Заборонити Telegram: як буде змінюватися боротьба України з пропагандою РФ

П'ятниця, 26 лютого 2021, 12:00 — , Європейська правда
Фото: Anadolu Agency/Abaca/East News

Заборона "телеканалів Медведчука" знову повернула до топ-тем в Україні питання протидії російській пропаганді. 

Чи вдало Україна та ЄС протистоять російській пропаганді? Як ця пропаганда змінюється і як на неї вплинула пандемія COVID-19? Зрештою, яку мету несе масштабна піар-кампанія із просування російської вакцини "Спутник V"?

Ці питання ЄвроПравда поставила Любові Цибульській – керівниці Групи з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіа-центру.

Для тих, хто віддає перевагу відеоформату – більш повна відеоверсія розмови на нашому Youtube-каналі.

Як працює російська пропаганда

Російська пропаганда є вкрай послідовною та сталою. Вона вкрай рідко змінює свої наративи, постійно підкреслюючи одне й те саме на всіх своїх майданчиках та ресурсах.

Остання велика корекція відбулася у 2015 році, коли Росія вирішила більше не ставити в Україні на "русский мир", а працювати на розкол країни зсередини. І ця тактика – розхитування човна зсередини – є надзвичайно ефективною.

Аналогічну тактику Росія використовує і в інших країнах. Достатньо згадати різні референдуми, наприклад про Brexit або про незалежність Каталонії, або вибори – які стають можливістю грати на поляризації суспільства.

Тут діє досить простий принцип: чим слабша Європа – тим краще Росії.

Чим менше єдності – тим краще. Росія дуже ретельно багато років працює над цим наративом, транслюючи тези, що Європейський Союз – це штучне утворення, що європейські цінності – теж штучні і не мають права на існування. І що насправді всі країни давно вже хочуть роз’єднатися та йти своїми шляхами.

Чи розуміють у ЄС її небезпеку?

Розуміння російських небезпек на рівні Євросоюзу приходить, проте дуже повільно. На рівні Єврокомісії ми бачимо вже декілька спроб вирішити це питання: спочатку вони розробляли рекомендації, долучали до дискусії провідні медіакомпанії та соціальні мережі, тепер вони рухаються до напрацювання законодавства.

Інша справа – на рівні окремих країн.

Деякі країни ЄС краще розуміють цю небезпеку та активно опираються їй, а деякі заплющують на це очі. Ми знаємо, як складно вести на цю тему діалог із Францією або Німеччиною. І це навіть після російських фейків та втручання у вибори.

Також вкрай складно "затягнути" у такий діалог Угорщину, і ми чудово розуміємо причину цього – потужне російське політичне та економічне лобі.

Але, на щастя, є країни, у яких є чудове розуміння такої небезпеки. Це наші сусіди, які є нашими союзниками у протидії російській пропаганді. І вони, як-от балтійські країни, не бояться забороняти російські телеканали.

"Спутник V" та пропаганда часів пандемії

Росії потрібна не стільки сама по собі промоція своєї вакцини, скільки використання питання "Спутника" як чергової інформаційної зброї для розколу західних країн. Мета цього інструменту – знищення довіри суспільства у європейських країнах до своїх урядів.

Звичайно, в ЄС досягти цього важче, адже ці країни вже мають певний набір зареєстрованих вакцин і вакцинація вже йде повним ходом.

Проте основні тези однакові і для України, і для ЄС – як тільки якась нова європейська країна сертифікує "Спутник", з’являється чудова можливість для просування тези: ось у нашому уряді – русофоби, які не хочуть цієї вакцини з політичних причин, тоді як в інших країнах вже використовують російську вакцину та рятують своїх людей.

І тут головним є не питання продажів. Головне – можливість через пропаганду просувати тезу, що для урядів країн, що не сертифікують "Спутник", життя громадян мають меншу вартість, аніж політичні ігри.

Заборона для Telegram

Виходячи з нинішніх тенденцій, Telegram, цілком ймовірно, рано чи пізно має спіткати участь телеканалів Медведчука.

І це було би логічним, зважаючи, що ми не можемо достукатися до адміністрації цієї мережі, щоб змусити її контролювати групи, що використовують пропаганду та мову ворожнечі. Як наслідок, Telegram поступово стає таким собі новим Вконтакте. 

Його популярність стрімко зростає, а відповідно – зростають і ризики. Щоправда, в Україні його популярність набагато вища, аніж в ЄС. Це створює певні проблеми – європейці поки не дуже розуміють цієї небезпеки. І це може створити проблеми, коли постане питання про закриття цієї мережі в Україні. 

Якщо Україна вирішить вводити санкції проти Telegram, нам доведеться більш детально пояснювати Заходу логіку своїх дій, аніж це було із "телеканалами Медведчука", адже логіка цієї заборони у випадку соцмережі не буде такою очевидною.

Тому наше завдання – вже зараз говорити про це із ЄС та пояснювати цю небезпеку. Допомогою нам має стати досвід накладання обмежень на мережу Parler – саме за мову ненависті та відсутність її блокування.

Як змінюється ставлення Заходу до пропаганди?

Загалом той шлях, який за останні місяці пройшов Захід – це є шлях України останніх років, коли нас ніхто не чув і ніхто не хотів розуміти.

Після виборів у Сполучених Штатах Захід прийшов до розуміння масштабності небезпек, що створює пропаганда. І тепер ми бачимо колосальні зміни: і facebook, і twitter, і навіть, хоч і меншою мірою, YouTube починають слідкувати за своїм контентом, вичищаючи його від пропаганди та мови ненависті.

Втім, і зараз рівень загроз від російської пропаганді на Заході суттєво нижче, аніж в Україні. Хоча б тому, що там немає безпосередньо телеканалів агресора, як в Україні. Все ж таки канали на кшталт Russia Today не є національними телеканалами – їх дивляться, щоб дізнатися російський погляд на певні події.

Зрештою, нинішня реакція ЄС показує, що в 2016 році ми діяли правильно, коли закрили російські соцмережі та низку сайтів.

Дуже цікаво спостерігати, як ті, хто засуджував нас у 2016 році, зараз підтримують нас у питанні заборони телеканалів.

І це добре – ЄС працює над своїми помилками.

Азійський досвід боротьби з пропагандою

Для України корисним є не так досвід країн Європи, як держав Азії, таких як Сингапур.

Це країни, які вимушені протистояти дуже потужній китайській пропаганді, і це змусило їх вибудувати дуже потужні соціальні комунікації, чого так не вистачає Україні.

Наші органи державної влади не діляться інформацією, конкурують між собою за державний бюджет та гранти міжнародних донорів. Ми спостерігаємо це вже багато років, і з кожним роком стає дедалі більш соромно за країну.

Координація дій – це те, чому Україні варто повчитися у країн Азії. Але це не все.

Друге, що варто перейняти – вміння позиціонувати себе. Боротьба з пропагандою не може обмежуватися запереченнями неправди. Важливо вміти розповісти про себе. Тут ми можемо повчитися не лише в азійських країн, але й у Естонії, яка вкладала зусилля у позиціонування себе як сучасної IT-країни.

Якщо Україна хоче перемогти російську пропаганду, ми маємо працювати над своїм позиціонуванням не менше, аніж над спростуванням фейків.

Інтерв'ю взяв Юрій Панченко,

відео Володимира Олійника,

"Європейська правда"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua