"Росія нас тестує". Пояснення з Румунії, чому удар дрона був навмисним і які будуть наслідки
Юліан Кіфу – один з найвідоміших та найвпливовіших румунських експертів у сфері міжнародної безпеки.
У минулому він був радником з питань нацбезпеки та міжнародних справ у команді президента Траяна Бесеску; до того ж його каденція захопила період Революції гідності, анексії Криму та першого військового вторгнення Росії на Донбас. 2022 рік він також зустрів на топпосаді – як радник тодішнього прем’єра Ніколає Чуке.
Та й зараз Кіфу, навіть не маючи офіційної посади, зберігає вплив на політичні та безпекові дискусії у своїй державі та має інформацію, що не завжди є публічною, тож його оцінка має особливе значення. Ми поспілкувалися з ним у Києві, на полях форуму "Архітектура безпеки 2026".
Юліан Кіфу, зокрема, не приховує своєї незгоди з офіційним наративом про те, що дрон, який вдарив по мікрорайону "Мазепа-1" румунського міста Галац, залетів туди випадково, після ураження з українського боку, та очікує на оприлюднення даних, які підтвердять: це був навмисний російський удар.
А отже – і навмисна ескалація з боку РФ.
Водночас він категорично заперечує думку про те, що Румунія змінює ставлення до України, і детально аргументує це, а також пояснює, що спроби РФ перетнути червоні лінії зрештою зашкодять самій Росії.
А нашумілу в Україні невдалу заяву Нікушора Дана в ефірі BBC він вважає висмикнутою з контексту і називає фейком припущення, що слова президента мають антиукраїнський контекст.
Про все це та багато іншого – у поясненнях Кіфу, які "ЄвроПравда" подає прямою мовою, від першої особи.
Також запрошуємо подивитися відео за посиланням: Росія НАВМИСНО атакувала Румунію. Пояснюємо деталі.
Про наслідки удару і про те, що це не була "помилкова" атака
Численні опитування, які постійно проводять у Румунії, дуже чітко свідчать про підтримку румунським суспільством України та неприйняття Росії в будь-якій формі.
Останні події, а саме удар дрона по багатоквартирному будинку в місті Галаці, в результаті якого було поранено двох осіб, а також дії влади – висилка з країни російського консула у Констанці з оголошенням його персоною нон грата, – все це підкреслило загрозу, яку представляє Росія для Румунії.
Це, поза сумнівом, також вплинуло на громадську думку, ще більше загостривши її. Тож якщо провести опитування сьогодні або завтра, ставлення до Росії виявилося би ще жорсткішим.
І це – природна реакція. На нас напали.
Я підкреслю, що офіційне розслідування ще триває, і ми маємо дочекатися його результатів. Але є також логічні міркування.
Дуже важко погодитися з версією, що це не був цілеспрямований удар по румунському цивільному об’єкту, що це випадковість. Як могло статися, що з групи дронів, націлених на українські об’єкти, один відхилився від спільного курсу, полетів у інший бік на румунське місто та влучив у нього?
Він точно не був запрограмований на удар по Рені.
Для мене очевидно, що це був "тест" з боку Росії, це була спроба перевірити нашу реакцію. Я кажу "очевидно" у тому сенсі, що це виходить з логічних аргументів.
Чи можливо, що цей дрон підбили українці поблизу Рені, і він полетів на Галац? Ні, так не буває. Якщо влучити в дрон – він зійде з курсу і впаде, його здатність до стабілізації обмежена. Навіть якщо це невелике пошкодження, навіть якщо підбитий лише один куточок планера безпілотника.
Звучить версія, що його збили з курсу засобами РЕБ. Але якби було так, то він не летів би тією траєкторією, яку зафіксували – оминаючи румунські радари, щоби згодом атакувати висотну будівлю. Це суперечить логіці.
Ближчим часом ми розраховуємо побачити технічні деталі у звіті, який доопрацьовують румунські військові. Там бракує пари деталей, але на даний момент усі аргументи вказують на те, що все саме так, як я описав.
Коли військові вирішать оприлюднити звіт – ми побачимо це офіційно.
Про першу відповідь Румунії
Те, що відбулося у Румунії – не зрівняти з тим, що ми бачимо в Україні, де щодня гинуть люди.
А це для Румунії означає потребу йти шляхом поступового підвищення тиску. Не можна відразу переходити на найвищий рівень – бо тоді ви не залишите собі простору для дій, якщо провокації з боку Росії продовжаться.
Тому першим рівнем стала висилка консула з Констанци і рішення закрити консульство. Одночасно президент Нікушор Дан дав (дуже відоме в Україні) інтерв’ю BBC, де пояснив: "Якщо Росія діятиме далі – то і посла буде оголошено персоною нон грата".
Це – свідома тактика стримування, адже Румунія залишила собі простір для ескалації за потреби.
Зазначу, що особисто я мав іншу думку щодо необхідних дій, але вирішую не я, а держава, яка має для цього всю інформацію та дані.
Я наголошу: це перший випадок влучання дрона.
Так, у нас з місяць тому був один дрон без вибухівки, що впав на румунській території. А до того ми фіксували лише уламки дронів, збитих українцями, які падали на румунському боці Дунаю.
Так, це теж були неприпустимі інциденти, але це не були свідомі атаки на Румунію і вони не перетинали рівень, коли необхідно було діяти.
Про те, чому дрон не збили завчасно
Те, що ви не бачите роботу засобів ППО, зовсім не означає, що її немає.
Я точно знаю, що у тому випадку з тим дроном, який вдарив по Галацу, у нас була можливість його збити, але було рішення не робити цього, бо у разі збиття це могло мати серйозніші наслідки. У цьому разі і сам дрон, і ракета, якою ми могли би його збити, впали б на густонаселеній території. Це могло спричинити більше руйнувань, ніж падіння самого дрона. (Примітка "ЄП": така історія мала місце у Польщі, коли у приватний будинок влучила ракета з F-16 або її залишки.)
Насправді була готовність до дій як на рівні літаків, так і на рівні вертольотів, і їхні екіпажі мали дозвіл на збиття. Але у них також є правила, згідно з якими вони повинні оцінювати конкретний випадок, і є обмеження, які треба враховувати.
Одне з обмежень полягає в тому, що вони повинні збивати лише тоді, коли є певність, що ракета ППО не вийде за межі румунської території, і уламки збитого БпЛА також залишаться на нашій території. Причина цього правила – у тому, що наш кордон з Україною – це зовнішній кордон НАТО, і це обмежує Румунію в діях.
Румунія має захист за статтею 5 НАТО, але це також накладає на нас певні обмеження.
Зокрема – те, що ми не можемо втягуватися у війну інших держав та одночасно зберігати залучення НАТО у захисті від цієї війни. Наприклад, якби Туреччина, коли вона вирішила втрутитися у сирійську війну, отримала звідти відповідь – то на цю відповідь Туреччині довелося б реагувати самостійно. Бо вони перетнули цю межу. Натомість, коли Туреччину атакував Іран, щодо якого цього перетину не було – то усі іранські ракети були збиті засобами НАТО.
Так, цей підхід можливо змінити. Але це має бути спільне рішення НАТО, не Румунії.
Я з 2024 року пропоную ці зміни. Це складне питання, оскільки воно стосується всього східного флангу НАТО. Румунія не може (без наслідків. – ЄП) вирішити це на національному рівні.
Так, Україна просить нас про це, і таке прохання важливе, адже таке застосування ППО має бути узгоджене з Україною та Молдовою. Але також має бути згода країн НАТО.
Про підтримку України Румунією
Позиція Румунії завжди була на боці України. Ми підтримували Україну, починаючи з анексії Криму, а коли спалахнула велика війна, ви бачили підтримки на всіх рівнях – на офіційному, політичному, дипломатичному, а також з боку румунського суспільства, яке допомагало біженцям.
Я тоді був частиною уряду, і нам доводилося займатися не лише біженцями, а й економічною складовою, оскільки Україна втратила шляхи експорту товарів. Тоді за дуже короткий час ми разом із тодішнім прем'єром Денисом Шмигалем відкрили нові пункти пропуску та розширили можливості нашої інфраструктури – і залізниці, і доріг, і портів, включаючи баржеві переведення Дунаєм – щоби впоратися з тим потоком, який у багато разів перевищив звичний обсяг двосторонньої торгівлі.
Отже, це була добра воля та величезне вливання ресурсів на допомогу Україні з боку Румунії.
При цьому, на відміну від деяких інших країн-сусідів України, з нашого боку не було негативної реакції, попри те, що Румунія також є дуже важливим виробником та експортером зерна.
Також була повна підтримка в енергетичній сфері: саме Румунія підтримала вашу та молдовську енергомережу, коли в Україні стався блекаут і ваша електромережа обвалилася. Бо Польща не мала можливостей покрити потреби, а деякі інші країни не горіли бажанням, назвемо це так.
Тому йдеться про дійсно широкий рівень співпраці.
Про загрозу ультраправих "сувереністів"
Підтримка України була дотепер і збережеться надалі – бо це підтримує населення, підтримує промисловість і громадянське суспільство. Тож будь-якій політичній партії чи уряду буде важко це змінити.
Так, ми бачили приклади докорінної зміни підтримки України, як у Сполучених Штатах, але перекроїти все – дійсно складно.
Так, сувереністські партії мають підтримку десь третини населення. Але у лідера AUR Джордже Сіміона – свої проблеми. Є розкол усередині партії. А значна частина тих сувереністів, хто увійшов до парламенту, прагне бути розсудливою, брати участь у серйозній політичній грі.
Вони хочуть прийти до влади. А щоб прийти до влади, їм потрібно змінити імідж.
Їм потрібна повага інших гравців.
Для цього треба відмежуватися від крайніх позицій, можливо, навіть від свого лідера Сіміона – і це створює тиск усередині партії. У тому числі з огляду на те, що у Румунії досі триває формування нової коаліції, і її обриси не визначені.
Більше того, колишній соратник Сіміона, співзасновник AUR, а нині євродепутат Клаудіу Тирзіу у травні почав створення власної консервативної європейської партії. Є велика ймовірність, що на наступних виборах він забере частину голосів AUR.
Це не означає, що ці люди стали справді добрими (прим. "ЄП": у 2024 році Тирзіу заявляв про територіальні претензії до України). Але це означає, що вони хочуть увійти до уряду і для цього мають пом’якшити свою позицію і зробити більший акцент на практичних речах, а також пристосуватися до думки суспільства.
А румунське суспільство – антиросійське, і переважно підтримує Україну
Тому я б не надто переймався думкою про небезпеку зміни політики Румунії щодо України.
До того ж безпекова співпраця з Україною потрібна і Румунії.
Зараз між президентами двох наших країн – чудові відносини. Після останнього інциденту відбулася їхня розмова, і президент Зеленський запропонував передати Румунії ті знання і навички, які Україна, на жаль, здобула на гіркому досвіді. Зрештою, це ефективніше і дешевше – використовувати зенітні дрони, ніж витрачати дорогі ракети.
Про потребу для Путіна мати хоч якусь війну
Чи можливий повноцінний напад Росії на територію держави-члена НАТО? Я не можу спекулювати про дії Росії та говорити у термінах "а що, якщо…"
Але можу запевнити, що зараз усі країни розглядають велику кількість сценаріїв, включно з дуже малоймовірними. Ми знаємо, що Путін не просто перебуває у стані війни. Для нього війна – це шлях підтримати його актуальність.
У той момент, коли він припинить вести війну, він може втратити посаду – чи то його оточення відправить його на пенсію, чи вирішить питання "більш по-російськи". І не лише його, а й усю "групу 70-річних" навколо Путіна.
Тобто для нього потреба вести війну – екзистенційна.
Будь-яку війну, не обов’язково українську.
Якщо Путін буде змушений припинити бойові дії проти України – наприклад, через виснаження армії, – він спробує знайти іншу гарячу точку, чи слабку, чи ту, що перебуває поза зоною уваги. Бо йому буде необхідна нова війна, щоб гарантувати своє перебування у Кремлі.
Спілкувався Сергій Сидоренко,
редактор "Європейської правди"