Відкриття ринку ЄС: головне – не продешевити

Четвер, 9 жовтня 2014, 10:25 — Гліб Бялий, "Єгоров, Пугінський, Афанасьєв і партнери" Україна

Багаторічні переговори про асоціацію з Європейським союзом вже позаду, і вітчизняний бізнес залишається один на один з відтепер відкритим для нього – поки в односторонньому порядку – ринком ЄС.

Відкриття європейського ринку супроводжується практично повною втратою ринку збуту в Російській Федерації.

За таких умов вітчизняним виробникам не лишається іншого виходу, як переорієнтувати свій експорт з ринку РФ на ринок ЄС. Тим більше, що така переорієнтація в довгостроковій перспективі повинна стати більш вигідною та привабливою.

Проте слід розуміти, що безпосередніми бенефіціарами скасування ввізних мит будуть в першу чергу імпортери – компанії, які розмитнюють українську продукцію в ЄС.

Якщо український бізнес хоче реально заощадити або заробити більше, то імпортувати в Євросоюз йому доведеться самостійно.

У такій ситуації хочеться застерегти українських виробників від помилок, які можуть дорого їм коштувати.

Потрапивши в нинішню ситуацію, коли один ринок несподівано закрився і раптово відкрився інший, український виробник почне переорієнтацію і експансію.

Згідно зі статистикою, ця переорієнтація вже відбувається на практиці. Так, за даними Представництва ЄС в Україні, протягом травня-червня 2014 року український експорт до Євросоюзу зріс на 25% порівняно з аналогічним періодом минулого року. І це відмінні показники з політичної або макроекономічної точки зору.

Але на практиці є і зворотний бік медалі.

Він знаходиться в площині інтересів національних товаровиробників ЄС, які вже точно не будуть особливо радіти появі нового конкурента на своєму ринку, та ще й в режимі настільки істотних односторонніх преференцій.

Слід чітко розуміти і пам'ятати, що кожне відвантаження в ЄС може згодом стати предметом торговельного розслідування, ініційованого європейськими товаровиробниками.

У гонитві за часткою на новому ринку, за новими покупцями і в разі бажання компенсувати додаткові витрати, пов'язані з виходом на цей ринок, українські виробники можуть неправильно розрахувати цінову політику і відчути на собі всі принади участі в торговельних розслідуваннях в ЄС.

Європейські виробники не тільки вздовж і поперек знають законодавство ЄС, що гарантує їм право на захист, але й уже досить давно і успішно навчилися його застосовувати.

Тому, розробляючи стратегію завоювання європейського ринку і плануючи безпосередній покроковий алгоритм виходу на ринок, українським компаніям необхідно враховувати не тільки комерційні, а й юридичні наслідки кожного свого кроку.

Глобально система захисту національних товаровиробників ЄС ґрунтується на нормах і принципах Світової організації торгівлі, яка передбачає три основні виду захисту – антидемпінгові, спеціальні та антисубсидиційні розслідування.

Виходячи з досвіду і динаміки останніх років, на сьогоднішній день в ЄС і СОТ найчастіше використовується механізм антидемпінгового розслідування. На відміну від спеціального розслідування, яке зачіпає весь імпорт незалежно від країни походження та від конкретних виробників, антидемпінгові розслідування потребують найменшої доказової бази, дозволяючи вжити захисних заходів проти конкретних компаній.

Український виробник, потрапивши під застосування захисних заходів, автоматично стає учасником не тільки всіх наступних щорічних переглядів, але і остаточного п'ятирічного перегляду, який часто закінчується продовженням заходів на наступну п'ятирічку.

Участь у всіх цих процедурах – справа складна і недешева. А неучасть автоматично потягне за собою втрату ринку.

У зв'язку з цим, плануючи вихід на ринок ЄС, необхідно заздалегідь визначити заходи профілактики та упередження встановлення мит на свою продукції.

Оскільки торгове право ЄС базується на нормах і принципах СОТ, Європейська комісія, проводячи розслідування, буде вивчати такі основні фактори:

  • наявність демпінгового імпорту;
  • матеріальну шкоду виробникам ЄС;
  • причинно-наслідковий зв'язок між ними;
  • відсутність суперечностей між застосуванням заходів та інтересами ЄС.

Відсутність одного з чотирьох компонентів є підставою для незастосування захисних заходів.

Очевидно, що найпростішим для українського виробника буде сконцентруватися на недопущенні демпінгу під час постачання своєї продукції на ринок ЄС.

Розуміючи, що демпінг – це, простіше кажучи, постачання продукції на ринок ЄС за цінами нижче продажу ідентичної продукції на внутрішньому ринку України, ключ до успіху українського виробника на європейському ринку полягає у проведенні регулярного моніторингу своїх цін і порівнянні їх при здійсненні кожної поставки на європейський ринок.

Для того, щоб максимально убезпечити себе і свої поставки на ринок ЄС від потенційного застосування антидемпінгового мита, кожен український виробник перед визначенням ціни продажу продукції на європейському ринку повинен проходити таку процедуру порівняння ціни.

1. Визначення продукції, ціни на яку мають порівнюватися. Коли ідентичний товар поставляється на обидва ринки, тоді все просто. Ситуація складніша, коли товар, що постачається до Євросоюзу, не продається в Україні. Тоді необхідно встановити аналогічний товар, який не повністю відповідає, але за своїми формами, характеристиками і способом застосування може замінити товар, що постачається до ЄС.

2. Вибір каналів продажу – прямий продаж кінцевим споживачам, продаж на склад оптовика, продаж через дистриб'ютора. Порівнювати ціни бажано за аналогічними каналами продажу на обох ринках. При використанні у схемі продажів пов'язаних осіб необхідно пам'ятати, що їхні витрати при проведенні антидемпінгового розслідування будуть включені у витрати виробника, а ціна продажу буде враховуватися не від виробника пов'язаній особі, а від пов'язаної особи першому незалежному покупцеві. Пов'язаними є особи, які перебувають під контролем одне одного, під загальним контролем третьої особи або разом контролюють третю особу. Додатковими критеріями пов'язаності є наявність загального менеджменту, родичів у менеджменті різних осіб тощо.

3. Приведення цін продажу ідентичної продукції на обох ринках до єдиної бази порівняння. Найбільш безпомилковою базою є Ex Works – рівень продажу з заводу. Щоби привести фактичну ціну продажу до цього рівня, виробнику необхідно відняти всі витрати, пов'язані з продажем (упаковка, вантаження, перевезення, перевалка, митні та інші платежі тощо), якщо продаж здійснюється на іншій базі, відмінній від Ex Works.

Звісно, це дуже спрощена модель калькуляції, однак по суті і духу вона мало чим відрізняється від фактичного порівняння цін при проведенні розслідувань.

Перед продажем на ринку ЄС юристи підприємства спільно з комерційним відділом повинні проводити цінове порівняння і виходити на розуміння мінімально допустимої ціни.

Дуже важливо, навіть незважаючи на моментальну комерційну вигоду, не допустити продажу в ЄС за цінами нижчими, ніж українські. Миттєвий прибуток може призвести до істотних втрат у майбутньому.

Порівнюючи ціни перед кожним продажем в ЄС, український виробник зможе істотно знизити свої шанси стати суб'єктом антидемпінгового розслідування.

В разі потрапляння під розслідування виробники,  які дослухаються до цих порад, зможуть мінімізувати негативні наслідки для себе.

 

Автор: Гліб Бялий – радник, керівник практики міжнародного торгового та митного права, співкерівник судової практики ЮБ "Єгоров, Пугінський, Афанасьєв і партнери" Україна

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua