"Європейська правда" продовжує дискусію щодо нової політики Польщі, де вже розпочалася зміна влади. Минулого тижня відбулася інавгурація нового президента Анджея Дуди, який виграв у чинного на той час  глави держави Броніслава Коморовського.

А в жовтні пройдуть парламентські вибори, на яких "Право і справедливість" – партія, до якої належить Дуда – також може здобути перемогу. Принаймні, її рейтинги наразі найвищі.

Якою буде зовнішня політика Польщі за нових реалій?

Ми вже публікували колонку журналіста Олександра Івахнюка "Анджей Дуда – без добрих новин для України?"; наразі до вашої уваги – протилежний погляд від польського експерта та публіциста Казімежа Вуйчицького. Матеріал опублікований за сприяння порталу PoloNews, що спеціалізується на польсько-українських відносинах.

* * * * *

Виборча кампанія президента Анджея Дуди та парламентська кампанія його партії, "Право і справедливість" (ПіС), ґрунтується на радикальних гаслах.

Однак щодо зовнішньої політики новий президент вже заявив, що продовжить дії попередників. Як це відбуватиметься на практиці?

Нинішній польський уряд звинувачують у недостатній підтримці України та занадто тісній співпраці з Берліном.

Якщо ж нинішня польська опозиція – "Право і справедливість" – переможе на осінніх виборах до парламенту та сформує новий уряд, її зовнішня політика буде такою: чітка проамериканська позиція, більш незалежна політика щодо Берліна та однозначна підтримка Києва.

Слід зазначити, що можливий новий прем'єр-міністр Польщі Беата Шидло є прагматиком. Відповідно, не варто очікувати надто радикальних змін. Новий прем’єр лише здобуватиме досвід у питаннях зовнішньої політики.

Лунають закиди про те, що відносини Польщі та Німеччини погіршаться після зміни влади; та насправді новий уряд і президент Дуда не можуть бути одночасно і "проамериканськими", і "упередженими до німців". Для Вашингтона Берлін завжди буде важливішим, ніж Варшава, оскільки Німеччина відіграє провідну роль у європейській політиці.

Крім того, Польща може підтримати Київ, виключно співпрацюючи з Берліном.

Одночасно, щоб сформувати проукраїнське лобі у ЄС, Варшаві потрібно розмовляти із Будапештом, Братиславою та Прагою. А польські розмови у Вишеградській четвірці матимуть ефект, якщо діалог Варшави і Берліна буде продуктивним.

Одна з проблем, яку потрібно буде вирішувати новому уряду, – історична пам'ять у польсько-українських відносинах.

Переважна більшість громадян Польщі – на боці Києва в україно-російському конфлікті. Водночас певні кола піднімають питання Волині-43 (так званої "Волинської різанини") та виносять його у центр польсько-українських відносин.

Саме такі погляди домінують серед певної частини виборців ПіС.

Прем'єрка Шидло і президент Дуда хочуть вести більш проукраїнську політику, ніж їхні попередники. Постане потреба поглиблення та деталізації польсько-українського діалогу, що створить нове поле для внутрішньодержавних та двосторонніх дискусій.

Незважаючи на спільність інтересів обох держав, політичні реалії Європи вимагають і вимагатимуть значних зусиль і від Києва, і від Варшави.

Автор: Казімеж Вуйчицький,

політолог, викладач Варшавського університету,
директор аналітичного центру Європейської академії в Кжижовій

для "Європейської правди" та Polonews.in.ua