Румунія воює за антикорупційну службу: до чого призведуть нові протести

Понеділок, 11 вересня 2017, 09:17 — , ESGA (Румунія)
Фото: romania-insider.com

Вже вдруге за 2017 рік у Румунії вирують антикорупційні протести. Трохи більше ніж півроку минуло з наймасовіших з часів повалення диктатури Чаушеску протестів, а уряд анонсує нові зміни, що викликали обурення в суспільстві.

Минулого разу причиною протестів була урядова постанова, що амністувала багатьох чиновників, засуджених за корупцію. А самі корупційні дії (якщо збитки від них не перевищував 45 тис. євро) пропонувалося декриміналізувати.

Суспільство обурила і швидкість ухвалення цього рішення – воно було створено похапцем і не супроводжувалося ані громадським, ані експертним обговоренням. Як наслідок – січневі протести змусили Кабмін скасувати скандальну постанову. Згодом у відставку пішов міністр юстиції – формальний винуватець конфлікту.

Однак на цьому успіхи протесту обмежилися. Не було проведено ані дострокових парламентських виборів, ані масштабної корекції уряду.

І ось Кабмін виступив з новою скандальної ініціативою.

23 серпня їх озвучив новий міністр юстиції Тудорел Тоадер. Суть нових пропозицій – ліквідація політичної незалежності Судової інспекції, спеціального органу по боротьбі з корупцією в судовій сфері.

Якщо зараз співробітників цієї інспекції призначає Вища рада магістратури, то після законодавчих змін – міністр юстиції.

Також пропонується обмежити повноваження президента (нинішній президент Румунії Клаус Йоханніс підтримує опозиційні політичні сили).

Зокрема, президента хочуть позбавити права призначати керівництво прокуратури і Нацуправління по боротьбі з корупцією. Ці повноваження знову переходять до міністра юстиції.

Оголошення цих планів призвело до нових багатотисячних акцій у столиці та інших містах. Однак вже зараз кількість протестувальників різко знизилася – як правило, в центрі Бухареста вечорами збираються кілька сотень людей.

У чому різниця між попередніми і нинішніми протестами?

По-перше, правляча команда врахувала свої помилки. Нова ініціатива була проголошена заздалегідь, підкреслювалося, що до винесення законопроекту на розгляд (а тим більше – до його ухвалення) буде проведена серйозна дискусія.

Це дозволить виключити найбільш одіозні норми з майбутнього документа.

Втім, відсутність самого законопроекту (міністр озвучив лише ініціативи) не дозволяє експертам дати однозначну оцінку.

 

Поки мовчить і ЄС – хоча там явно не в захваті від нових ініціатив, офіційні коментарі з’являться лише після офіційної публікації нових ініціатив.

Виняток – різка реакція з боку посольства США. Настільки різка, що один із депутатів правлячої партії навіть запропонував оголосити посла персоною нон грата за втручання у внутрішні справи країни.

Чи означає це, що масштабні протести неможливі і рейтингу партії влади нічого не загрожує? Зовсім ні.

Якщо на початку року рівень підтримки соціал-демократів був стабільно високим (і це, зрештою, забезпечило їх виживання), то останні опитування показали перші ознаки падіння рівня їх підтримки. Втім, зараз підтримка дій правлячої партії залишається на високому рівні в 46% – говорити про швидкий обвал рейтингів поки не доводиться.

Поступове зниження рівня підтримки влади дає протестам набагато більше шансів на успіх. Однак для успіху необхідний і другий компонент – партія, чий рейтинг зростає, і відповідно, яка буде готова очолити протести.

Ось цього в Румунії зараз немає. Теоретично падіння підтримки партії влади мало б викликати зростання рейтингів опозиційних сил. Однак в реальності цього не відбувається.

Швидше за все, це пов'язано з тим, що ці партії так і не змогли запропонувати суспільству свій порядок денний, обмежившись критикою влади.

Саме тому масштабні протести в Румунії малоймовірні найближчим часом, але цілком вірогідні в недалекому майбутньому.

І нарешті – про об'єкт суперечки, про долю антикорупційних органів. Не можна сказати, що їхня робота є ідеальною. Однак вони досягли суттєвого успіху в забезпеченні своєї незалежності від політичних сил.

Це те, що соціал-демократи і намагаються усунути. І те, що може стати каталізатором протестів.

Адже за останні роки Румунія звикла до думки, що антикорупційний орган має бути незалежним. І користь від такої ситуації очевидна для значної частини громадян.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.