ПАРЄ та криза цінностей: чому країни ЄС не зрозуміли Україну

Четвер, 27 червня 2019, 12:25 — , посол України в Австрії
Фото: washingtonpost.com

Давайте чесно: ситуація з ПАРЄ показала, що ми любимо Європу, якої насправді вже немає.

І коли ми кажемо, що хочемо інтегруватися в ЄС, то маємо на увазі, що хочемо інтегруватися в Євросоюз кінця 1990-х та початку 2000-х, коли ідея інтеграції нових країн зі Сходу Європи захопила уми. Себто в ЄС, якого теж уже немає.

Сьогодні інший ЄС і інша Європа.

Та, яка не знає, що буде з нею завтра. Та, яка хоче все що завгодно, але не бути прапороносцем добрих ідей для світу. Вона хоче мати ці добрі ідеї для себе, а світ нехай вирішує, як собі хоче. І так, для багатьох із цих європейців українська свобода майже така ж марудна проблема, як і для Росії. Бо кордон "добрих ідей" завершується для них на Польщі.

Ми стоїмо як проблема між світом свободи і світом несвободи, які хочуть знову дружити, потискати одне одному руки і головне – торгувати, отримувати вигоду.

Це з одного боку. А з іншого – добро лишається добром, навіть коли його дух слабшає.

Європейська ідея – це добро для нас. Не тому, що це альтернатива злу. І не тому, що добро – це запорука добробуту (зло теж може бути його запорукою). Європейська ідея – це ідея свободи та поваги до людини як фундаментальної цінності. За цю ідею тисячі українців заплатили кров'ю – і ми від неї не відступимося, що б там не вирішували у ПАРЄ.

Справа лише за малим – щоб Україна стала державою, заснованою на цих цінностях. Європейська інтеграція – це не інтеграція в добробут. Це інтеграція в цінності, на яких виростає добробут. Себто – у верховенство права, свободу слова, відповідальність держави перед громадянином і громадянина перед державою, толерантність, повагу до інших народів та націй.

Чи багато з нас можуть щиро сказати: так, це мої цінності?

І ще одне, про що ніхто не скаже, а треба. Вони в нас не вірять. Вони не бачать в нас своїх.

Ніхто не має права їм у цьому дорікати. По-перше, за ці майже три десятиріччя незалежності ми самі зробили багато, аби зіпсувати свою репутацію.

По-друге, ми часто самі собі не віримо і самі в себе не віримо. А по-третє, ми і справді трошки інша Європа. В Польщі, Чехії, Естонії свобода проросла на підготовленому сторіччями ґрунті. У нас вона пробилася крізь асфальт.

І це насправді, як на мене, найбільший аргумент для європейців, аби триматися за нас. Як каже професор Тімоті Снайдер, "Україна потрібна Європі, тільки Європа цього ще як слід не зрозуміла".

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua