Європейська промисловість йде в цифру. А що Україна?

Середа, 23 листопада 2016, 11:40 — Веста Малолітнева, Інститут економіко-правових досліджень НАНУ
Фото ksb.com

У добу інформаційних технологій перехід до цифрової економіки є неминучим. Адже той, хто швидко усвідомить основні тенденції розвитку світового співтовариства, отримає більше переваг.

ЄС, розрахувавши, що приблизно 600 млрд євро на рік втрачатиме у разі повільного здійснення цифрових трансформацій, визначив завершення створення цифрового єдиного ринку серед 10 політичних пріоритетів.

Чому саме цифровий ринок?

За розрахунками єдиний цифровий ринок може принести 415 млрд євро для європейської економіки, інвестиції, інновації, нові робочі місця. Один із акцентів робиться на забезпеченні кращого доступу споживачів та бізнесу до цифрових товарів та послуг по Європі.

Було досліджено, що у 2014 році 15% споживачів купували товари через інтернет у інших країн ЄС, тоді як 44% купували у своїй країні.

Європейські споживачі зможуть заощаджувати 11,7 млрд євро щороку, якщо зможуть обирати серед повного спектру товарів і послуг під час купівлі через інтернет. Тільки 7% малих та середніх суб'єктів господарювання продають свої товари в інших країнах-членах ЄС.

Малий бізнес в інтернеті, який бажає торгувати в іншій країні ЄС, має понести 9 тис. євро додаткових витрат, щоб адаптуватися до національного законодавства цієї країни.

Якщо приймуть однакові правила для електронної торгівлі, які застосовуватимуться до всіх країн-членів ЄС, 57% підприємств розпочнуть або збільшать свою е-торгівлю в інші країни ЄС.

Використання великих даних (Big data) топ-100 виробниками ЄС може призвести до економії 425 млрд євро, що, згідно з дослідженнями аналітиків, до 2020 року може прискорити економічне зростання в ЄС на 1,9%, що дорівнює зростанню ВВП на 205 млрд євро.

Діджиталізація промисловості            

Особливе місце посідає діджиталізація (проникнення цифрових технологій) європейської промисловості.

Наразі ЄС стоїть на порозі нової індустріальної революції, яка спричинена новим поколінням інформаційних технологій, таких як інтернет речей, хмарні обчислення, великі дані (Big Data), аналіз даних, роботизація, штучний інтелект та 3D-принтер. Ці технології відкривають нові горизонти для промисловості, підвищення її ефективності, вдосконалення технологічних процесів і розроблення інноваційних продуктів та послуг.

Крім того, вони дозволяють промисловості відповідати основним очікуванням сучасних споживачів, таким як персоналізація, підвищення безпеки та комфорту, а також енерго- та ресурсоефективність.

Наприклад, поєднання передових сенсорів, великих даних у промислових технологічних процесах може знизити рівень споживання енергії та використання природних ресурсів. Так, встановлені сенсори на обладнанні можуть доповідати про аномальну поведінку, що сприятиме енергозбереженню і дозволить зекономити мільярди євро.

Нещодавні дослідження підрахували, що

діджиталізація товарів та послуг може принести більше ніж 110 млрд євро річного доходу в Європі у найближчі п'ять років.

Лише у Німеччині подальша діджиталізація промисловості, як очікується, принесе до 8% зростання продуктивності праці за 10 років. Це призведе до зростання зайнятості до 6%.

Близько третини зростання загального промислового виробництва в Європі вже відбувається за рахунок цифрових технологій. Низка національних та регіональних ініціатив, таких як Промисловість 4.0 (Industrie 4.0) у Німеччині, Розумна промисловість (Smart Industry) у Нідерландах та Промисловість майбутнього (Industrie du Futur) у Франції були розпочаті нещодавно з метою отримання можливостей, які надають цифрові інновації у промисловості.

Інтернет речей

Відповідно до робочого документа Європейської комісії щодо просування інтернету речей в Європі планується активно розвивати цей напрямок, який являє собою наступний крок на шляху до цифрової економіки, коли фізичні об'єкти та люди пов'язуються між собою через мережу зв'язків та доповідають про їхній стан або про довкілля.

Відповідно до останнього дослідження, проведеного Європейською комісією, ринкова вартість інтернету речей у ЄС, як очікується, перевищить трильйон євро. На сьогодні менше ніж 1% об'єктів пов'язані з інтернетом, однак до 2020 року планується створити майже 6 млрд зв'язків фізичних об'єктів з інтернетом.

Економічні вигоди від інтернету речей очікується отримати завдяки вирішенню низки соціальних проблем, що підтверджується багатьма прикладами.

Найпростіший приклад – розумний дім.

Наприклад, у Барселоні діє система розумного освітлення: сенсори встановлюються на вуличні ліхтарі, що дозволяє автоматично контролювати яскравість за допомогою аналізу рівнів шуму, забруднення повітря та щільності населення.

Як наслідок – не менше 30% економії електроенергії на рік.

Що в Україні?

Наразі у світі конкуренція із залучення приватних інвестицій у цифрові інновації є жорсткою. Між 2000 та 2014 роками інвестиції у продукцію, пов'язану з інформаційно-комп'ютерними технологіями, у ЄС становили третину від аналогічних інвестицій у США.

Саме тому одним із найбільших побоювань у країнах ЄС є відставання в інноваційному розвитку. Відповідно, європейські країни вимушені діяти на випередження, наприклад, плануючи створення власної "Силіконової долини", як це, наприклад, відбувається в Австрії.

Натомість в Україні, у державі з одним із найбільших потенціалів у сфері інформаційних технологій завдяки ІТ-спеціалістам, даний напрям відсутній у стратегії розвитку. Зокрема, Стратегія сталого розвитку "Україна-2020" зосереджується на тактичних, а не стратегічних завданнях, оминаючи питання побудови цифрової економіки в Україні, обмежуючись лише програмою електронного урядування.

При цьому,

взявши на себе зобов'язання з поступової євроінтеграції, Україна має інтегруватися і в європейський цифровий ринок.

Україні потрібна цифрова стратегія, існує необхідність у розробці дорожньої карти з адаптації вітчизняного законодавства до ключових стандарті ЄС у цифровій сфері. Визначальну роль у цьому має відігравати наука, якій, на жаль, в Україні не приділяється належної уваги, залишаючи рівень її підтримки на критично низькому рівні.

Крім того, цифрова економіка вимагає кваліфікованих спеціалістів та навичок. Так, згідно з Комунікацією Європейської комісії про діджиталізацію європейської промисловості, близько 40% працівників у ЄС мають недостатній рівень цифрових навичок.

Потреба у багатопрофільних і цифрових навичках зростає швидкими темпами. Розрив між попитом та наявністю кваліфікованих працівників у Європі зростає.

Якщо дивитися на фахівців тільки у сфері інформаційно-комп'ютерних технологій, то протягом останніх трьох років було створено понад 1 млн додаткових робочих місць. Більш того, очікується, що до 2020 року стрімке зростання попиту призведе до появи більш ніж 800 тис. вільних вакансій...

Водночас досягнення в галузі автоматизації та робототехніки значно змінять природу роботи не тільки для повторюваних завдань, але і для складних, наприклад, у правовій сфері. Все це потребуватиме підвищення кваліфікації персоналу на всіх рівнях.

Все це вимагає проведення відповідної реформи освіти в Україні, інакше Україна у майбутньому буде виключена зі світових економічних процесів.

Яскравим прикладом розвитку цифрових навичок та реформи освіти у цьому напрямі, виступає Естонія, у якій приділяється підвищена увага до навчання цифровій грамотності населення.

Ще у 1995 році впроваджено програму із забезпечення всіх шкіл доступом до Інтернету. У старших класах викладають програмування і не оминають старше покоління. Наприклад, у 2009 році було запроваджено програму для літніх людей, у межах якої проводились заняття по всій країні і виділялися кошти для закупівлі комп'ютерів для пенсіонерів. 

 

Автор: Веста Малолітнева,  

провідний юрист відділу проблем модернізації господарського права і законодавства
Інституту економіко-правових досліджень НАН України 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua