Нове рішення по ЮКОСу: чи варто РФ святкувати перемогу

Четвер, 21 квітня 2016, 09:51 — Євген Блінов, AstapovLawyers

Окружний суд Гааги 20 квітня своїм рішенням скасував шість арбітражних рішень (три проміжних і три остаточних) Постійного Третейського Суду в Гаазі (ПТС) у справі компанії ЮКОС.

Зокрема, скасовано безпрецедентні рішення 2014 року, якими арбітражний трибунал зобов'язав Російську Федерацію виплатити $50 млрд компенсації компаніям Yukos Universal Limited, Hulley Enterprises Limited і Veteran Petroleum Limited – акціонерам збанкрутілої нафтової компанії.

Суд мотивував своє рішення відсутністю юрисдикції Постійного Третейського Суду з даного спору.

Що ж сталося і чи можна говорити, що у "справі ЮКОСа" остаточно поставлена крапка?

Нагадаємо, що акціонери ЮКОСа ініціювали розгляд інвестиційного спору проти Російської Федерації відповідно до Договору до Енергетичної Хартії (ДЕХ).

Стаття 26 ДЕХ передбачає можливість розгляду спорів, що випливають з нього, Постійним Третейським Судом в Гаазі в порядку арбітражного провадження.

Російська Федерація підписала ДЕХ в 1994 році, однак парламент Росії не ратифікував цей договір. Стаття 39 ДЕХ між тим передбачає обов'язкову його ратифікацію договірною стороною.

З моменту підписання і до 2009 року Російська Федерація застосовувала ДЕХ на тимчасовій основі, виходячи з положень статті 45, тобто тією мірою, якою таке тимчасове застосування не суперечить Конституції, законам і підзаконним актам Російської Федерації.

У зазначеному контексті в рамках арбітражного процесу адвокатами російської сторони було порушено питання юрисдикції ПТС з розгляду даного спору.

Варто відзначити, що наприкінці 2009 року арбітражний трибунал визнав свою юрисдикцію і ухвалив рішення розглядати справу по суті саме на підставі ст. 45 ДЕХ, що дозволяє відразу застосовувати договір державі, що підписала його.

При цьому в серпні 2009 року, після відмови парламенту ратифікувати ДЕХ, Російська Федерація направила офіційне повідомлення депозитарію про свій намір не ставати стороною ДЕХ.

При цьому Російська Федерація не стала відкликати свій підпис на договорі.

У ході розгляду заяви російської сторони про скасування арбітражних рішень ПТС Окружний суд Гааги дійшов іншого висновку, ніж арбітражний трибунал ПТС.

В той час, як арбітражний трибунал встановив, що суперечити Конституції, законам і підзаконним актам, виходячи з тлумачення ст. 45(1), повинна сама можливість тимчасового застосування міжнародного договору, а не його окремі положення по суті. Суд вказав, що формулювання цієї статті вимагає відповіді на питання, чи положення кожної окремо взятої статті ДЕХ суперечать Конституції, законам і підзаконним актам зацікавленої держави.

Далі голландський суд звернув увагу на предмет спору і визнав, що вибір арбітражу як форуму для вирішення подібних спорів у відповідності зі статтею 26 ДЕХ суперечить російському законодавству.

Зокрема, що стосується предмета спору, то суд звернув увагу на те, що в ході арбітражного процесу акціонери, головним чином, заперечували проти наслідків податкових заходів, застосованих державним органами РФ до ЮКОСа, і стверджували, що ці заходи призвели до банкрутства компанії і експропріації їхніх акцій без будь-якої компенсації.

Широкий аналіз голландським судом російського законодавства і правової доктрини підвів суд до висновку про те, що подібний спір містить в собі значною мірою питання публічного права й оцінки дій державних органів, які відповідно до законодавства Російської Федерації не підлягають розгляду в порядку арбітражу і мають розглядатися державними судами РФ.

Таким чином був зроблений висновок про непридатність статті 26 ДЕХ у даній справі.

Рішення Окружного суду Гааги безперечно є цікавим і важливим, як для долі всієї справи ЮКОСа, так і з точки зору тлумачення норм про тимчасове застосування ДЕХ в цілому.

Що це означає?

Скасування арбітражних рішень може стати перешкодою для стягнення майна, що належить РФ , в ряді країн, де акціонери ЮКОСа ініціювали такі процеси.

Водночас, згідно зі ст. V(1)(e) Нью-Йоркської конвенції про визнання і приведення у виконання іноземних арбітражних рішень

скасування арбітражного рішення може бути, але не обов'язково буде, підставою для відмови у його виконанні.

Як показує міжнародна практика, багато країн в такому разі дійсно відмовляють у визнанні та виконанні арбітражного рішення, скасованого компетентною владою країни, де воно було винесено.

Однак є й інші прецеденти. У ряді країн (у тому числі в США і Франції) скасоване арбітражне рішення визнається і приводиться у виконання.

Ну, і нарешті, варто нагадати - точка в судовому спорі ще не поставлена.

У позивачів є можливість оскарження рішення Окружного суду Гааги в апеляційній інстанції, а потім у Верховному суді Нідерландів.

Судячи із заяв представників позивачів, таке право буде обов'язково використане акціонерами ЮКОСа.

Саме тому поки немає підстав говорити про остаточний програш акціонерів ЮКОСа і перемогу РФ.

 

Автор: Євген Блінов,

партнер і керівник практики міжнародного арбітражу
міжнародної юридичної групи AstapovLawyers

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua