ЄС кидає виклик російській дезінформації: як захищатиметься Європа

Четвер, 13 грудня 2018, 09:30 — , представник України при ЄС
Фото: foreignpolicy.com

На початку грудня Європейська комісія ухвалила "План дій щодо боротьби з дезінформацією", який, за задумом авторів, має стати практичним інструментом для забезпечення належних умов проведення вільних та демократичних виборів до Європейського парламенту у травні 2019 року.

Такі вибори можна провести лише тоді, коли ніхто ззовні не втручається у перевиборчий процес і не заважає виборцю робити свій вибір.

Хтось скаже, що ініціатива дуже важлива, але трохи запізнилася у часі. Хтось скептично оцінить зусилля Євросоюзу з протидії російській пропаганді, яка десятиліттями відточувала свою дезінформаційну та пропагандистську майстерність на політичних системах західних держав.

А я думаю, це добре, що Євросоюз на базі консенсусу погодився із тим, що із російською дезінформацією мають системно боротися професіонали. Диктаторські режими такі рішення приймають швидко, бо нічого ні з ким не треба погоджувати. А в умовах демократії консенсус визріває місяцями, а частіше – роками. Однак коли рішення ухвалюється, система чітко працює над виконанням поставлених завдань.

Отже, у Брюсселі та столицях держав-членів усвідомили небезпеку російської пропаганди.

І трапилося це якраз напередодні початку виборчої кампанії по виборах депутатів Європарламенту, які відбудуться у 2019 році.

Але окрім цих виборів, за результатами яких зміниться керівництво євроінституцій, до 2020 року в державах-членах ЄС відбудуться більше 50 президентських, парламентських та місцевих виборів. І до таких масштабних політичних подій Євросоюз хоче бути добре підготовленим, оскільки дезінформація спрямовується на підрив діяльності інституцій Євросоюзу та європейського проекту загалом.

Читайте також
Перемогти маніпуляторів: як протидіяти російському впливу в ЄС

Кампанії з дезінформації, які проводять треті країни стосовно держав Євросоюзу, включають у себе кібератаки на об’єкти критичної інфраструктури та злам мереж, вплив на політичні дебати через соціальні мережі та ЗМІ, створення конфліктних контентів з метою розпалювання ворожнечі в суспільствах та втручання у демократичні процеси.

Про це говорять власні фахівці з Євросоюзу.

Оскільки такі спецоперації є доволі коштовними, Євросоюз у короткостроковій перспективі вирішив збільшити бюджет на потреби стратегічних комунікацій у контексті боротьби з дезінформацією більше ніж вдвічі – з 1,8 млн євро у 2018 році до 5 млн євро у 2019 році.

Протягом наступних двох років кількість співробітників, які в структурах Євросоюзу відповідатимуть за питання стратегічних комунікацій, буде збільшено до 55 осіб.

Певним трігером для початку системної роботи ЄС у питаннях боротьби з дезінформацією стала Україна, а точніше – масштабна російська військова агресія проти нашої держави.

У Плані дій згадується, що Росія активно реалізувала дезінформаційні кампанії під час проведення низки виборів у державах-членах ЄС, референдуму у Великій Британії, збиття літака МН-17 над територією України, для розпалювання війни у Сирії, а також під час проведення хімічної атаки у Солсбері.

Усвідомлення небезпеки, яку несе у собі російська пропаганда, має полегшити для України діалог з ЄС.

В першу чергу – на предмет нашої можливої участі у реалізації окремих важливих положень Плану дій ЄС щодо боротьби з дезінформацією.

Діалог на цю тему з Євросоюзом вже триває, оскільки і у нас в 2019 році також заплановане проведення президентських та парламентських виборів. Однак відтепер він міг би стати ще більш предметним. Наприклад, якщо до березня 2019 року Єврокомісія створить Систему швидкого оповіщення, яка протягом перших годин з початку дезінформаційної кампанії допоможе її розпізнати та зупинити її поширення, це могло б зацікавити і наших фахівців.

Та як би не розвивалися процеси, дії Євросоюзу вказують на серйозність намірів ЄС побудувати гнучкі та ефективні механізми, які б унеможливили проведення третіми державами дезінформаційних кампаній.

У цьому наші цілі з ЄС, поза сумнівом, збігаються.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua