Ультиматум Байдену: за яких умов Конгрес США схвалить фінансування для України

Четвер, 7 грудня 2023, 15:57 — , Європейська правда
Фото пресслужби президента України
Попри всі зусилля адміністрації Джо Байдена та особисто президента США, питання подальшої підтримки України залишається заручником внутрішньої політики США

Увага багатьох українців прикута до Конгресу США, де має вирішитися доля подальшої фінансової підтримки України.

При цьому події останніх тижнів можуть створити враження, що Україна втратила двопартійну підтримку, яка останні майже два роки дозволяла їй розраховувати на американську допомогу.

На щастя, це не так.

Звісно ж, оскільки повторення минулорічних успіхів на полі бою не сталося, деякі законодавці США — зокрема й ті, що раніше голосували за "українські рішення" — все частіше питають: якою є стратегія Білого дому в Україні?

 Але це не означає, що вони — за винятком відносно нечисленної групи ультраправих республіканців у Палаті представників — проти допомоги Києву як такої.

Чому ж тоді за останні два місяці Конгрес так і не ухвалив ніякого рішення на допомогу Україні? На жаль, ця підтримка опинилася заручницею внутрішньополітичної боротьби. 

Спершу — через небажання республіканців у Палаті представників пов’язувати допомогу Україні та Ізраїлю. Тепер же — через міграційну кризу на південних кордонах США.

А часу на досягнення компромісу між двома партіями все менше.

Спробуємо проаналізувати, за яких умов республіканці готові підтримати виділення коштів Україні. І чи погодяться на ці умови демократи та адміністрація президента Байдена.

Також пропонуємо відео з експертом Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександром Краєвим на тему дискусій у Конгресі.

Сварки в Сенаті

Останні кілька тижнів головним майданчиком узгодження додаткових коштів для України став Сенат США.

Між представниками республіканців і демократів тривали напружені перемовини про компроміс, але на початку тижня стало відомо, що вони провалилися. Загострило ситуацію закрите слухання сенаторів у вівторок щодо України, на якому мав онлайн виступити Володимир Зеленський, але в останню хвилину скасував участь.

Посол України в США Оксана Маркарова дипломатично пояснила це тим, що на слуханнях більше обговорювали внутрішні проблеми, аніж питання допомоги Києву. 

Лідер демократичної більшості в Сенаті Чак Шумер висловився відвертіше:

республіканці "захопили" слухання й вимагали говорити про питання кордону, а не потреби України, тож дискусія ні до чого не призвела.

Хоча формально Демократична партія в Сенаті має більшість у 51 сенатора (включно з двома незалежними), республіканці скористалися філібастером — тактикою нескінченного обговорення законопроєкту, для припинення якого потрібно мінімум 60 голосів.

І ввечері в середу, 6 грудня, всі республіканці проголосували проти припинення обговорення й заблокували винесення на розгляд пакета Білого дому.

Кілька процедурних зауваг. Проти припинення дебатів щодо додаткового фінансування проголосували 49 республіканців і незалежний сенатор Берні Сандерс, відомий лівими поглядами. Він пояснив це небажанням давати гроші на військову допомогу Ізраїлю — позиція, яка не має хоча б якоїсь вагомої підтримки серед інших членів Конгресу.

А ще голос із "за" на "проти" в останню мить змінив лідер демократів у Сенаті Чак Шумер — але не тому, що він справді проти, а через процедурний момент, який дозволить йому в разі необхідності винести питання на голосування ще раз.

Та поки ситуація виглядає так, що пропозиція Білого дому — яка в поданому в Сенаті вигляді передбачає майже 111 мільярдів доларів додаткового фінансування, з них загалом 61 мільярд для України — не має шансів подолати хоча б Сенат без додаткових поступок.

У першу чергу — у питанні захисту південного кордону (про нього мова піде далі).

А ще не варто забувати, що далі законопроєкт вирушає до Палати представників США, де противники допомоги Україні мають більший вплив.

І її спікер республіканець Майк Джонсон, який публічно прив’язує питання фінансування для Києва до заходів проти міграції, просуває ще жорсткішу версію останніх, яку нижня палата Конгресу схвалила у травні.

До того ж однопартійці Джонсона в листопаді підтримали розділення допомоги Ізраїлю та Україні й схвалили окремий пакет для близькосхідного союзника США. І потенційно цей момент ще може спричинити труднощі, коли — і якщо — компромісу досягнуть американські сенатори.

Час спливає

Часу на ухвалення хоча б якогось рішення щодо допомоги Україні в Конгресу майже не лишилося.

Законодавці обох палат засідатимуть до 14 грудня включно, після чого поїдуть додому на зимові свята. А отже, після цієї дати ніякого додаткового фінансування Конгрес затвердити не зможе, й у Білого дому залишаться тільки кошти, які виникли через помилку обліку Пентагону. 

До останнього пакета військової допомоги у $175 млн ця сума становила менш як $4,8 млрд, плюс ще $1,1 млрд на поповнення складів армії США.

Відсутність затвердженого довгострокового фінансування б’є не лише по військовій допомозі Україні. Критично важливою є й макрофінансова допомога.

Через те, що США з жовтня, коли в них почався новий фінансовий рік, живуть за тимчасовим бюджетом, Україна вже недоотримала понад $3 млрд макрофіну від США. Підтримка на 2024 рік, у якому Київ розраховує на 10 мільярдів доларів — узагалі під питанням.

В останні тижні Білий дім перепробував різні аргументи, щоб вплинути на республіканців. 

Там пояснювали, що більшість "військової допомоги для України" насправді залишається у США й інвестується в американську оборонну промисловість. Вдавалися і до аргументу, що непідтримка України зараз коштуватиме Штатам дорожче в майбутньому, бо заохотить Росію до подальшої агресії.

Радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван, у якого в Україні склалася не найкраща репутація через нібито гальмування рішень щодо військової допомоги, взагалі ледь не порівняв противників допомоги Україні з агентами Путіна.

Зрештою, у зверненні в середу Джо Байден, який багато говорив про необхідність термінової підтримки України, висловив готовність піти на "значні компроміси" з республіканцями в міграційних питаннях. 

За даними ЗМІ, Конгресу ці компроміси передали минулого тижня, й вони багато в чому збігаються з вимогами республіканців.

"Нам потрібно виправити зламану систему прикордонного контролю. Але я досі не почув жодної відповіді", — сказав американський президент, звинувативши "крайніх республіканців" у "заграванні з національною безпекою" США.

І хоча перспективи компромісу в питанні додаткового фінансування для України поки в підвішеному стані, публічно українська сторона висловлює оптимізм.

"На всіх зустрічах сенатори запевняли нас у тому, що сьогоднішнє голосування — це не голоси проти України", — написала Оксана Маркарова після голосування в Сенаті в середу.

"Тому ми продовжуємо активну роботу з нашими колегами і на основі дуже продуктивних зустрічей цими днями сподіваємося, що ще до Різдва Конгрес підтримає узгоджений пакет, в якому буде оборонна, бюджетна, гуманітарна та енергетична допомога для України на 2024 рік", — додала вона.

Кордон розбрату

Яких поступок від адміністрації Джо Байдена вимагають республіканці? 

В першу чергу — кроків щодо посилення контролю над 3145-кілометровим кордоном США з Мексикою. 

Проблема південного кордону переслідує адміністрацію Байдена не перший місяць. І вона загострюється! 

Зокрема, у період між вереснем 2022-го і 2023-го кількість шукачів притулку на південному кордоні зросла до майже 2,5 мільйона людей, що є рекордом останніх років. 

Щодня до Сполучених Штатів прибувають тисячі, а то й понад десять тисяч нелегальних мігрантів.

Зокрема, у вересні 2023-го їх було рекордні понад 260 тисяч.

Центри тимчасового утримання прибулих на кордоні заповнені. Немає місць і в центрах розміщення шукачів притулку, які отримали дозвіл потрапити до США й чекають дозволу на легалізацію, у штатах — передусім очолюваних демократами. Які теж не соромляться відкрито критикувати Білий дім за це.

Адміністрація Джо Байдена вирішила боротися зі сплеском міграції на кордоні з Мексикою на двох треках. 

Перший — посилення заходів проти нелегальних мігрантів, зокрема збільшення кількості прикордонників і працівників міграційних служб на кордоні, а також поновлення депортацій прибулих із деяких країн.

Байден у жовтні навіть дозволив будівництво стіни на кордоні у штаті Техас — частини тієї самої "стіни Трампа", яку президент-демократ заморозив ще у 2021-му через "неефективність". І таку непослідовність підмітили і сам Трамп, і демократи.

Другий трек — розширення способів для шукачів притулку у США зробити це легально. Ідея адміністрації Байдена в тому, що міграція зростає глобально, і зупинити її просто депортаціями чи закриттям кордону неможливо — але можна зробити цей процес більш упорядкованим. 

Наприклад, облаштувавши більше місць розміщення мігрантів у самій Мексиці.

Що на це кажуть республіканці? Звинувачують демократів у тому, що вони оголосили політику "відкритого кордону" США й Мексики. 

Вони вважають, що пропозиція демократів вирішувати корінні причини міграції до США не дає негайного результату й коштує дорожче. А варто просто обмежити можливості перетину кордону в принципі.

Частково республіканці справді мають рацію. Мігранти на кордоні з Мексикою зізнаються журналістам, що чекати на схвалення дозволу на в’їзд до США — дуже довго, і тому багато хто обирає швидший і ризикованіший шлях — спробувати перетнути кордон нелегально й сподіватися, що все складеться.

Натомість республіканці пропонують ускладнити для мігрантів процес потрапляння до США.

Для цього пропонується підвищити поріг так званого "правдоподібного побоювання" (credible fear), що шукачам притулку на батьківщині загрожує небезпека.

По-друге, обмежити використання адміністрацією Байдена гуманітарних виключень (humanitarian parole), які дозволяють тимчасово пускати у США прибулих з окремих країн із нестабільною безпековою ситуацією. 

До слова, саме в межах humanitarian parole діє і програма для українців United for Ukraine, яка дозволяє їм перебувати у Штатах до двох років із правом працевлаштування.

На думку республіканців, шукачі притулку в США часто користаються з цієї схеми, аби отримати право тимчасово жити й працювати в країні.

* * * * *

Київ став заручником питання південного кордону у США.

Так, запропонований Білим домом пакет додаткового фінансування містить і майже $14 млрд для посилення безпеки на кордоні. Це і збільшення кількості прикордонників та працівників міграційних служб, і кошти для місцевої влади на утримання прибулих, і зміцнення інфраструктури на кордоні, й боротьба з контрабандою.

Але республіканці вимагають не стільки грошей, скільки перегляду нинішньої міграційної політики США. Бо, на їхню думку, саме демократи й Байден винні в тому, що в останні місяці до кордону з Мексикою шукачі притулку прибували в рекордних кількостях.

Станом на зараз від компромісу з міграційного питання залежить, із якими перспективами у війні проти Росії Україна увійде у 2024 рік. Чи вдасться його досягти найближчими днями — питання поки відкрите.

Автор: Олег Павлюк,

журналіст "Європейської правди"

 
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.