Недооцінені партнери: як Данія, Норвегія та Японія інвестують у перемогу України

Середа, 20 березня 2024, 17:20 — Наталія Бутирська, Центр "Нова Європа"
Фото пресслужби президента України
Візит в Україну прем'єр-міністра Японії Фуміо Кісіди. Київ, 21 березня 2023 року

Данія, Норвегія та Японія – саме ці три держави стали не лише лідерами іноземної державної допомоги Україні, але й першими серед інших країн впровадили довготермінові програми підтримки України та підтримали підписання двосторонніх угод у сфері безпеки.

Про внесок цих країн в Україні говорять набагато менше, якщо порівнювати з США, Німеччиною, балтійськими державами чи Польщею. А між тим їх цілком впевнено можна назвати партнерами, які заслуговують на окрему увагу.

Зокрема, згідно з даними Кільського інституту світової економіки, за сумою наданої Києву допомоги на державному рівні ці країни входять у першу десятку після ЄС, США, Німеччини та Великої Британії.

А якщо вимірювати за часткою ВВП країни-донора, то виявиться, що Данія посідає друге місце – її допомога Україні складає 2,4% від ВВП. Лише на дві сходинки відстає Норвегія – 1,7% від ВВП. Частка Японії є меншою – 0,17%, проте вона є абсолютним лідером серед країн Азії. 

Ламаючи стереотипи

Данія стала першою країною поза G7, яка підписала двосторонню Угоду про співпрацю у сфері безпеки та довгострокову підтримку з Україною терміном на 10 років.

Вона зіграла ключову роль у розблокуванні рішення надати Україні винищувачі F-16 та взяла на себе лідерство в авіаційній коаліції.

А навесні 2023 року Данія віддала свої 19 гармат Caesar, щойно придбаних у французького Nexter (саме про це говорила прем'єр-міністерка Метте Фредеріксен, що її країна "віддала всю свою артилерію Києву), – і це стало важливим поштовхом для формування коаліції з артилерії.

Копенгаген виділив 4,9 млрд євро фінансової підтримки (не враховуючи підтримку через структури ЄС), з яких військова становить 4,5 млрд євро. Станом на сьогодні Данія відправила 16 пакетів військової допомоги.

У березні 2023 року країна створила Український фонд, спрямований на довгострокове надання допомоги Україні, на суму 8,5 млрд євро з рівномірним розподілом коштів протягом шести років (2023-2028).

У рамках цього Фонду була створена державна схема кредитування та гарантій через Експортно-інвестиційний фонд Данії (EIFO) з капіталом 130 млн євро на довгострокові позики й гарантії для данського експорту та інвестицій в Україну.

Данія взяла під патронат Миколаїв та Миколаївську область навесні 2023 року і з того часу виділила кілька пакетів допомоги на суму 121 млн доларів на відновлення регіону.

"Ми вже з данцями, як родичі", – зазначив очільник обласної військової адміністрації Віталій Кім, і це чітка характеристика залученості країни до відбудови регіону, який продовжує страждати через регулярні російські обстріли.

Норвегія зі свого боку бере участь у трьох важливих коаліціях: морській, яку очолює разом із Великою Британією; у коаліції F-16 (пожертвує свої літаки та бере на себе навчання українського персоналу); та коаліції протиповітряної оборони (системи NASAMS успішно захищають українське небо).

Наразі офіційне Осло також перебуває у процесі обговорення безпекової угоди з Україною. Норвезькі колеги у приватній розмові зазначили, що для їхніх політичних кіл сусідня держава є серйозним дороговказом у прийнятті власних рішень щодо підтримки України.

Норвегія одна з перших запровадила багаторічну стратегію в рамках Програми підтримки Нансена (названа на честь лауреата Нобелівської премії миру Фрітьйофа Нансена, який сто років тому проводив гуманітарну місію на території України під час Голодомору).

Вона передбачає виділення 7,4 млрд доларів на період 2023-2027 років із рівним розподілом коштів для військової та цивільної допомоги Україні.

Це найбільша в історії Норвегії програма допомоги країні, яка перебуває у стані війни.

Вона включає такі напрямки: широка військова допомога (ППО, артилерійські боєприпаси, розвиток ВМС України разом з Великою Британією); цивільна підтримка діяльності держави та критично важливих сфер, таких як енергетика, ядерна безпека, охорона здоров′я; невідкладна гуманітарна допомога українцям та сусіднім країнам, які сильно постраждали від наслідків війни (зокрема, Молдові).

Наприкінці минулого року прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре під час візиту до України оголосив про виділення додаткової допомоги в розмірі 1,8 млрд доларів на 2023 рік та пообіцяв збільшити витрати з суверенного національного фонду в найближчі роки для фінансування військової та гуманітарної допомоги Україні.

Прибутки національного фонду країни різко збільшилися через відмову європейських держав від експорту російських енергоресурсів та зростання закупівлі норвезьких нафти і газу. Відтак всередині країни політики та громадськість закликають уряд збільшити допомогу Україні за рахунок отриманих надприбутків, особливо зважаючи на затримку та непевність американської підтримки в майбутньому.

Але головне, норвежці, які пишалися своєю репутацією "мирної нації", не тільки підтримують, але й критикують уряд за повільне, на їхній погляд, ухвалення рішень щодо надання військової підтримки Україні.

Уряд Норвегії також дозволив прямий продаж зброї та продукції оборонного призначення від своєї оборонної промисловості Україні. Відповідні зміни набули чинності 1 січня 2024 року.

Норвезька політика експортного контролю (рішення парламенту 1959 року) забороняє продавати зброю та боєприпаси в країни, де відбувається війна. Тож рішення уряду було прийняте винятково щодо України і "виправдане надзвичайною ситуацією з політикою безпеки, в якій ми зараз перебуваємо разом із нашими союзниками".

Голос України в Азії

"Японії не треба зайвий раз пояснювати: інвестиції в безпеку України – це і інвестиції в безпеку Японії, бо ніхто зі світових лідерів так чітко не сформулював взаємозвʼязку між агресією РФ і потенційною агресією Китаю, як премʼєр Кісіда у своїй вже знаменитій фразі: Україна сьогодні – може бути Східна Азія завтра", – зазначила директорка Центру "Нова Європа" Альона Гетьманчук під час 4-го Форуму Україна-Японія, який відбувся 15 березня у Києві.

Питання безпеки є одним з фундаментальних у двосторонніх відносинах двох держав, позаяк японська сторона чітко артикулює думку, що національна безпека в Європі не може розглядатися окремо від національної безпеки Східної Азії та загалом Азійсько-Тихоокеанського регіону.

Російська агресія проти України породила поняття "комплексної національної безпеки", до якої входять енергетична, ядерна та продовольча безпека, а також економіка.

Токіо усвідомлює глобальний вплив цих наслідків та активно підтримує Україну в пошуку шляхів їх вирішення. 

Надзвичайний і повноважний посол Японії в Україні Кунінорі Мацуда під час Форуму підкреслив, що за ці "два роки невиправданої війни Україна та Японія відкрили по-новому одна одну, і наші відносини стали набагато ближчими, ніж будь-коли в минулому".

І тут немає перебільшення. Японія – одна з небагатьох азійських держав, яка надає надзвичайну підтримку Україні, як із точки зору фінансової та гуманітарної допомоги, так і дипломатичної.

Під час минулорічного головування в G7 Токіо стало головним промоутером України на усіх майданчиках групи та за її межами, намагаючись підтримувати максимальну увагу до російсько-української війни.

Запрошення на саміт у Хіросімі президента Володимира Зеленського – вперше в історії України – дозволило сфокусувати увагу на її підтримці не тільки держав-учасниць G7, але й запрошених учасників зустрічі, серед яких були провідні країни Азії та Тихоокеанського регіону – Індія, Корея, Австралія, Нова Зеландія та Індонезія.

Зусилля японської сторони різко контрастують з позицією індійського уряду, який максимально обмежив обговорення російсько-української війни на майданчиках G20 під час свого минулорічного головування.

Не менш важливим сигналом підтримки України став також візит прем'єр-міністра Фуміо Кісіди до України у березні минулого року, який збігся в часі, а відтак отримав і очевидні паралелі, з відвідинами Сі Цзіньпіном Москви.

Від початку повномасштабного вторгнення Японія вже надала важливу підтримку для економічної та фінансової стабільності України на суму понад 4,6 млрд доларів.

Разом з Норвегією Токіо серйозно підтримало державний бюджет України на початку нинішнього року, спрямувавши 760 млн доларів (465 млн доларів та 295 млн доларів відповідно) безповоротного фінансування в рамках проєкту Світового банку PEACE, що допомогло компенсувати частину соціальних (пенсії, зарплати медикам, учителям, працівникам ДСНС) та оборонних витрат.

У грудні минулого року під час онлайн-саміту G7 прем'єр-міністр Кісіда пообіцяв Україні додаткових 4,5 млрд доларів, включно з 1 млрд доларів гуманітарної допомоги, який передбачає фінансування генераторів та інших джерел електроенергії для підтримки енергетичної системи України, а також заходи щодо розмінування та боєприпасів, що не розірвалися.

Допомога Японії переважно сфокусована на фінансовій та гуманітарній сферах, вагомій підтримці енергетичної системи України (надання потужних автотрансформаторів, енергообладнання, габіонів, призначених для захисту критичної інфраструктури), а також питаннях термінової відбудови (допомога Ірпеню, Херсону тощо).

Втім, обмеження, які містяться у пацифістській конституції країни, забороняють військову допомогу.

Раніше японський уряд формалізував надання нелетального військового обладнання країнам, які стикаються з незаконним вторгненням, відповідно до міжнародного права, що стало прецедентом та допомогло спрямувати дрони, бронежилети, каски, зимовий одяг, біноклі, освітлювальні засоби та інше нелетальне обладнання українським військовим.

Наприкінці грудня минулого року Японія послабила суворі правила експорту зброї та дозволила продавати ліцензовані ракети протиповітряної оборони Patriot до США, а за згоди Токіо американці можуть надати їх і європейським партнерам.

І хоча передача цих ракет заборонена Україні, яка перебуває у стані війни, рішення Японії допомагає західним партнерам підтримати засобами ППО Київ, а японськими натомість поповнити свої запаси.

Можливо, цей внесок виглядає досить скромним порівняно із західними партнерами, та для Японії це значний крок у бік її власної еволюції в питаннях подолання серйозного експортного контролю.

Натомість японський уряд бере на себе ініціативу з реконструкції та повоєнної відбудови України, що дасть можливість використати свій власний досвід із відновлення після війни та руйнівних стихійних лих.

* * * * *

Японія, Данія та Норвегія від початку повномасштабного вторгнення опинилися серед лідерів підтримки України.

Випробування американського лідерства породжує не тільки серйозне занепокоєння в різних кінцях світу, але й підштовхує малі та середні держави брати ініціативу на тих ділянках, де вони зможуть бути корисними.

Усі три держави виявилися надійними партнерами України та підставили плече в момент, коли підтримка інших стала на паузу: і що стосується надання необхідного озброєння, і приєднання до чеської ініціативи з придбання артилерійських снарядів, і фінансування українського бюджету.

Водночас кожна з них підтверджує готовність бути з Україною, "скільки буде потрібно", але цілком конкретними діями та довготерміновими програмами підтримки. І це дійсно ставить їх у ряд тих, хто став надійним партнером, випробуваним війною.

Авторка: Наталія Бутирська,

асоційована старша аналітикиня, Центр "Нова Європа"

Особлива подяка в підготовці аналітичної статті Надзвичайному та Повноважному послу України в Японії Сергію Корсунському, раднику Посольства Королівства Данії в Україні Kaare Andreasen, раднику зовнішньої політики Данії Carsten Søndergaard, голові Норвезько-української асоціації дружби Jørn A. Sund-Henriksen, журналісту Ukraine.Podden (Норвегія) Tormod Malvin Sꬱther, членкині правління ЦПК, співзасновниці Міжнародного центру Української перемоги Олені Галушці, а також спікерам 4-го Форуму Україна-Японія, організованого Центром "Нова Європа" та Посольством Японії в Україні

 
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.