Показове покарання: навіщо Євросоюз назвав Емірати офшором

Четвер, 14 березня 2019, 16:33 — , "Ілляшев та Партнери"

12 березня міністри фінансів країн ЄС переглянули "чорний список" юрисдикцій, які недостатньою мірою співпрацюють в питаннях оподаткування з Європейським Союзом. Це перший всеосяжний перегляд списку офшорних юрисдикцій від моменту його створення в грудні 2017 року на підставі 4-ї директиви ЄС проти відмивання грошей (AMLD4).

В результаті перегляду список було розширено втричі – на додаток до п'яти юрисдикцій, які вже були в "чорному списку" ЄС (Американське Самоа, Гуам, Самоа, Тринідад і Тобаго, Американські Віргінські острови), були додані ще десять юрисдикцій, в тому числі – і це найголовніше – Об'єднані Арабські Емірати.

До "чорного списку" потрапляють, головним чином, ті юрисдикції, зусилля яких у сфері протидії відмиванню грошей не є достатніми за стандартами ЄС. Цей список оновлюється раз на рік, фактично за останній рік 92 країни отримали з боку ЄС оцінку за трьома критеріями: податкової прозорості, якості управління, а також реальної економічної активності. При цьому ключовим показником офшору є нульова ставка корпоративного податку.

Варто відзначити, що це не перший випадок, коли до "чорного списку" ЄС могли потрапили провідні економіки світу. Наприклад, у грудні 2017 року серед можливих претендентів на потрапляння в "чорний список" країн з "сірого списку" (які мали необґрунтовані податкові пільги або недостатньою мірою обмінювалися податковою інформацією з ЄС) була, крім класичних офшорів, і Південна Корея.

Неофіційно допускалося також можливе включення до цього переліку Туреччини.

Однак досі в "чорному списку" ЄС були лише країни, які не викликають особливих питань.

Що стало причиною такого кроку? Варто визнати: юрисдикція ОАЕ часто використовувалася для цілей оптимізації податків.

Окрім класичних офшорів, з якими взаємодія на даний момент є вельми складною, особливо після "панамських документів", ОАЕ мають достатню популярність і серед громадян України.

Головним чином завдяки тому, що на території ОАЕ практикуються так звані "вільні економічні зони", в яких від оподаткування звільняються як самі зареєстровані компанії, так і їхні співробітники. Більше того, ОАЕ тримає закритим список реальних бенефіціарів компаній.

Звісно, така практика не могла не турбувати ЄС. Для початку країну помістили до "сірого списку" держав, яким давали час на реформи – період їх проведення був обмежений 31 грудня минулого року.

Взяті на себе зобов'язання ОАЕ не виконали, і у ЄС вже не було іншого виходу. І хоча, за інформацією ЗМІ, включення Еміратів до "чорного списку" намагалися заблокувати Італія і Естонія, зрештою цей крок був зроблений.

Що на практиці означає включення країни до "чорного списку"?

Попри те, що держави-члени ЄС досі не домовилися про спільні санкції стосовно юрисдикцій, які потрапили в "чорний список", безумовно, такі юрисдикції зіткнуться з труднощами в розвитку торговельних відносин і зазнають репутаційних збитків.

За прийнятою практикою країни ЄС будуть змушені відмовитися від угод з країнами з "чорного списку".

Ще суворіше відображення імплементації директиви AMLD4 може мати місце в національних законодавствах окремих країн, а не лише на загальноєвропейському рівні. Так, наприклад, в Естонії угоди з компаніями з таких юрисдикцій автоматично підлягають оподаткуванню прибутковим податком за ставкою 20%.

Точно будуть обмеження при відкритті розрахункових рахунків у банках для підприємств з "чорного списку", обмеження переказу коштів у такі країни, посилення нагляду за транзакціями і відповідними угодами з такими юрисдикціями, а також обмежені можливості з фінансування в європейських банках.

Закрита інформація про бенефіціарів робить виконання банками принципу "знай свого клієнта" дуже складним, оскільки ніколи на 100% точно не відомо, чи не є бенефіціар під санкціями або чи не притягувався він до відповідальності за ухилення від сплати податків.

Тепер будь-яка угода з юрисдикцією з "чорного списку" буде під посиленим контролем, транзакція може перерватися в будь-який момент, банк зможе "захолдувати" кошти до з'ясування суті угоди, а неможливість кредитуватися в ЄС змусить компанії отримувати фінансування зі ще ризикованіших джерел і юрисдикцій.

Як наслідок, країни ЄС намагаються припинити будь-яку взаємодію з компаніями з країн, що потрапили до "чорного списку", або зробити таку взаємодію вкрай витратною і невигідною.

Той факт, що до цього списку потрапили Емірати, має передати ключовий сигнал ЄС – "недоторканних" більше немає. І під санкції Євросоюзу може потрапила будь-яка інша країна, не зважаючи на розмір її економіки.

Залишається тільки дізнатися, які висновки будуть зроблені з цього уроку.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua