На прохання автора та після консультацій з представниками Платформи громадянського суспільства було видалено твердження, що не відповідають дійсності - а саме про те, що в Молдові та Грузії платформи вже розпочали діяльність раніше, ніж в Україні. Насправді в цих країнах започаткована лише діяльність національних частин платформи, а згоди з ЄС про їх спільну діяльність наразі не досягнуто.

Варто зазначити, що створення Україною та ЄС дорадчої групи DAG затримується через відтермінування до 2016 року економічної частини Угоди про асоціацію. В Молдові та Грузії, де створена DAG, економічна частина Угоди вже працює.

Вже за кілька місяців почне діяти Глибока та всеохоплююча зона вільної торгівлі (ГВЗВТ) між Україною та ЄС.

Експерти та політики неодноразово підкреслювали, перспективи та виклики, які чекають на  нашу країну,  проте одна з проблем залишилася майже не поміченою. Йдеться про залучення громадянського суспільства імплементації угоди та моніторингу щодо цього процесу.

І в цьому питанні – вже традиційно – Україна відстає від Молдови та Грузії, які підписали угоди з ЄС разом із нами.

Наприкінці вересня в Тбілісі відбувся навчальний семінар "Роль Нацплатформ Форуму Східного партнерства у процесі імплементації Угоди про асоціацію та ГВЗВТ", що був організований Національною платформою Грузії. Навчальним він був для нас – українських представників.

Грузинські та молдовські колеги по асоціації ділилися своїм досвідом щодо залучення громадянського суспільства до підготовки запуску ГВЗВТ. Треба сказати, що в порівнянні з нами – Грузія та Молдова вирвалися вперед.

Чому ж Україна відстає від своїх партнерів по Східному партнерству?

По-перше, в наших сусідів громадянське суспільство, зважаючи на порівняно менші розміри, куди більш консолідоване та монолітне.

(фрагмент видалено)

Наразі ми в Україні маємо дві громадські платформи (нацплатформу СхП та платформу асоціації), стосунки яких незрозумілі, як незрозумілим є і аналітичний продукт, що ці платформи мають забезпечувати.

Платформа громадянського суспільства в рамках Угода про асоціація, як неодноразово писала "Європейська правда" з великими складнощами була утворена на початку цього року.

Тепер для подальшої ефективної роботи, особливо в імплементації ГВЗВТ, ми маємо таким чином зорганізувати свою роботу в Україні, аби діяльність двох цих платформ принаймні не дублювалася.

Цього можна досягти, наприклад, розділивши сфери відповідальності — платформа асоціації повинна фокусуватися на виконанні Угоди, а Нацплатформа — на проблемах більш загальних, пов'язаних безпосередньо зі Східним партнерством. Це допоможе українському громадянському суспільству проводити ефективний моніторинг та реально співпрацювати з владою, що зараз вкрай необхідно.

Окрім того, перед нами зараз постає

необхідність створення ще однієї інституції громадянського суспільства, що також передбачена Угодою про асоціацію.

Так стаття 299 Угоди передбачає створення дорадчої групи з питань торгівлі і сталого розвитку (Domestic advisory group — DAG), що має на меті запобігання негативному впливу імплементації ГВЗВТ на соціально-екологічну сферу.

Європейська комісія очікує, що в цю дорадчу групу увійдуть провідні стейкхолдери з соціальної, економічної сфер, а також зі сфери захисту навколишнього середовища.

У Молдові і Грузії такі дорадчі групи вже створені — в Молдові вже навіть перша зустріч відбулася, а в Грузії було погоджено, що в основу DAG буде покладено Національну платформ Східного партнерства, яка наприкінці наступного місяця проведе засідання за участю всіх зацікавлених сторін.

В Україні створення DAG ще попереду.

Головне зараз — чітко визначити, хто та за якими принципами буде створювати DAG, аби вона не повторила долю платформи асоціації. Було б непогано, якби одна з двох наявних в Україні громадянських платформ долучилася безпосередньо до створення цієї дорадчої групи.

Більше того, нам потрібно зараз провести негайну експертну оцінку того, які наслідки для різних сфер, в першу чергу для сфери соціального діалогу, матиме впровадження ГВЗВТ, аби DAG мала з чим працювати.

Соціальний діалог є одним з ключових факторів в процесі імплементації ГВЗВТ. По-перше, саме через соціальний діалог забезпечується баланс між захистом прав робітиків, з одного боку, та ефективністю бізнеса – з іншого. По-друге, поступове впровадження європейських норм в торгівлі веде до необхідності удосконалення соціально-трудового законодавства.

У нас на сьогодні в сфері соціального діалогу є очевидні проблеми – конфлікт серед профспілок та роботодавців, що негативно позначається на захисті прав робітників; слабке залучення громадянського суспільства, тощо. Тож нам необхідно зробити все від нас залежне для реформування цієї сфери.

З цією метою наша організація за підтримки Форуму громадянського суспільства Східного партнерства розпочинає проект „Разом сильніші — новий соціальний діалог в країнах СхП", метою якого буде привести сторони соціального діалогу до спільного бачення, та забезпечити їх співпрацю в умовах імплементації ГВЗВТ.

Автор:

Ростислав Дзундза, керівник Бюро політичних та соціальних розробок,

член Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС (координатор РГ-13)

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора