Сміття на потім: як Україна виконує зобов'язання щодо поводження з відходами

Любомира Тимощук, "Екологія-Право-Людина" _ Середа, 20 грудня 2017, 09:01
Версія для друку Коментарі

Угода про асоціацію передбачає суттєві зміни екологічної політики України, зокрема у сфері управління відходами.

Попри те, що ця сфера рідко попадає у фокус ЗМІ, зміни, що має впровадити Україна, мають торкнутися життя всіх громадян. Отже, ми зобов’язалася інтегрувати у вітчизняне законодавство різні норми, закладені у трьох Директивах:

- про відходи;

- про управління відходами видобувної промисловості;

- про захоронення відходів.

Крім того питання поводження з відходами пов’язане також із впровадженням Директиви про промислові викиди (комплексне запобігання і контроль забруднень).

Директивний підхід

Чи виконали ми взяті на себе зобов’язання? Насамперед давайте подивимося, з чим ми власне маємо справу.

Усі ці директиви встановлюють конкретні цілі та правила, яких мають дотримуватися всі держави ЄС і країни-партнери. Цей пакет документів передбачає конкретний результат у сфері, на яку вони спрямовані, але кожна держава вільна у виборі форм та методів їхнього досягнення. Й Україна – не виняток.

У вітчизняне законодавство слід не просто "скопіювати" положення Директив, а й визначити механізми їхньої реалізації, зважаючи на наші реалії та потреби. 

Європейські документи встановлюють мінімальні стандарти, які повинні застосовуватися на національному рівні. Україна цілком може запровадити більш жорсткі заходи, якщо вони не суперечать принципам ЄС.

Це стосується, приміром, Директиви про очистку міських стічних вод. Європейські чиновники визначили мінімальні норми для обробки каналізаційних стоків, але держави натомість на своєму національному рівні часто застосовують більш високі стандарти.

Звичайно, наближення вітчизняного законодавства до законодавства Євросоюзу – це складний і тривалий процес, адже простого копіювання положень Директив до законодавства України не досить.

Воно має узгоджуватися з чинною правовою системою та відповідати іншим нормативно-правовим актам.

Зобов’язання України

Основні стандарти управління відходами, що містяться в Директивах Європейського Союзу і які Україна зобов’язалася впровадити у національному законодавстві, спрямовані на захист навколишнього середовища від негативних наслідків антропогенної діяльності.

Директива про відходи. Це – головний документ у цій сфері, який Україна зобов’язана виконати. Вона вважається рамковою, оскільки  встановлює межі та шаблони для законодавства. Один із найважливіших прописаних у ній принципів – це принцип створення "ієрархії пріоритетів поводження з відходами".

Перевага має надаватися запобіганню утворенню відходів. Головний пріоритет – повторне використання та переробка, а не спалювання та захоронення відходів на сміттєзвалищах, як це у нас переважно практикується. Директива запроваджує принципи "забруднювач платить" та "розширеної відповідальності виробника". Сенс першого полягає в тому, що особа, яка забруднює повітря, воду, ґрунт, є відповідальною за ліквідацію такого забруднення.

Другий принцип створює модель, коли тягар та витрати на вирішення проблем з відходами покладається на виробника товару, після споживання яких утворюються відходи (упаковка, батарейки, електронне обладнання, оливи (мастила) тощо). Таким чином ці норми зобов’язують виробників виробляти екологічну продукцію, мінімізується негативний вплив на довкілля, а також створюється система вторинної переробки виробленої продукції.

Директива про управління відходами видобувної промисловості. Власне кажучи, назва говорить сама за себе.

Положення документа встановлюють низку вимог, яким повинні відповідати споруди для накопичення промислових відходів (хвостосховища, терикони тощо) з тим, щоб не допустити масштабних аварій на таких об’єктах, що своєю чергою може становити серйозну загрозу забруднення навколишнього середовища.

Для збільшення натисніть на зображення

Директива про захоронення відходів. Відповідно до ієрархії пріоритетів поводження з відходами, захоронення відходів на сміттєзвалищах є найменш бажаним заходом. Тому його слід обмежувати до мінімуму. Але в тому випадку, якщо від цього нікуди не дітися й відходи потрібно захоронити на сміттєзвалищі, потрібно дотримуватись норм, які містяться у цьому документі.

Загальна мета згаданої Директиви – запобігання чи зменшення, наскільки це можливо, негативного впливу на довкілля, зокрема на поверхневі та ґрунтові води, повітря, а також здоров’я людей від захоронення відходів, шляхом запровадження жорстких технічних вимог до відходів та полігонів.

Для збільшення натисніть на зображення 

Директива про промислові викиди (комплексне запобігання і контроль за забрудненням). Тут йдеться про норми для промислової діяльності, а також описані механізми, спрямовані на попередження та зниження викидів у повітря, воду і землю.

Особливий наголос у документі робиться на спаленні відходів, встановлюються граничні обсяги викидів для установок, які це роблять, а також контроль і моніторинг, дозвільна система тощо.

Замість цілої низки екологічних дозволів від різноманітних органів влади Директива передбачає інтегрований екологічний дозвіл. Суть інтегрованого екологічного дозволу полягає в тому, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, воду та ґрунт повинні оцінюватися разом.

 Для збільшення натисніть на зображення

Що (не)зроблено?

У Додатку ХХХ до Глави 6 "Навколишнє природне середовище" Угоди про асоціацію міститься перелік усіх цих документів та строки впровадження різних положень в Україні. Угода передбачає поступову інтеграцію основних вимог ЄС у практиці поводження з відходами в нашій державі.

Насамперед потрібно ухвалити законодавство, яке б відображало принципи та основні вимоги поводження з відходами, що містяться в Рамковій директиві про відходи. Встановлено і термін – протягом трьох років від дати набуття чинності.

Хоча повноцінно Угода набула чинності з 1 вересня ц.р., однак відповідно до кількох рішень Ради ЄС положення, які стосуються довкілля, підлягають застосуванню з 1 листопада 2014 р. Тобто

фактично до 1 листопада 2017 року в Україні вже мали відбутися зміни у законодавстві, яке регулює сферу поводження з відходами на основі стандартів ЄС!  

Був наказ Мінприроди (від 15.10.2014 р. № 317) "Заходи, передбачені Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, відповідальність за реалізацію яких покладено на Мінприроди". У ньому чиновники передбачили, що розробка та подання на розгляд КМУ проектів нормативно-правових актів з метою імплементації положень Директиви про відходи повинні бути виконані до грудня 2017 року.

Для кожної з Директив розроблений план імплементації, передбачені конкретні нормотворчі, інституційні, організаційні та інші заходи. Встановлено також виконавців та строки. 

Спроби реформувати наше законодавство у сфері поводження з відходами справді були. Деякі з них стосувалися змін до базового закону "Про відходи", та не зважаючи на багато прогресивних норм, ті законопроекти містили корупційні ризики, що є неприпустимим.

Було напрацьовано чимало законопроектів, які стосувалися окремих видів відходів (наприклад, відходів упаковки). Деякі з них мали на меті змінити відповідальність, яка стосується неналежного поводження з відходами чи стимулювання окремих заходів поводження з відходами (спалювання). Переважна більшість таких законопроектів насправді не відповідають праву ЄС і є такими, що відображають інтереси зацікавлених осіб.

Загалом зміни, які пропонувалися, є фрагментарними та комплексно жодним чином не вирішують проблему поводження з відходами. Окрім того, такі законопроекти були розроблені до схвалення урядом Національної стратегії поводження з відходами, яка була затверджена 8 листопада 2017 року, та не враховували засадничих ідей, що нею передбачені.

Сьогодні вже очевидно, що Україна гальмує виконання взятих на себе зобов’язань, зокрема щодо наближення законодавства до права ЄС.

На жаль, цей факт не сприятиме покращенню довкілля, з одного боку, а також іміджу України серед європейських держав – з іншого. Відтак шанси на повноцінне членство в Європейському Союзі аж ніяк не збільшилися.

 

Автор: Любомира Тимощук,

експерт з правових питань

Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" 

Стаття публікується в рамках проекту МБО "Екологія-Право-Людина" та Європейської комісії "Українське громадянське суспільство за європейське поводження з відходами". Думки, висловлені автором, не є офіційною позицією Європейської комісії.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

 

ЧИТАЙ ТАКОЖ
ПУБЛІКАЦІЇ
Сергій Сидоренко, Юрій Панченко, Європейська правда

На порозі торговельної війні: Україна та ЄС вийшли на новий етап суперечки про ліс-кругляк

Днями Україні доведеться ухвалити непросте рішення. Його наслідки можуть виявитися болючими або для країни, або особисто для президента. Євросоюз вже написав до Києва листа, в якому дав кілька варіантів та попередив, що "замовчати" проблему не вийде...

Сергій Сидоренко, Європейська правда

Заступниця генсека НАТО: У рішенні саміту Альянсу точно буде йтися про Україну

Роуз Геттемюллер: "У вас усі сконцентровані на обгортці, на формі! Всі питають: а чи буде у нас ПДЧ? Я взагалі не бачу для вас потреби так перейматися отриманням Плану дій щодо членства. Річні національні програми ведуть вас точно тією дорогою..."







Грант Мікаелян, науковий співробітник Інституту Кавказу

Вірменський формат "революції": до чого призведуть протести в Єревані

Ці акції напевно не призведуть до зміни влади. Однак вони обов'язково призведуть, точніше, вже призвели до переформатування опозиції. Зараз опозиція – це ті, хто на площах і вулицях з Ніколом Пашиняном. Як Пашинян може це капіталізувати, поки неясно...

Анатолій Марциновський, Європейська правда

Частковий перегляд "дружби" з Росією: чому президент прямує в пастку

Проблем ініціативі додають обгрунтовані підозри в реалізації президентською командою чергової політтехнології. До слова, не надто вдалої уже на старті, бо ж побіжно Порошенко сам привернув увагу до власної тривалої толерантності до договору про дружбу з країною-агресором.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter