Вже вісім років Україна є членом Світової організації торгівлі (СОТ), але при цьому має незначний досвід урегулювання торговельних суперечок, особливо в ролі позивача.

Звісно, кількість справ зовсім не свідчить про небажання української держави захищати власні інтереси за допомогою механізмів СОТ.

Цьому заважає цілий комплекс проблем, насамперед внутрішніх.

Істотно змінити ситуацію може ухвалення Кабміном постанови "Про затвердження Порядку забезпечення захисту прав та інтересів України у торговельно-економічній сфері в рамках СОТ".

Це рішення дозволить Мінекономрозвитку забезпечити реальний ефективний захист національних торговельних інтересів України в СОТ. Варто назвати як мінімум дві причини, які перешкоджали цьому.

По-перше, відсутність в Україні внутрішнього правового регулювання, спрямованого на імплементацію Домовленості СОТ про правила та процедури врегулювання суперечок.

На жаль, з моменту вступу України до СОТ

не було прийнято жодного нормативно-правового акта, який встановив би процедуру ухвалення рішення про ініціювання справи в СОТ,

необхідність погодження такого рішення на рівні органів державної влади, можливість збору доказів і забезпечення конфіденційності в рамках справи.

Ухвалена постанова визначила Мінекономрозвитку відповідальним за забезпечення захисту прав та інтересів України в торговельно-економічній сфері. Також вона надала роль зацікавленому бізнесу, який має повідомляти про порушення норм СОТ з боку інших держав-членів і може претендувати на входження до складу Міжвідомчої робочої групи (МРГ).

Передбачається, що МРГ скликатимуть для забезпечення узгодженості дій зацікавлених органів і організацій, здійснення підготовки пропозицій, відповідей і рекомендацій щодо організаційно-правових, процедурних та інших питань.

Імовірно, по кожній справі створюватиметься окрема МРГ, а персональний склад буде затверджуватися наказом міністра економічного розвитку і торгівлі.

Постанова передбачає необхідність збереження конфіденційної інформації. А також можливість проведення з членами СОТ консультацій про компенсації, призупинення поступок та інші зобов'язання.

Безумовно, Порядок не врегулював усіх питань, що виникають при реалізації домовленості, але це значний крок до врегулювання і створення прозорої та ефективної практики.

Друга причина – відсутність правових підстав у Мінекономрозвитку залучати юридичних радників та експертів до захисту прав та інтересів України в СОТ.

Це є головною причиною, чому Україна досі активно не реагує на порушення її прав іншими державами-членами СОТ, в тому числі РФ.

Слід зазначити, що у другій половині 2015 року в Мінекономрозвитку вперше з'явився окремий структурний підрозділ, відповідальний за врегулювання суперечок в СОТ, який захищатиме торгові інтереси України в рамках діючих спорів.

Однак дуже складно розраховувати на належний юридичний супровід справ за відсутності в Україні практикуючих юристів з досвідом роботи в СОТ і з неринковою зарплатою державних службовців.

Єдиним правильним рішенням у цій ситуації є залучення Україною до справ СОТ зовнішніх юридичних радників.

З огляду на високу вартість юридичного супроводу таких справ, багато країн залучають в якості юридичних радників національні та міжнародні юридичні компанії за рахунок бізнесу.

Як показує практика, український бізнес не готовий фінансувати подібні справи самостійно, а Мінекономрозвитку не може залучати юристів на безкоштовній основі, а також за рахунок коштів бізнесу — це заборонено законом "Про протидію корупції".

Юридичне обслуговування однієї справи, без урахування стадії апеляції, міжнародною юрфірмою з високим рейтингом може коштувати $0,5-1 млн, з нижчим рейтингом — $0,3-0,5 млн.

Такі ж послуги Консультаційного центру з питань права СОТ оцінюються в $150-250 тис, однак до цього необхідно зробити одноразовий членський внесок та укласти відповідний протокол про приєднання.

Ухвалення постанови дає можливість Мінекономрозвитку в подальшому планувати в державному бюджеті кошти для державної закупівлі юридичних послуг міжнародних компаній для захисту інтересів держави.

Таким шляхом раніше пішли Мін'юст та МЗС, які закуповують послуги юридичних радників за державні кошти за переговорною процедурою з метою захисту інтересів України в міжнародних арбітражах, судах іноземній юрисдикції та Міжнародному суді ООН.

Лишається сподівається, що Мінфін і уряд підтримають Мінекономрозвитку і нададуть належне фінансування.

В такому випадку

можна буде побачити нові справи у СОТ, де Україна виступатиме позивачем, активно захищаючи свої торговельні інтереси.

Тільки-но запрацює цей механізм, порядок можна буде розширити і на інші торговельні режими, зокрема, на розгляд суперечок у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Автор: Олена Омельченко,

юрист із міжнародної торгівлі
юрфірми "Ілляшев та Партнери"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора