Непотрібні кошти? Чому Польща може залишитися без кредитів ЄС на переозброєння

13 лютого Сейм Польщі схвалив закон про участь країни у програмі Європейського Союзу SAFE (Security Action for Europe). Цей інструмент дозволить Варшаві отримати доступ до десятків мільярдів євро пільгового фінансування для своєї оборонної промисловості.

Попри це, голосування за приєднання до цієї ініціативи показало глибокий політичний розлом. За законопроєкт віддали голоси 236 депутатів, натомість 199 проголосували проти та ще четверо – утрималися.

Проти цієї ініціативи виступила права опозиція – партії "Право і справедливість" та "Конфедерація". А у "ПіС" до того ж вже закликали президента Кароля Навроцького накласти на закон вето.

Чому польські праві, які ще нещодавно підтримували цю ініціативу, зараз виступають категорично проти неї? І чи реальний сценарій президентського вето?

Спробуємо розібратися у цьому питанні, яке напряму впливає на військову підтримку України.

43 млрд євро для Польщі

Програма SAFE, яка протягом останніх тижнів стала одним із головних предметів політичної дискусії у Польщі, передбачає масштабну підтримку оборонної промисловості держав Євросоюзу.

Її стратегічна мета – зміцнення безпеки Європи через розвиток сучасних військових технологій та нарощування виробничого потенціалу оборонного сектора.

І на перший погляд, ця програма є вкрай вигідною для Польщі.

Загальний обсяг цього механізму становить 150 млрд євро, з яких Польща претендує майже на третину – 43,7 млрд євро, що є найбільшою часткою серед країн-членів ЄС. За словами прем’єра Дональда Туска, ці кошти Польща може отримати на безпрецедентних умовах: із 10-річними "кредитними канікулами" та строком погашення до 45 років.

Саме тому голова польського уряду представив SAFE як унікальну можливість отримати фінансування "на дуже вигідних умовах, недоступних на ринку в будь-який інший спосіб". І тим самим – істотно пришвидшити переозброєння армії, не створюючи додаткового тиску на держбюджет, принаймні у короткостроковій перспективі.

А до того ж щонайменше 80% коштів за механізмом SAFE мають безпосередньо потрапити до польської оборонної промисловості, що робить його не лише безпековим, а й економічним проєктом.

За словами заступника міністра оборони Павела Бейди, в уряді вже визначилися, яку техніку і де хочуть замовити завдяки коштам SAFE, однак ця інформація є конфіденційною.

"Ця інформація не розголошується з простої причини: ми не можемо показувати нашим ворогам, де є потенційні прогалини. По-перше, це стосується самої зброї. По-друге, ми не можемо створювати ситуацію, коли агенція з озброєння не змогла б вести ефективні переговори щодо ціни", – пояснив він.

Від підтримки до критики

Проте навіть вкрай вигідні фінансові умови не гарантують уникнення дуже гострої дискусії у Сеймі, а в перспективі – також між президентом та урядом.

Проти ініціативи виступила права опозиція: "Право і справедливість" та "Конфедерація", які зрештою й не підтримали законопроєкт під час голосування у нижній палаті парламенту.

Це виглядає досить дивно, адже ще кілька місяців тому представники "ПіС" дуже позитивно оцінювали ініціативу SAFE.

Зокрема, як казав тоді ексміністр оборони, а зараз – депутат від "ПіС" Маріуш Блащак, цей механізм є "шансом для розвитку Збройних сил Польщі", який не можна втратити, допустивши спрямування європейських коштів до оборонної промисловості інших країн.

Натомість зараз Блащак став гострим критиком цієї ініціативи. Так, напередодні голосування він наголосив на занадто швидкому темпі ухвалення закону й вказав на ризики, пов’язані з передачею надмірних повноважень на рівень ЄС.

"Пане міністре, це роздвоєння особистості чи тільки амнезія? Звичайно, я питаю доброзичливо та з тривогою", – відреагував на різку зміну позиції Блащака речник міністра-координатора спецслужб Яцек Добжинський.

Проте, як показало голосування, питання не лише в одному Блащаку.

Для національно-консервативного табору SAFE стає символом іншої тенденції – поступового розширення компетенцій Брюсселя у сфері, яку традиційно вважали виключною прерогативою держави.

Критики програми апелюють не лише до боргових ризиків, а й до принципового питання:

чи не перетворюється оборонна політика на ще один напрям європейської централізації?

Таким чином, суперечка навколо SAFE перестає бути дискусією про відсоткові ставки чи бюджетну арифметику.

Йдеться про стратегічний вибір – модель інтеграції Польщі в європейську систему безпеки та межі її національної автономії.

"Польща під німецьким чоботом"

Проте пригоди законопроєкту про приєднання Польщі до ініціативи SAFE на цьому не завершилися.

Після схвалення документа Сеймом він перейшов до наступного етапу парламентської процедури – розгляду в Сенаті, який розгляне його на наступній сесії, запланованій на 18–19 лютого.

Тут сенсацій не очікується, адже урядова коаліція має стійку більшість і у верхній палаті парламенту. Однак остаточне слово залишається за президентом Каролем Навроцьким.

І не можна виключити того, що президент накладе на цей документ вето.

Зокрема, із закликом накласти вето до президента звернувся лідер "Права і справедливості" Ярослав Качинський. Він наголошує, що програма має не лише фінансовий, а й політичний вимір.

Попри вигідні кредитні умови, "ПіС" вбачає ризик політичного тиску на Польщу через механізми ЄС.

У своїй риториці очільник "ПіС" пішов значно далі, пов’язавши SAFE з нібито ширшим планом посилення німецького впливу в Європі. Він заявив, що Варшаві пропонують "Польщу під німецьким чоботом" і що незалежність держави "не має ціни".

"Тому, навіть якби нам довелося заплатити трохи більше, це було б незрівнянно вигідніше для Польщі, для майбутнього, а також для особистого добробуту поляків та польських сімей, аніж те, що пропонується", – зазначив Качинський.

Показово, що програма SAFE стала одним із трьох ключових пунктів останнього засідання Ради національної безпеки Польщі, на якому президент Навроцький назвав ініціативу "величезним боргом, який польська держава буде виплачувати роками", наголосивши на ризиках довгострокової фінансової залежності.

Погрози Туска

Отже, сценарій президентського вето є цілком імовірним. Кароль Навроцький має конституційне право заблокувати закон і повернути його до парламенту.

Питання полягає в тому, чи ризикне він перевести політичну суперечку у фазу відкритого інституційного конфлікту.

Після голосування в Сеймі прем’єр-міністр Дональд Туск публічно застеріг президента від блокування закону. Він прямо заявив, що ветування програми SAFE було б "непоправною втратою" для Польщі.

"Якщо коротко – і в цьому ми переконували пана президента та його співробітників, розвіюючи, як вважаю, їхні сумніви, – програма SAFE є найбільшим фінансовим проєктом з точки зору можливого розвитку польської обороноздатності, польської армії та оборонної промисловості за рахунок європейських коштів", – заявив Туск.

Прем’єр також наголосив на "подвійній цінності" SAFE: виграє не лише армія, а й польська оборонна промисловість.

Серед пріоритетів – проєкт "Східний щит", системи протидії дронам, закупівля боєприпасів калібру 155 мм.

Особливо показовою була його репліка щодо засідання Ради національної безпеки.

Туск висловив сподівання, що воно не є підготовкою громадської думки до можливого президентського вето. Якщо ж таке рішення буде ухвалене, це стане, за його словами, "nomen omen – непоправною втратою".

Фактично глава уряду виніс конфлікт у публічну площину, поставивши питання руба: або Польща максимально використовує європейські можливості для посилення оборони, або внутрішньополітичний конфлікт бере гору над стратегічними інтересами.

* * * * *

Історія із SAFE показала, що навіть у країні, яка вважається одним із найактивніших прихильників підтримки України та жорсткої лінії щодо Росії, питання оборони може стати частиною гострої внутрішньої боротьби.

А отже, суперечка навколо 43,7 млрд євро – це не лише про кредит. Це про те, хто і в який спосіб визначатиме стратегічний курс Польщі – через поглиблення європейської інтеграції чи через посилення акценту на національному суверенітеті як головному принципі державної політики.

На жаль, заручником цієї політичної боротьби стала не лише оборонна промисловість Польщі, а й подальша військова підтримка Варшавою Києва.

Сценарій, за якого Польща оперативно збільшує випуск військової продукції, є однозначно вигідним для України.

Проте дещо несподівано реалізація цього сценарію стала аспектом політичної боротьби у Польщі.

Автори: 

Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник,

Юрій Панченко, редактор "Європейської правди"