначених суден з метою будівництва цих газогонів. 

Також під часткові санкції (міграційні обмеження) потрапляють посадові особи вищезазначених компаній та їхні акціонери з контрольними пакетами акцій.

Кого саме каратимуть?

Для максимальної гнучкості у застосуванні санкцій рішення Конгресу не містить переліку підсанкційних компаній та осіб: він має постійно оновлюватися урядом США, з урахуванням імовірних спроб Росії обійти регуляторні обмеження. Складатимуть цей список державний секретар за погодженням з міністром фінансів. 

Перший звіт із затвердженим переліком вищезазначених суден, фізичних та юридичних осіб, які підпадають під санкції, має бути поданий до відповідальних комітетів Конгресу не пізніше ніж за 60 днів від моменту ухвалення закону та надалі оновлюватися кожні 90 днів.

Важливо, що ризик потрапити під санкції мають не тільки судновласники. 

Під американський тиск потенційно можуть підпасти фінансові інституції, в тому числі банки, залучені до імовірної передачі кораблів для будівництва газогону - якщо Мінфін та Держдеп США вирішать, що ті "сприяли оманливим та структурованим транзакціям" щодо відповідних суден. Це - важливий елемент тиску, бо він змусить фінансові інституції із насторогою ставитися до транзакцій, які потенційно можуть підпасти під цю категорію.

Теоретично Конгрес міг би застосувати санкції до значно більшої кількості осіб, як, наприклад, фінансові інвестори ПП2 (ENGIE, OMV, Shell, Uniper, Wintershall Dea) та компанії, які постачають обладнання та матеріали для проєкту тощо.

Проте, як зазначив один із авторів законопроєкту, республіканський сенатор Тед Круз, точкові санкції є своєрідним "скальпелем", який оперативно усуває проблему - технологічну можливість завершити ПП2, - але при цьому не шкодить невиправдано широкому колу осіб. 

Можна припустити, що запропонована редакція закону стала своєрідним компромісом між тими, хто лобіював обмеження, і тими, хто попереджав про неуникне обурення європейських партнерів

До слова, законопроєкт вже отримав навалу критики від деяких європейських політиків. Наприклад, міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас у своєму твіттері зазначив, що європейська енергетична політика вирішується в Європі, а не в США, і що вони заперечують проти зовнішнього втручання та санкцій з екстратериторіальною дією.

Як каратимуть за допомогу "Газпрому"?

Передбачені санкції можна поділити на дві категорії: міграційні обмеження та блокування майна.

  • Міграційні обмеження

В цій частині обмеження передбачають, що особи, які підпадають під санкції (плюс їхні посадові особи та акціонери з контрольним пакетом акцій) є нев'їзними до США. Вони не можуть отримати візу або інший дозвіл для в'їзду, а вже відкриті візи або інші документи для в'їзду в США підлягають негайному анулюванню.

  • Блокування майна

Законопроєкт передбачає обов'язок президента США використовувати повноваження, надані йому законом про міжнародні надзвичайні економічні повноваження (International Emergency Economic Powers Act) для блокування та заборони транзакцій щодо майна та прав на майно осіб, які підпадають під санкції.

Такі повноваження поширюються винятково на майно, яке знаходиться в США, потрапить в США або потрапить у володіння або під контроль особи-резидента США або особи, яка знаходиться в США. Слід розуміти, що йдеться саме про блокування - відповідне майно не вилучається у власників. 

Але майном у розумінні цього закону є також гроші. А це означає, що всі грошові транзакції підсанкційних осіб, що здійснюються через американські банки, з резидентами США, в США тощо, потенційно можуть бути заблоковані. 

Водночас компанії можуть уникнути блокування майна за певних умов.

Законопроєкт зазначає, що президент США не зможе застосувати санкції до осіб, які не пізніше 30 днів з моменту ухвалення закону добросовісно доклали зусиль для згортання своєї участі в будівництві газогонів.

Це має стати стимулом для західних компаній відмовитися від подальшої участі в "Північному потоці-2".

Чи не запізно?

Ключове і цілком доречне питання – чи не спізнився Конгрес? 

Можна констатувати, що стосовно Турецького потоку санкції справді вже запізнилися. 

Підводна частина цього газогону добудована. За словами президента Туреччини Ердогана, газогін буде введено в експлуатацію на початку січня 2020 року.

Водночас законопроєкт може суттєво вплинути на "Північний потік-2".

Раніше "Газпром" декларував намір завершити ПП2 до кінця 2019 року, але ці плани не будуть здійснені. Введення в експлуатацію газогону відбудеться не раніше середини 2020 року.

Прокладання підводної частини ПП2 ще не завершене, а отже, санкції можуть змусити судновласників, зокрема, швейцарську компанію Allseas, відмовитися від подальшого прокладання трубопроводу. Якщо закон набуде чинності, менеджменту та акціонерам Allseas цього різдвяного сезону треба буде зробити критичний для компанії вибір: або припинити прокладання ПП2, або наразити свої компанії на санкції США. 

До слова, контракт Allseas з ПП2 цілком може навіть дозволяти компанії зупинити роботи за таких умов. 

Звичайно, у разі запровадження санкцій рік тому вони були би більш ефективними, але і зараз - в разі підписанні Трампом і ефективної імплементації американським урядом - вони все одно мають шанси як мінімум уповільнити введення в експлуатацію ПП2.

Вікно для України

Санкції проти "Північного потоку-2" не будуть вічними. Законопроєкт обмежує їхню дію 5 роками з моменту прийняття закону. Водночас вони можуть закінчитися раніше, якщо президент США підтвердить відповідальним комітетам Конгресу ухвалення достатніх запобіжників для досягнення двох обов'язкових речей:

(1)  мінімізація можливостей Росії використовувати газогони з метою примусу та політичного впливу. Наприклад, відповідним запобіжником в цій частині може бути анбандлінг ПП2, коли "Газпром" збереже видобуток блакитного палива, але його транспортування по трубопроводу буде передане іншій (причому незалежній!) компанії.

(2)  Росія має гарантувати та забезпечити те, що нові газогони не спричинять зниження обсягу транзиту російського газу (в порівнянні з обсягами 2018 року) трубопроводами інших країн, зокрема українською ГТС, більше ніж на 25%.

Отже, американський законодавець, по суті, надає "Газпрому" опцію уникнути наслідків санкцій щодо ПП2 - ціною анбандлінгу та підтримання певних обсягів транзиту газу через Україну. 

І якщо всі іноземні компанії (зокрема, Allseas) відмовляться від продовження будівництва газогону та Росія не знайде інших шляхів завершення будівництва (як-то за допомогою судна "Академік Черський", із загрозою завести під санкції сам "Газпром") - це буде єдиною можливістю добудувати ПП2 найближчим часом.

А це своєю чергою суттєво знизить можливості РФ використовувати газ як інструмент впливу на політику України.

Автори:

Маркіян Ключковський, партнер юридичної фірми "Астерс"

Михайло Солдатенко, юрист юридичної фірми "Астерс"

Стаття містить особисту точку зору авторів та не обов’язково відображає точку зору ЮФ "Астерс" або її клієнтів. Автори не мають права надавати юридичну допомогу щодо права США, та ця стаття в жодному разі не може розглядатися як надання юридичних консультацій

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua