Польща та Україна після рішення Сейму 22 липня

Понеділок, 1 серпня 2016, 09:01 — Анджей Росінські, історик та дипломат (Польща)

"Європейська правда" продовжує аналізувати майбутнє україно-польських відносин після прийняття Сеймом та Сенатом Польщі ухвали щодо "волинського геноциду".

З української сторони ця ухвала сприймається як кінець звичних відносин із Польщею. Більш того, цим розладом прагнуть скористатися і в Росії - свідченням цього стали нещодавні заяви у Держдумі РФ про можливість визнання "волинського геноциду".

Однак у Польщі панує думка, що ця ухвала не має зіпсувати відносини з Україною. Подібні аргументи виклав відомий польський історик та дипломат Анджей Росінські. Його текст перекладено ЄвроПравдою та публікується з дозволу автора. 

* * * * *

Українським друзям варто звернути увагу на те, що резолюція Сейму (тому що ухвала – значить резолюція) є вираженням політичної позиції парламенту щодо одного з питань історичної політики Польщі (яку Польща наразі формує, бо до нинішнього часу її просто не було).

Ця резолюція є декларацією для внутрішньої політики Польщі, адже на її підставі не будуть ухвалюватися закони, і аж ніяк не є актом міжнародного права.

Як за задумом, так і за змістом ухвала не стосується ані політики стратегічного партнерства між Польщею та Україною, яке залишається незмінним, ані поточної співпраці Польщі і України в жодному з напрямків політичного, економічного та військового співробітництва між країнами.

Зрештою, ухвала Сейму не загрожує наслідками ані Україні, ані українцям і не висуває жодних претензій. Бо не існує колективної відповідальності чи успадкування цієї відповідальності.

Українська держава не несе жодної міжнародно-правової відповідальності за події 73-річної давнини, щодо яких ухвалена резолюція.

Адже в ті часи не існувало української держави, а УРСР стала суб'єктом міжнародного права лише у 1945 році (мається на увазі набуття членства в ООН. - ЄвроПравда) і також не несе відповідальності за події 1943-45 років.

Більше того, резолюція Сейму, за наявності доброї волі з обох сторін, дає можливість для проведення ексгумації, ідентифікації і гідного християнських поховання всіх жертв подій 1943-45 років, незалежно від їхньої національності, і не закриває шляху до спокійного аналізу та опису подій істориками польськими та українськими (спільно чи окремо).

Загалом, знову ж таки, за наявності доброї волі сторін нинішня ухвала дає можливість остаточно відділити сьогодення від питань історії, які мають перейти з розділу "Сучасна політика" у розділ "Історія – для вивчення, аналізу і архівації".

Тому зараз у цьому питанні дуже важливо відкинути емоції, особливо негативні.

Очевидно, що сили, ворожі як для Польщі, так і для України, прагнуть викликати хвилю негативних емоцій.

Для цього вони прагнуть пов’язати питання складного українсько-польського минулого з сучасними відносинами між Україною та Польщею.

Тоді як спільні інтереси обох держав і народів потребують чіткого відділення історії від сучасності для того, щоб вороги України та Польщі не змогли використати важке минуле (і його оцінки) як інструмент для знищення майбутнього обох народів і держав.

А те, що ухвала Сейму вже використовується і буде використана для антипольської та антиукраїнської пропаганди, що є елементом гібридної війни, не викликає жодних сумнівів.

 

Автор: Анджей Росінські,

польський історик та дипломат 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua