Brexit без емоцій – урок та висновки для української влади

Середа, 29 червня 2016, 09:15 — Олексій Рябчин, народний депутат, для Європейської правди
Фото Kyivpost|AFP

Сьогодні, коли відійшли емоції від шокуючої новини про те, що Велика Британія проголосувала за вихід з ЄС, можна проаналізувати ту нову реальність, в якій прокинулись усі європейці. Можна сперечатися щодо мотивів, міркувань і навіть віку тих, хто висловився за Brexit, але результати референдуму від того не зміняться: Британія залишає ЄС.

Краще — винести з цієї події уроки для України. Адже схожого є чимало.

Обговорення можливого виходу Британії з Євросоюзу з’явилося на порядку денному після економічної кризи 2008 року, яка сильно вдарила по Європі.

Міграційна криза в Євросоюзі посилила антиєвропейські настрої британців. На цьому фоні почалося зростання популярності ультраправої Партії незалежності Великої Британії (UKIP), яка стала одним із головних "рупорів" кампанії за вихід з ЄС.

Та не варто звинувачувати у таких наслідках референдуму лише крайні праві сили, що підігрівали антимігрантські настрої британців.

Передумови для проведення референдуму 2015 року заклали консерватори:, це було однією з їх передвиборчих обіцянок та допомогло отримати більшість голосів виборців. Тому фактично перемога прем’єр-міністра Девіда Кемерона на виборах рік тому сьогодні коштувала йому головного крісла в уряді.  

Дуже ймовірно, що після конференції консерваторів країну очолить екс-мер Лондона Борис Джонсон, палкий прихильник виходу з ЄС.

Його головними конкурентами називають проєвропейського Джорджа Осборна, чинного скарбника Британії, та Терезу Мей, міністра внутрішніх справ і колишнього міністра у справах жінок та рівноправності.

Гарна новина в тому, що лідери ЄС не хочуть допустити подальшого розпаду, тому керівники тієї ж Франції та Німеччини демонструватимуть єдність та непохитність з принципових питань.

Наприклад — продовжуватимуть санкції відносно Росії. Адже якщо і тут не буде єдності, це може призвести до ще більшого колапсу в Європі.

І, сподіваюся, негативного розвитку тут не станеться.

Однак погана новина в тому, що у деяких країнах ЄС, таких як Франція та Нідерланди, вже заявили про бажання провести такі ж референдуми. Вважаю, це буде саме те, чого хочуть у Кремлі.

Тому політично Росія схвально ставиться до того, що британці проголосували за вихід з ЄС. Хоча економічно вона від цього програє, адже ринки, особливо сировинні, зараз у ціновому шоці. А послаблення економіки Європи додатково сильно відіб’ється на Росії, яка зараз також перебуває в економічній кризі.

Наслідки Brexit для України

На Україну вихід Британії з ЄС навряд чи може вплинути позитивним чином. Негативні наслідки Brexit будуть відчутними у двох площинах.

По-перше, ми втратимо одного з найсильніших друзів України в Євросоюзі, жорстка позиція якого у протидії російській агресії часто балансувала помірковану франко-німецьку позицію.

Велика Британія тривалий час є одним із ключових гравців, який підтримує європейські прагнення нашої держави.

Тому голос на нашу підтримку у складі ЄС, на жаль, значно ослабне.

Щоправда, Велика Британія юридично ще не вийшла з Євросоюзу, тому це ослаблення не відбудеться одномоментно. Також складно прогнозувати, наскільки ефективно ми зможемо в результаті Brexit залучити оновлену Британію як посередника у вирішенні озброєного конфлікту на Сході України.

Але зробити це ми повинні – для британських політиків поняття честі та гідності є базовими цінностями, та вони досі дотримувались свого слова, даного Україні у Будапешті.

По-друге, підтримка євроінтеграції в українському парламенті може опинитися під загрозою.

За такого розвитку подій єврооптимістам з усіх проєвропейських фракцій буде складно залучати голоси на підтримку євроінтеграційних законів.

Вступ до Євросоюзу — обіцянка, яку давали всі без винятку політики. Це те, за що люди віддавали життя на Майдані, і тепер це йде врозріз з розвитком подій у Європі. Тому очікувано, що в Україні можуть посилитися опоненти європейської інтеграції, які казатимуть: "Навіщо прагнути вступати до союзу, який і так уже розхитується".

Але ключовим тестом стане надання обіцяного безвізового режиму для українських громадян та завершення ратифікації Угоди про асоціацію.

Хоча європейська інтеграція продовжує залишатися безальтернативним напрямом зовнішньої політики України.

Отже, для України політичні наслідки будуть швидше негативними, аніж позитивними.

Британія буде зайнята внутрішніми проблемами. ЄС також буде зосереджений на вирішенні складнощів, які спричинить відтік однієї з найпотужніших економік об’єднання. Так, для Європи ми залишимося одним із пріоритетів, але інтелектуальні ресурси, фінанси та енергія, які могли би бути направлені на допомогу Україні, будуть спрямовані на інші цілі.

Та ми повинні активно шукати і сильні сторони у тому, що сталося.

Україні зараз випадає історичний шанс запропонувати нову модель відносин, адже в той час, коли все більше країн інфікується вірусом євроскептицизму, люди в Україні кожен день воюють за європейські цінності.  До того ж політична розбалансованість ЄС може призвести до пошуку цікавих альянсів та нестандартних трансформацій. 

Для того, щоб двері в Європу для нас не закрились, ми також можемо дати ЄС та Британії нові ринки, запропонувати власні якісні товари та забезпечити можливість для притоку інвестицій.

В Європі та світі британський вихід з ЄС може спровокувати відтік капіталу, і Україні необхідно з усіх сил намагатися стати економічно та політично привабливою для іноземного бізнесу, у тому числі британського.

Іноземні бізнесмени, які інвестуватимуть в нашу державу, можуть стати для України сильним адвокатом у власних столицях та кращим захистом, ніж членство в НАТО (хоча одне й не виключає іншого).

То який урок ми можемо винести для України?

Перш за все, результати британського референдуму мають стати тривожним прикладом і для українського уряду.

Коли влада тривалий час не звертає уваги на внутрішні проблеми у своїй країні, коли вона ігнорує незадоволення громадян щодо будь-чого — чи то зниження соціальних стандартів або втрати робочих місць, міграції або проблеми переселенців, підвищення тарифів або корупції — це все може призвести до неочікуваних та небезпечних наслідків.

Це має стати уроком для нашої влади.  Необхідно звертати увагу на проблеми звичайних громадян, а не розраховувати тільки на проголошення європейських цінностей та на довгострокові реформи без відчутних дій у цьому напрямку.

Настрої британців є схожими до тих, які зараз посилюються серед українців.

Британці були невдоволені "диктатом Брюсселя", українці — "диктатом МВФ" та його вимогами для надання кредитів.

Однак Brexit може стати аргументом для українського уряду у переговорах з перегляду угоди з МВФ: як показав британський референдум, невдоволення з боку соціально вразливих громадян може викликати реакцію з їх боку.

Тому потрібно обережно ухвалювати обмеження, які можуть стосуватися найбільш незахищених прошарків суспільства та середнього класу. У МВФ повинні зрозуміти, що соціальні протести у Греції та люди на вулицях Києва в умовах війни – це різні речі.

Два ключових висновки для України, на мій погляд, такі:

демократичне волевиявлення має працювати і потрібно поважати його результати як прояв волі народу;

владі необхідно дослухатися голосу своїх громадян, адже останнє слово залишається за ними, якими б не були прагнення уряду. Боротися з наслідками буде складніше, аніж попередити їх.  

P.S.: А ще варто відзначити незвичні як для нашої молодої демократії особливості політичного життя Великої Британії.

Приклад консерваторів доводить, що:

— як в одній партії бувають різні погляди на фундаментальні засади розвитку країни, і за це членів не виключають з її лав;

— як лідер країни добровільно залишає свою посаду, коли його курс не відповідає вимогам суспільства;

— як швидко спрацював британський аналог нашого ЦВК і за одну ніч оголосив результати підрахунку 33,6 млн бюлетенів.

Але це вже тема для іншої статті про уроки англійської демократії для України.

                         

 

Автор: Олексій Рябчин,

народний депутат України,
член фракції ВО "Батьківщина",
співголова групи міжпарламентських зв’язків зі Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua