Інерція руху до Європи вичерпується: думки Петра Порошенка до саміту Україна-ЄС

Понеділок, 5 жовтня 2020, 19:00 — , п'ятий президент України
Фото European Union

6 жовтня президент Зеленський поїде до Брюсселя для участі у саміті Україна-ЄС.

"Європейська правда" вже публікувала статтю з описом очікуваних результатів цієї зустрічі та питань, які піднімуть європейські лідери (детальніше у статті "Попереджувальний саміт").

Напередодні саміту редакція публікує колонку п’ятого президента України Петра Порошенка, вельми критичну стосовно команди чинного президента; ми готові надати слово і представникам влади. "Європейська правда" також слідкуватиме за перебігом саміту Україна-ЄС.

* * * * *

У вівторок у Брюсселі відбудеться саміт Україна - Європейський Союз. Перед українською командою стоять дуже непрості завдання, бо атмосфера та умови для зустрічі не надто комфортні.

Причина – не лише світова пандемія та економічні негаразди, на яких сконцентровано увагу світових лідерів і міжнародних союзів та інституцій.  

Головна складність - у кризі довіри до українського керівництва з боку міжнародних партнерів.

Ця криза виникла через гальмування і навіть "задній хід", який за півтора року дала нова влада у проведенні проєвропейських реформ. Із органів влади методично вичищають прозахідних управлінців. Зруйновано конкурсні засади призначень на державній службі. Натомість активно призначаються свої "кварталівці", шоумени або рекрутуються відверті чи латентні проросійські кадри з команди Януковича.

Такого масштабу антизахідної риторики, як тепер, в українських медіа не було з 2013 року.

Зростає тиск на суди, правоохоронні органи, вільні ЗМІ. Офіс Президента буквально розтрощив антикорупційну структуру, яку ми з великими труднощами сформували протягом кількох років у співпраці з нашими партнерами. Дійшло до перших м’яких попереджень про можливі проблеми з безвізом.

Чому так відбувається?

Чи внаслідок умислу влади? Чи впливу на неї російських "кротів"? Чи все це – радше результат непрофесійності та дилетантизму "зеленої команди", яка вчилася на все, що завгодно, крім керувати країною і захищати її інтереси на міжнародній арені? І за що не береться - все валиться з рук. 

Хай там як, але інерція руху України до Європейського Союзу, започаткована нашою командою, вичерпується. А в нашій ситуації зупинитися і тупцювати на місці - значить, наражатися на ризик відкочування назад у сферу російського впливу.

Моє запалення легенів, спричинене Covid – не привід байдуже спостерігати за важливим самітом і не тримати руку на пульсі життя країни. Тому напередодні саміту я вважаю за доцільне окреслити очікування, які з цією подією пов’язує проєвропейська опозиція. 

Наш наказ, наша порада, наші рекомендації.

Володимире Олександровичу! Не забувайте, де справжні друзі України. І пам’ятайте, де недруги. Останні тільки й чекають, щоб Україна втратила підтримку Заходу, ЄС та США і сповзла в обійми північного сусіда. Тому конче важливо у Брюсселі зробити все для зміцнення довіри з лідерами ЄС. ЄС - не "зовнішній управляючий", а наш майбутній дім. ЄС - це дійсно не банкомат, а принципи. 

У Брюсселі з Вами говоритимуть справжні союзники України, які вболівають за нашу незалежність, суверенітет, територіальну цілісність та економічне процвітання. Тому перше і основне завдання делегації - надати "нове дихання" проукраїнській європейській коаліції, відновити проукраїнський драйв у Євросоюзі. 

Під час саміту має голосно пролунати ідеологія європейської єдності та солідарності з Україною. Солідарності у боротьбі з агресором та у впровадженні складних та комплексних реформ.

Саме час представити союзникам свою стратегію щодо встановлення миру на Донбасі та деокупації Криму і скоординувати шляхи посилення політичного та санкційного тиску на Росію. Кремль не можна вмовляти, на що вже витрачено півтора року.

З Росією не вдасться "зійтися посередині"!

Для Путіна не існує такого поняття, як компроміс.

На Кремль треба тиснути спільними зусиллями України та Заходу. А для того сама Україна не повинна демонструвати власної схильності до умиротворення агресора.

Москва щодня робить усе можливе, щоб роз’їсти, знищити консолідовану санкційну єдність Євросоюзу на підтримку України.  Тому треба більше санкцій, більше залучення ЄС до відбудови Донбасу, більше спільної протидії повзучій анексії Азовського моря і Керченської протоки, та російській пропаганді!  Нема іншого варіанту, окрім як повертатися до "дорожньої карти" Мінських угод і до питання про блакитні шоломи ООН на окупованій частині Донбасу.

Не втомлюся нагадувати і про необхідність переходити від слів до реальних дій у справі "чотирьох союзів".

Три роки - достатній час для того, щоб ця ініціатива обросла змістом. Маємо невпинно йти до посилення економічної та галузевої інтеграції, наближення нашого правового поля до стандартів ЄС, і передусім у таких секторах як єдиний цифровий ринок, енергетична інтеграція, торгівля і митне співробітництво, а також, безперечно, асоціація з Шенгенською зоною. Всіляко підтримую ідею приєднання України до "Європейської зеленої угоди".  

На власному досвіді реалізації безвізу знаю, що наявність великої мети окриляє і мобілізує і політичний клас, і все суспільство.  

Щоб рухатися вперед до членства в ЄС, нам потрібні постійні проєкти з чіткими планами, зрозумілими проміжними цілями і взаємними зобов’язаннями.

Але першочергове надважливе завдання - виконати Угоду про асоціацію, дороговказ внутрішніх реформ до побудови демократичної процвітаючої України. Оновлення Угоди має відбуватися у напрямку наближення до чотирьох свобод - вільного руху людей, товарів, капіталів та послуг - та чіткої недвозначної філософії щодо підготовки нашої держави до членства у Європейському Союзі. Бо в існуючих геополітичних реаліях європейська перспектива для України, як і членство в НАТО, є єдиною гарантією незалежності, територіальної цілісності та процвітання нашої держави.

З новим стартом активної євроінтеграційної політики тісно пов’язане відновлення реформ, в першу чергу в антикорупційній царині.

Саміт – добра  нагода запевнити наших європейських партнерів у незмінності політики влади щодо демократичних перетворень, зміцнення інститутів та державної служби, поваги до прав людини та незалежності судової влади, антикорупційних органів, забезпечення свободи ЗМІ, незалежності НБУ, стабільності банківського сектору, ефективного корпоративного управління та секторальних реформ загалом.

Крім того, слід скоординувати позиції щодо врегулювання політичної кризи в Білорусі та ситуації в Нагірному Карабаху.

У цьому контексті пам’ятайте про важливість для України забезпечення принципу міжнародного права щодо поваги до територіальної цілісності держав. А запланований Росією аншлюс Білорусі становить одну із найбільших загроз Україні. Помиляються ті наші партнери, які схильні розглядати цю країну як "задній двір" Росії. Європа не повинна дозволити Путіну проковтнути разом з Лукашенком усю Білорусь.

І останнє, але не менш пріоритетне.

Пропоную включити главу профільного комітету Верховної Ради до складу делегації з тим, щоб продемонструвати єдність і консолідовану позицію влади і проукраїнської опозиції на шляху до Європейського Союзу. Звичайно, в позиції "Європейської Солідарності" як головної української проєвропейської сили, сумнівів ні в кого не має - ні у наших європейських партнерів, ні, думаю, у Вас особисто. Але в дипломатії вміють цінувати жести. І такий крок сприятиме позитивним результатам саміту, на якому я щиро бажаю успіху Україні. 

Час зробити роботу над помилками і виправити ситуацію ще є.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua