Вибори без голосування: коли Польща зможе вибрати нового президента

Вівторок, 12 травня 2020, 14:14 — , "Нова Польща"
Фото пресслужби президента Польщі

10 травня в Польщі склалася унікальна ситуація: президентські вибори ніхто офіційно не скасовував, але виборчі дільниці так і не відкрилися.

В історії вже були приклади голосувань без вибору, але 10 травня в Польщі стався унікальний випадок - вибори без голосування.

Офіційно президентські вибори ніхто не скасовував, проте виборчі дільниці залишилися закритими, а голову держави поляки оберуть, найімовірніше, в кінці червня або в липні.

І це якщо нічого не зміниться - адже останнім часом політична ситуація розвивається дуже динамічно.

Вибори на тлі вірусу

5 лютого, коли стартувала виборча кампанія, мало хто міг припустити, що епідемія COVID-19, яка почалася в Китаї, охопить Європу. Політичні сили готувалися до останнього забігу в півторарічному марафоні, етапами якого стали в 2018-2019 роках вибори до місцевих органів влади, парламенту та Європарламенту.

Переобрання президента Анджея Дуди дозволило б керівній з 2015 року партії "Право і справедливість" (ПіС) залишатися біля керма до 2023 року, продовжуючи розпочаті зміни.

Для опозиції ж вибори - останній шанс завадити тим змінам, які вона вважає авторитарними.

У Польщі президент має право вето, а провладний табір не має більшості, що дозволяє відхилити вето в парламенті, таким чином, при президенті з опозиції ПіС довелося б відмовитися від задумів, що викликають неоднозначну реакцію.

Президент Дуда п'ять років мав стабільну підтримку населення - за результатами опитувань, в останні місяці перед епідемією вона становила понад 40%.

"Громадянська коаліція", головна опозиційна сила, зробила ставку на колишню очільницю парламенту Малгожату Кідаву-Блонську. Ліві сили - на Роберта Бедроня, депутата Європарламенту і ексмера Слупська.

Популярна в провінції "Польська селянська партія" висунула свого лідера Владислава Косиняка-Камиша, а крайня права "Конфедерація" - молодого депутата Кшиштофа Босака.

Склад сильних кандидатів несподівано поповнив телеведучий і журналіст Шимон Головня, якого через досвід роботи на телебаченні часом порівнюють з Володимиром Зеленським.

На початку березня в Польщі були виявлені перші випадки зараження коронавірусом.

Незабаром уряд прийняв рішення обмежити пересування, закрити кордони і заморозити економіку, але про перенесення виборів там не бажали навіть чути. У цій думці уряд підтримували результати опитувань, згідно з якими підтримка Дуди в період епідемічної загрози збільшилася настільки, що він справді міг розраховувати на перемогу в першому турі.

В історії демократичної Польщі таке було лише один раз - це вдалося Александру Квасневському на президентських виборах 2000 року.

Втім, подібні тенденції проявилися в багатьох країнах - пандемія підвищила рейтинги правлячих партій в таких державах, як Німеччина, Швеція, Велика Британія та Італія. Польща лише підтвердила цю закономірність.

Рукотворна криза

Опозиція переконувала, що відкриття виборчих дільниць 10 травня - коли, за справедливими побоюваннями, вірус у Польщі ще не зникне - створить небезпеку для здоров'я громадян. Її представники закликали владу запровадити стан стихійного лиха.

Відповідно до конституції, такий стан вводиться на місяць (і може бути продовжений), а в період його дії і ще 90 днів після завершення жодних виборів проводити не можна.

Читайте також
Вірус для президента: як вибори та епідемія заводять Польщу в глибоку кризу

В такому разі голосування відбулося б не раніше серпня, коли (як розраховувала опозиція) економічна криза торкнеться поляків так сильно, що підтримка влади почне зменшуватися, а отже, з'явиться шанс відбити у ПіС президентський палац.

На користь цього свідчили все нові й нові приклади скасування виборів по всьому світу - президентських у Болівії, парламентських у Північній Македонії та Сербії, місцевих у Франції, Британії та інших країнах, референдумів у Вірменії, Чилі, Росії, Швейцарії та Італії.

Влада відповідала, що вводити надзвичайний стан лише заради перенесення голосування не можна, і наводила контрприклади безпечних виборів у Південній Кореї та німецькій Баварії.

Приклад Баварії, яка проводила другий тур повністю поштою, і наштовхнув ПіС на думку влаштувати те саме в Польщі, попри побоювання, що за кілька тижнів організувати з нуля вибори "за листуванням" не вдасться, а Німеччина, на відміну від Польщі, має значно більший досвід подібної організації виборів - ще з 50-х років минулого століття.

Однак закон, який передбачає повне проведення виборів поштою, застряг в Сенаті - опозиція там має більшість, - до того ж партія "Згода" з урядової коаліції, що забезпечує ПіС більшість у Сеймі, оголосила, що в цьому питанні пристане на бік опозиції.

Термін виборів наближався, правовий хаос наростав, бюлетені для голосування почали друкувати без будь-яких юридичних підстав.

Польщі загрожувала конституційна криза нечуваних досі масштабів.

Частина прихильників опозиції, в тому числі і Кідава-Блонська, стали говорити про бойкот організованих таким чином виборів (для неї це стало політичною помилкою: після цього її рейтинг почав падати, а у Головні і Косиняка-Камиша зросли шанси пройти разом з Дудою в другий тур).

З'явилися навіть пропозиції терміново внести до конституції поправки, що подовжують президентські повноваження Дуди на два роки, але забороняють йому виставляти в 2022 році свою кандидатуру.

Усе більше вказувало на те, що 10 травня вибори провести не вдасться, а суперечка ПіС і "Згоди" призведе ще й до відставки уряду.

Вибори у форматі бліц

Попри це, в середу 6 травня кандидати взяли участь у дебатах на державному телебаченні. Паралельно тривали "переговори останнього шансу" між лідерами ПіС і "Згоди" Ярославом Качинським і Ярославом Говіном.

Читайте також
Вибори проти правил: чому Польща ще нескоро отримає новообраного президента

Дії політиків вже давно вийшли за межі правового поля. Менш ніж за двадцять хвилин після дебатів з'ясувалося, що голосування не відбудеться. Політики домовилися, що 10 травня виборчі дільниці просто не відкриються, Верховний суд визнає вибори недійсними, їхня дата буде оголошена заново, але натомість "Згода" не стане перешкоджати спокійній підготовці до голосування поштою.

Зараз до законодавства, цілком імовірно, будуть внесені поправки, що дозволяють зареєстрованим на цей момент кандидатам брати участь у нових виборах.

Це теж можна інтерпретувати як дію проти опозиції - адже падіння рейтингу Кідави-Блонської призвело до того, що деякі політики з "Громадянської коаліції" почали думати про заміну кандидата.

Невідомо також, чине буде потрібно змінити правила, згідно з якими між першим і можливим другим турами має минути два тижні.

Зміна правил організації виборів може призвести до того, що після першого туру не вдасться за цей час підрахувати голоси.

Невідомо й те, коли саме відбудеться перший тур.

Розрахунки юристів і висловлювання політиків вказують на те, що він міг би пройти 12 або 19 липня, якщо влада буде чекати з призначенням виборів до рішення Верховного суду.

Або ж - якщо все-таки новий день голосування буде призначений вже зараз, до рішення суду (що наразі виглядає навіть найімовірніше) - 28 червня.

Автор: Міхал Потоцький,

керівник відділу "Думки" видання Dziennik Gazeta Prawna (Польща)

Стаття була опублікована на порталі "Новая Польша". Републіковано за згодою власника авторських прав

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua