Рішення, що розкололо країну: як Польща остаточно заборонила аборти

Вівторок, 2 лютого 2021, 16:30 — , "Жінки – це 50% успіху України"
Фото: Artur Barbarowski/East News
29 січня, "чорний протест" у Кракові

Після тримісячної перерви у Польщі опубліковане рішення Конституційного трибуналу, яке де-факто повністю забороняє аборти в країні.

Від 28 січня на території Польщі не можна перервати вагітність, навіть якщо плід має діагностовані важкі та невиліковні патології. Аборти залишаються легальними лише у випадку зґвалтування, інцесту або загрози здоров’ю та життю матері. 

Публікація рішення дала друге дихання багатотисячним протестам.

Втім, цього разу протести грають на руку владі, допомагаючи правлячій партії "Право і справедливість" приховати неуспіхи у боротьбі з пандемією: низький темп вакцинації, кризу системи охорони здоров’я, зниження купівельної спроможності населення.

Однак політичний піар – це не єдина причина, чому консерватори при владі прирікають жінок на психічні та фізичні страждання. Є й глибші мотиви: польські чоловіки банально хочуть підпорядкувати собі жінок, які все частіше можуть вести щасливе життя без "годувальника".

Або – замінити занадто гордих землячок на більш піддатливу модель із сусідньої України.

Чоловіки – направо, жінки – наліво

У Польщі останніми роками дедалі помітніший не тільки конфлікт поколінь, але й конфлікт статей.

Читайте також
Гроші – не церкві, а лікарням: як змінюються "жіночі протести" у Польщі

Польки сьогодні частіше отримують вищу освіту – понад 65% випускниць вишів складають жінки, частіше роблять кар’єру або просто хочуть пожити для себе – вік народження першої дитини змістився до 30,4.

Як показало опитування Kantar, проведене перед виборами до Європарламенту навесні 2019 року, найбільші електоральні відмінності у Польщі фіксуються у віковій групі 18-24 і залежать не від місця проживання (місто/село) чи рівня освіти (вища/середня/незакінчена), а від статі опитаних.

Так, середньостатистична молода полька ходить на "чорні протести", вчиться в університеті та голосує за лівих, середньостатистичний молодий поляк – не вчиться в університеті, ходить на націоналістичні марші незалежності й голосує за ультраправих.

Тобто хлопці й дівчата, які пару років тому разом ходили до школи, абсолютно по-різному бачать актуальні проблеми суспільства та способи їх вирішення.

Підтверджує цей діагноз дослідження Ipsos, проведене восени 2019 року. Тоді поляків запитали про найбільші загрози для їхньої країни у XXI столітті.

Якщо у жінок віком 18-39 років найбільше занепокоєння викликають зміни клімату та можлива катастрофа системи охорони здоров’я, то їхні однолітки-чоловіки назвали найбільшою загрозою… гендерну ідеологію та рух ЛГБТ!

Так, на думку молодих польських чоловіків, країні найбільше загрожують не вихід з ЄС, війна чи погана медицина, а ідея про існування не тільки біологічних, але й культурних статей, та думка, що всі люди мають рівні права незалежно від орієнтації.

Не дивно, що Кшиштоф Босак – політик ультраправої "Конфедерації", яка агресивно спекулює на питаннях прав ЛГБТ, жінок та мігрантів, посилаючись на "традиційні цінності", – на минулорічних президентських виборах отримав найбільше голосів саме серед молодих польських чоловіків. За нього голосував кожен сьомий поляк до 30 років.

Натомість серед молодих польок Босак отримав хіба що один голос з 25.

"Дружина зі Сходу"

Ще одна новація – польські жінки охочіше переїжджають з села до міста.

При цьому основою такого соціального трансферу стає не шлюб, а освіта. Натомість чоловіки воліють залишитися вдома і займатися добре оплачуваною фізичною працею.

В результаті у польських селах і маленьких містечках стає все більше чоловіків, які не можуть знайти собі партнерку, котра б погодилася на класичний патріархальний устрій у стосунках.

Але замість самим поїхати вчитися і стати більш відкритими до світу, поляки вирішили банально загнати своїх жінок додому.

"Не хочеш бути зі мною зі своєї волі? То давай зробимо так, щоб у тебе не було іншого вибору!"

Закріплений у законі дозвіл для лікарів не виписувати гормональну контрацепцію, якщо це проти їхнього сумління, скасування безрецептурного продажу постинору і подібних препаратів екстреної контрацепції, тотальна заборона абортів – польські патріархи хочуть, щоб жінки знали: у них немає права розпоряджатися своїм життям.

Кожен секс може і має закінчуватися вагітністю, а оскільки механізмів підтримки материнства небагато – ось жінка на роки опиняється вдома.

З немовлям на руках, тим більше хворим від народження, далеко не втечеш.

Для тих, хто вважає землячок занадто бунтівним "матеріалом на дружину" (польською мовою є ідіоми "матеріал на дружину" та "матеріал на чоловіка"), преса вже кілька років рекламує інше рішення. Вам просто треба "завести" дружину з сусідньої України, Білорусі чи Росії.

Прикметно, що до стосунків з "екзотичними та покірними берегинями" намовляє не тільки консервативна преса, але й цілком ліберальні видання, редаговані старшими чоловіками.

Так, Newsweek цими днями рекламує у соцмережах статтю кількарічної давнини "Дружина зі Сходу", яка відкривається історією Наталії з Одеси, котра прилетіла до свого польського друга, якого зустріла в інтернеті. Спочатку хімії не виникло, аж ось дівчина сама вирішила помити посуд після вечері, приготованої поляком. А жодна полька до цього так не робила. І тут він зрозумів – це воно!

Далі йде перелік не менш принизливих історій у стилі "і шиє, і в’яже, і слова не скаже".

"Дружина зі Сходу" у польській патріархальній уяві – обов’язково красива, бо знає, що чоловіки вимогливі до зовнішності. Жіночна, не носиться з феміністичними ідеями. Цінує родину – мріє ощасливити чоловіка та дітей. І головне, дуже хоче жити в Європі, подалі від недбайливих співвітчизників.

Тож самого лише євросоюзного паспорта достатньо, аби завоювати її серце.

Деякі польські сайти "для мачо" прямо так і радять.

На кшталт: якщо ви живете в селі і вам далеко до Бреда Пітта, грошей особливо не водиться, а дім прибирати самому набридло, то спробуйте українок – їм багато не треба.

Ті ж самі комплекси, що їх підстаркуваті німці й французи 30 років тому перекладали на польок, поляки сьогодні перекладають на своїх східних сусідок.

Український вимір

Рішення Конституційного трибуналу та "чорні протести" стали першою подією, яка реально сколихнула українську діаспору в Польщі.

Загалом українці доволі байдуже ставляться до польського політичного життя – виборів, скандальних реформ, – і не приєднуються не те що до демонстрацій, а навіть до дискусій на ці теми.

Натомість у випадку із забороною абортів мігрантські групи в соцмережах вибухнули: чимало людей питали, як вони можуть приєднатися до протестів, які є способи висловлення незгоди, якщо не хочеш/боїшся виходити на вулицю.

Але й тут не складно простежити закономірність: якщо українські жінки частіше підтримують польських протестувальниць, то чоловіки нерідко – хто з християнських позицій, хто з "берегиньських" – втихомирюють бунтівних співгромадянок.

* * * * *

Те, що сьогодні відбувається в Польщі, – це атака не тільки на права польських жінок. Це атака на права всіх жінок.

Приклад для консерваторів всіх мастей, як можна позбавити своїх співгромадянок відчуття безпеки, а отже, й можливості розвиватися.

Автор: Олена Бабакова, 

журналістка (Варшава)

Стаття була вперше опублікована на порталі "Жінки – це 50% успіху України" та републікується у скороченому вигляді з дозволу автора та правовласника

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua