Покарання Тбілісі: які наслідки можуть мати санкції ЄС проти Грузії
Уряд Грузії зіткнувся зі ще однією серйозною проблемою – проти країни можуть бути застосовані санкції Європейського Союзу.
За даними Reuters і Радіо "Свобода", 20-й пакет санкцій, який в ЄС сподіваються узгодити до четвертої річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну, включає в себе і обмеження щодо грузинського чорноморського порту Кулеві.
Згідно з проєктом санкцій, що розробляється дипломатами ЄС, грузинський порт використовується для морських перевезень сирої нафти і нафтопродуктів, вироблених у Росії, або російськими танкерами, що використовують "нелегальні та високоризикові схеми".
Слід зазначити, що якщо цей факт буде офіційно підтверджений, це буде перший випадок застосування "енергетичних" санкцій Європейським Союзом проти третіх країн.
Однак не менш важливо, що цей крок повністю спростовує риторику владної партії "Грузинська мрія" про те, що Тбілісі жодним чином не допомагає РФ обходити санкції.
І це може мати вплив не лише на відносини з ЄС.
Термінал для нафти з РФ
Нафтовий термінал "Кулеві" розташований на узбережжі Чорного моря, між Поті та Анаклією, в муніципалітеті Хобі, і належить азербайджанській державній нафтовій компанії SOCAR.
Термінал працює вже кілька десятиліть, ще з часів президента Едуарда Шеварднадзе, проте наприкінці 2025 року розпочав роботу нафтопереробний завод, що підвищило регіональне значення термінала.
Будівництво розпочалося у 2024 році і його планувалося завершити в шість етапів протягом трьох-чотирьох років. Згідно з планом, початкова потужність проєкту складе 1,12 млн тонн нафти на рік, яка згодом збільшиться майже до 4 млн тонн.
Загальний обсяг інвестицій у проєкт оцінювався в 600-700 млн доларів, у його фінансуванні також брав участь державний Фонд розвитку Грузії. Примітно, що прем'єр Іраклій Кобахідзе у жовтні 2024 року особисто був присутній на презентації проєкту.
Про те, що в термінал "Кулеві" почала прибувати російська нафта, стало відомо наприкінці минулого року.
У жовтні 2025 року агентство Reuters повідомило, що російська нафтова компанія "Русснефть" поставила першу партію нафти на нещодавно побудований Кулевійський нафтопереробний завод.
А трохи пізніше російське журналістське видання "Проект" присвятило велику статтю можливим зв'язкам між сім'єю, що володіє Кулевійським нафтопереробним заводом, і російською військовою розвідкою (ГРУ).
У статті йдеться, що засновником і основним власником першого в Грузії нафтопереробного заводу, який розпочав імпорт російської нафти до Грузії, є бізнесвумен Мака Асатіані, син якої вів спільний бізнес у Росії з сином першого заступника начальника Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ) Владіміра Алексєєва. Того самого, якого підстрелили в Москві 6 лютого.
Кілька днів тому навколо термінала "Кулеві" виникла нова напруга.
5 лютого грузинське видання iFact повідомило, що 30 січня нафтовий танкер "Сільварі", що входить до "тіньового флоту" РФ, вперше увійшов у територіальні води Грузії. За даними видання, танкер доставив у порт близько 32 тисяч тонн нафти і нафтопродуктів.
В ході журналістського розслідування iFact також з'ясувалося, що у 2024-2026 роках в грузинські порти, включаючи Кулеві, заходили 19 суден, що відповідають характеристикам російського "тіньового флоту".
Попри те, що грузинські офіційні особи спростовували цю інформацію, схоже, що у ЄС інша думка.
Згідно з проєктом 20-го санкційного пакета ЄС, грузинський порт використовується для морського транспортування сирої нафти і нафтопродуктів, вироблених у Росії, або російськими танкерами з використанням "нерегулярних і високоризикових схем". Згідно з документом,
така практика загрожує ефективності санкцій і може використовуватися для обходу західних обмежень.
В разі включення термінала "Кулеві" до санкційного списку робота порту не буде заблокована, однак це значно ускладнить фінансові операції та співпрацю з європейськими компаніями.
Тбілісі все заперечує
Уряд "Грузинської мрії", як зазвичай, категорично спростував звинувачення і висловив готовність надати Брюсселю докладні пояснення.
"Грузія суворо дотримується всіх правил, що стосуються санкційного режиму, це моя позиція. Що стосується конкретних питань, ми готові до обговорення, до обміну інформацією", – заявив прем'єр-міністр Іраклій Кобахідзе у відповідь на питання про порт Кулеві.
"Ми абсолютно відкриті до співпраці в цьому питанні, в тому числі з Європейським Союзом. Кулеві – порт стратегічного значення для нас. Що ж до конкретних питань, то якщо вони виникнуть, ми готові на них відповісти. Нам буде цікава деталізація справи, і ми проведемо консультації, ми абсолютно відкриті до таких консультацій. Ми готові до консультацій з представниками ЄС, заснованих на фактах", – уточнив Кобахідзе.
Прем'єр продовжує запевняти, що Грузія "належним чином дотримується санкційного режиму".
Одночасно з цим Агентство морського транспорту також виступило з окремою заявою з цього питання. Агентство спростувало твердження про отримання конкретних танкерів і заявило, що проведені перевірки не виявили будь-яких порушень санкцій.
Болісна реакція грузинської влади цілком зрозуміла.
Якщо ЄС все ж включить порт Кулеві в новий пакет санкцій, це може стати першим випадком, коли об'єкт грузинської інфраструктури буде включений до санкційного списку ЄС. І це може мати дуже серйозний вплив на режим.
З оглядом на США
За останні роки керівна партія "Грузинська мрія" примудрилася остаточно зіпсувати відносини з ЄС. І зараз складно повірити в поліпшення цих відносин без зміни влади в Тбілісі.
Тоді чому грузинська влада так болісно реагує на санкційні плани Євросоюзу? Тільки через негативний економічний ефект? Не зовсім.
На тлі стабільно поганих відносин з Брюсселем у "Грузинській мрії" досі не полишають надії налагодити відносини з Вашингтоном. А точніше – з адміністрацією Дональда Трампа.
"Ми висловили свою позицію щодо США – ми готові відновити стратегічне партнерство. Це наша чітка позиція, і ми чекаємо на подальші кроки. Ми будемо чекати стільки, скільки буде потрібно", – заявив днями прем'єр Кобахідзе.
У "Грузинській мрії" продовжують сподіватися на зміну курсу Вашингтона.
Наприклад – через лобіювання їхнього союзника, угорського прем'єра Віктора Орбана. І тому не втомлюються надсилати сигнали про спільні цінності з Трампом – в першу чергу неприйняття "глибинної держави" і ліберальних цінностей.
Однак досі ці зусилля залишалися без уваги США. Більш того, як показав нещодавній візит у регіон віцепрезидента США Джей Ді Венса, який відвідав Вірменію і Азербайджан, у Вашингтона тепер є нові стратегічні партнери на Південному Кавказі. І це не Грузія.
Включення Грузії до санкційного списку ЄС за сприяння Росії в обході енергетичних санкцій може вплинути і на відносини з США. Тільки зовсім не так, як хотілося б "Грузинській мрії".
Адміністрація Трампа дуже болісно реагує на дії третіх країн щодо енергетичної співпраці з РФ. А отже, замість надій на відносини з США "з чистого аркуша" зростає ймовірність ухвалення Сполученими Штатами свого санкційного пакета проти Грузії.
А це той сценарій, якого в "Грузинській мрії" всіма силами сподіваються уникнути.
Автори:
Аміран Хевцуріані, професор Грузинського технічного університету, засновник Грузинсько-Українського центру, з Тбілісі,
Юрій Панченко, редактор "Європейської правди"