Нижня палата парламенту Франції, Національна асамблея, остаточно схвалила законопроєкт "про боротьбу з сепаратизмом і повагу до принципів республіки".

Разом із прийнятим напередодні законом про "запобігання терористичним актам" нові заходи, схвалені наприкінці минулого тижня, мають дозволити уряду краще справлятися із загрозами ісламізму.

Законопроєкт, проте, зазнав гострої критики не лише від правозахисників, а й від парламентської опозиції як лівого, так і правого спрямування.

Що змінює новий закон і за що його так критикують, розбиралося Radio France International.

Держава вища за релігійні норми

"Законопроєкт про сепаратизм", внесений до парламенту міністром внутрішніх справ Жеральдом Дарманеном, став продовженням промови Еммануеля Макрона, яку він виголосив у жовтні 2020 року, про заходи із боротьби з "ісламістським сепаратизмом", в якій глава держави говорив про необхідність захисту республіканських цінностей в освіті, громадській сфері, повсякденному житті.

Ухваленню закону передували пів року дебатів в нижній і верхній палатах парламенту, проте вирішальне голосування пройшло майже непомітно на тлі запеклих суперечок парламентаріїв про "санітарні перепустки".

Закон вдалося прийняти лише 49 голосами "за", при тому що Нацасамблея має у своєму складі 577 депутатів. Проти проголосували 19 парламентаріїв, ще п'ятеро утрималися.

Документ очікувано підтримали депутати-центристи і члени пропрезидентської фракції "Вперед, республіко!". Проти, з різних причин, голосували як ліві сили ("Непокірна Франція", Компартія і Соцпартія), так і праві "Республіканці".

Ультраправі з "Національного об'єднання" Марін Ле Пен від участі в голосуванні утрималися.

Законопроєкт передбачає посилення правил щодо домашнього навчання.

Якщо до цього батьки могли просто за заявою перевести дитину на домашнє навчання, то з наступного навчального року для цього треба буде отримувати дозвіл. Підстави для такого дозволу теж суворо регламентовані: проблеми зі здоров'ям, інвалідність, творча або спортивна діяльність дитини, віддаленість від місця навчання, а також "приватні ситуації".

Посилюється контроль за приватними школами та спортивними федераціями.

Заклики до ненависті в інтернеті

Ця стаття була додана до проєкту після вбивства шкільного вчителя Самюеля Паті в жовтні 2020 року.

Під закликами до "ненависті" мається на увазі наражати на небезпеку інших людей шляхом свідомого поширення інформації про їхнє приватне життя, щоб створити пряму загрозу їхньому життю чи майну.

Ця стаття передбачає покарання до трьох років позбавлення волі і штраф у 45 тисяч євро. Погрози держслужбовцям чи народним обранцям каратимуться п'ятьма роками в'язниці і 75 тисячами євро штрафу.

Про "нейтралітет" громадської сфери

Закон про "нейтралітет" має на увазі, що в громадській сфері, в тому числі в освітніх установах, адміністративних інстанціях, не допускається будь-яка дискримінація на основі політичних, релігійних або філософських переконань як щодо співробітників, так і стосовно відвідувачів. А співробітники мають уникати демонстрації своєї приналежності до тієї чи іншої релігії або політичної течії і діяти лише в інтересах суспільства, керуючись республіканськими цінностями.

Прийнятий закон доповнює ці норми тим, що під їхню дію потрапляють тепер і приватні компанії, задіяні у сфері соціального обслуговування, як, наприклад, транспортні компанії.

Про асоціації

Державне фінансування громадських некомерційних асоціацій тепер буде можливе лише за умови підписання асоціацією так званого "республіканського договору", в якому вона "зобов'язується поважати принципи і цінності республіки". Також розширюються підстави для розпуску асоціацій.

Про релігійні установи

Будь-які іноземні пожертви на адресу релігійних організацій, що перевищують 10 тисяч євро, за новим законом підлягають обов'язковій декларації. Також префектури зможуть контролювати перехід духовних установ під управління іноземними державами.

Префектів наділяють повноваженнями закривати на два місяці релігійні установи, якщо в них поширюються заклики до ненависті або насильства.

Закриття релігійних установ також можливе і за заохочення таких дій.

Крім того, особам, засудженим за підбурювання до ненависті, насильства або тероризму, може бути заборонене відвідування релігійних установ.

Полігамія і "довідки про цнотливість"

Ухвалений депутатами закон забороняє всім співробітникам системи охорони здоров'я видавати "довідки про цнотливість". Порушникам загрожує рік ув'язнення і штраф у 15 тисяч євро.

Наполегливі спроби родичів отримати таку довідку також будуть кримінально переслідувати.

Закон про сепаратизм підсилює і вже існуючі заходи боротьби з полігамією. Тепер заборонено видавати посвідку на проживання іноземцям, які живуть у Франції в полігамних стосунках.

"Удар гільйотини по демократії"

Проти закону виступила ультраправа партія "Республіканці". Партія, що має більшість місць у верхній палаті парламенту, назвала законодавчі ініціативи уряду "напівзаходами" і внесла цілу серію поправок для посилення "боротьби з ісламізмом".

Зокрема, пропонувалося доповнити закон, заборонивши носити хіджаб неповнолітнім, а буркіні – відвідувачкам громадських басейнів. Також пропонувалося заборонити використання прапорів іноземних держав під час весільних церемоній у мерії.

Однак Національна асамблея відхилила усі ці поправки і прийняла закон всупереч позиції Сенату.

Ліві сили, навпаки, вважають, що законопроєкт є антимусульманським і загрожує конституційним правам і свободам громадян.

Про це заявив, зокрема, лідер крайньо лівої "Непокірної Франції" Жан-Люк Меланшон.

Депутати від опозиції розкритикували обмеження для асоціацій, пообіцявши оскаржити ухвалений закон в Конституційній раді.

Проти закону виступили і деякі закордонні представники мусульманського світу, зокрема президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, який назвав його "ударом гільйотини по демократії".

Текст Radio France International публікується "Європейською правдою" з дозволу правовласника