Економічні наслідки Brexit: три сценарії для Європи та Британії

Понеділок, 27 червня 2016, 11:30 — Любов Акуленко, Світлана Майструк, Дмитро Науменко
Ілюстрація caglecartoons.com

Референдум щодо виходу Великої Британії з ЄС уже підняв хвилю прогнозів щодо політичного та економічного майбутнього Євросоюзу загалом та Об’єднаного Королівства зокрема. І хоч Девід Кемерон у своєму зверненні після підрахунку голосів вкотре запевнив про стабільність економіки (яка, до слова, є другою в ЄС після німецької), кардіограма ринків капіталу миттєво змінилася.

Фунт стерлінгів, фондові ринки – все пішло в піке.

Фунт впав на 9% по відношенню до долара, індекс Лондонської фондової біржі - на 7,4%.

Звісно, зарано говорити як про невідворотну катастрофу. Британські аналітичні центри та експерти дають абсолютно різні прогнози, та в більшості йдеться про три можливі сценарії:

1 – швидкий перехід до зростання економіки Великої Британії;

2 – складний перехідний період орієнтовно до 2020 року;

3 – затяжна економічна криза до 2030 року.

Сценарій 1:
Зростання економіки Великої Британії

Попри те, що Brexit став безумовним шоком для британської економіки, зміна тренду на зворотній не є нереальною.

Та цей сценарій є можливим лише за умови, якщо уряд дуже оперативно вирішить низку питань, завдяки чому не допустить паніки на фінансовому ринку, ринку капіталу та інших.

По-перше, мають бути вирішені регуляторні торговельні питання для бізнесу, які виникнуть після виходу з ЄС.

Очевидно, для британського бізнесу вкрай бажано зберегти участь в єдиному ринку Євросоюзу. Швидше за все – з певними виключеннями. Доведеться розробити нові торговельні угоди з ключовими партнерами, перш за все – з Євросоюзом (адже станом на 2014 рік більше 60% торгівлі Британія вела саме з  ЄС).

І тут важлива буде не лише швидкість, а й наявність кваліфікованої команди переговірників, які будуть спроможні відстояти торговельні інтереси Великої Британії.

По-друге, доведеться змінити міграційну політику стосовно інших країн. Передусім йдеться про мігрантів з країн ЄС, але не лише про них.

Як відомо, питання трудової міграції на цьому референдумі було ключовим, і перш за все піднімалася проблема трудових мігрантів зі східної частини Євросоюзу.

По-третє, певну допомогу бюджету надасть зменшення або ж навіть повна відмова від сплати щорічних членських внесків до бюджету ЄС, що становили 13 млрд фунтів стерлінгів щороку.

На перший погляд, від членських виплат можна було б відмовитися взагалі, однак практика інших держав (приміром, Норвегії) свідчить, що за збереження доступу до спільного ринку ЄС може вимагати від третіх країн значні фінансові внески.

Сценарій 2:
Складний перехідний період до 2020 року

Цілком можливо, що дотриматися найоптимістичнішого сценарію уряд не зможе. В цьому разі країна увійде у складний транзитний період економічної нестабільності та більш тривалого погодження нових торговельних стосунків з ЄС.

Враховуючи, що фунт стерлінгів вже почав падати, така нестабільність відлякуватиме інвесторів, яких Велика Британія приваблювала, зокрема, через можливість вільного доступу до спільного ринку ЄС.

Призупиняться темпи зростання ВВП, почнеться незначне зростання безробіття, також можуть постраждати фармацевтична та автомобільна галузі, які залежні від європейського регулювання. Окрім цього, можливе незначне падіння цін на ринку нерухомості. В цьому разі на час перехідного періоду Великій Британії доведеться змістити торговельні акценти з ЄС на інші країни світу.

Приблизно з 2020 року почнеться стабілізація в економіці.

Найгірший сценарій:
затяжна економічна криза до 2030 року

У зверненні аналітичного центру National Institute of Economic and Social Research йдеться, що Brexit буде означати шок для економіки та високу ймовірність негативних наслідків для рівня життя у Великій Британії.

Цей сценарій стане можливим, якщо переговори щодо виходу з ЄС та про умови торговельних стосунків з європейською спільнотою суттєво затягнуться.

Передбачається, що у короткостроковій перспективі Brexit призведе до зниження темпів зростання ВВП до 1,9% в 2017 році, порівняно з темпом зростання у 2,7 % в разі, якби Британія лишилася в ЄС.

У довготерміновій – можливе подальше зниження темпів зростання, а можливо – навіть значне зменшення економіки. Йдеться про втрату від 1,5% до 7,8% ВВП у 2030 році порівняно зі сценарієм, за якого Велика Британія залишилась би членом ЄС.

Водночас статус Лондона як глобального фінансового хабу (London city) опиниться в небезпеці. Компанії заради збереження доступу до вільного ринку ЄС переноситимуть операції з Лондона, наприклад, до Франкфурта чи Парижа, надавши економічну вигоду саме їм.

Падіння фунта щодо долара прогнозується до 15% уже цього року. У довгостроковій перспективі його курс може зрівнятися з курсом євро. При цьому співвідношення євро до долара похитнеться не на користь євро.

Прогнозується зниження ВВП за рівнем купівельної спроможності до 2030 року на рівень від 2,4% до 9,2% в порівнянні з тими показниками, які би Велика Британія мала у разі збереження членства.  Зараз валовий дохід за ПКС складає 35 тисяч доларів, тобто падіння може перевищити $3000.

Безробіття досягне свого піку на рівні 6% в 2018 році. Тобто число безробітних зросте на 380 000 у порівнянні з показником, якби було проголосовано за збереження членства в ЄС.

Невизначеність торкнеться й енергетичного ринку Великої Британії.  Не виключено, що Brexit ізолює Об’єднане Королівство від центру прийняття рішень у сфері європейської енергетичної політики, відповідно – щодо правил регулювання Єдиного енергетичного ринку ЄС, від якого Британія стає все більш залежною.

Можливе падіння цін на нафту, спричинене виходом з ЄС, не стане достатньою компенсацією.

Обсяг роздрібної торгівлі впаде на 3% у 2017 році без особливої надії на її стабілізацію до 2020 року. Компанії у цьому секторі стикнуться з більш складною логістикою постачання, а ціни будуть рости, оскільки слабший фунт зробить імпорт дорожчим. 

Спад очікує і автомобільну індустрію - падіння продажів автомобілів розтягнеться не на один рік. Хоча з іншого боку Brexit може створити й додаткові торговельні бар’єри для імпорту автомобілів на внутрішньому ринку, що буде на руку британським виробникам.

Під питанням – фармацевтичний експорт. Ця сфера може серйозно постраждати, оскільки існує ризик, що Лондон буде неспроможний швидко відновити торговельні домовленості після Brexit. Невизначеність щодо регулювання стане на заваді для запуску продукції іноземних компаній на британському ринку.

Який шлях найреальніший?

Найкраще для Великої Британії – піти по першому сценарію, але найімовірнішим є другий, за якого країна увійде у складний перехідний період, але не доведе процеси до катастрофічного рівня.

Очевидно, розпочнуться переговори про нову торговельну Угоду з ЄС і в залежності від домовленостей угода може бути різного типу. Наразі виділяють 3 основні можливі сценарії щодо перебудови торговельних відносин Великої Британії та ЄС, які відрізняються ступенем доступу до ринку ЄС:

(а) Вступ до європейської економічної зони (ЄЕЗ) разом з ЄС, Норвегією, Ісландією та Ліхтенштейном (в угоді є виключення щодо рибної галузі і сільського господарства);

(б) Швейцарський варіант – участь в Європейській асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) або інший сценарій вільної торгівлі з ЄС, але без вступу до ЄЕЗ. Так, у відносинах Швейцарії з ЄС є виключення у сфері фінансових послуг;

(в) Торгівля за правилами СОТ (відсутність угоди про вільну торгівлю з ЄС)

Очевидно, що найкращим сценарієм для Великої Британії буде модель Норвегії чи Швейцарії, коли країни виторговують собі вигідні позиції в торговельних угодах та приймають участь у визначених сферах спільної політики,  сплачуючи при цьому внесок до бюджету ЄС.

Ісландія, Ліхтенштейн і Норвегія мають вищий за Швейцарію рівень інтеграції.  Однак за підрахунками експертів аналітичного центру Open Europe, Великій Британії такий сценарій коштуватиме майже 1% ВВП.

Швейцарія має дві угоди з ЄС, які в цілому забезпечують той же результат. Однак важливо відзначити, що вони не включають в себе більшість фінансових послуг.

Сценарій, пов’язаний з поверненням до правил СОТ, набагато сумніший.

І якщо за два роки (відповідно до 50-тої статті Лісабонського договору) Велика Британія не узгодить з ЄС всі процедури виходу та нові договори, а ЄС не погодиться на продовження цього терміну, Британія автоматично повертається до правил Світової організації торгівлі, тобто до митних зборів при експорті до ЄС, за якими торгують інші країни світу (такі як Америка, Китай, Індія та інші).

Це означатиме різке зниження попиту на британський експорт, що призведе до низки шокових змін: до падіння експортних цін, тривалої девальвації фунта стерлінгу по відношенню до євро, а також зниження ВВП. Навіть падіння курсу фунту стерлінгів, що дозволить дещо пожвавити експорт, не буде в змозі перекрити втрату доступу до ринків ЄС.

В результаті зниження експорту може скласти від 10% до 29% у порівнянні зі сценарієм, коли Велика Британія залишається членом ЄС.  

Очевидно, що 52% британців, які підтримали вихід з ЄС, достеменно не знають, як саме країна має реалізувати на практиці своє "демократичне" рішення. Наразі це не відомо й політикам.

Зрозуміло одне – мають бути розроблені нові угоди і якнайшвидше.

Однак відсутність чітко прописаного механізму виходу та його потенційна "надскладність" гарантує чимало клопоту як у економічному, так і у політичному житті країни. Тепер справа за політиками, які мають знайти рішення цієї  непростої проблеми.

Автори:
Любов Акуленко, Світлана Майструк, Дмитро Науменко,

аналітики ГО "Український центр європейської політики",

для "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.