Друзі України на схід від ЄС: хто з сусідів Євросоюзу готовий публічно підтримувати Україну

Вівторок, 28 лютого 2023, 07:35 — , народний депутат України, "Голос"
Зустріч у Кишиневі під головуванням Андрюса Кубілюса. Фото Європейського парламенту

Минулого тижня у Кишиневі пройшла десята пленарна сесія парламентської асамблеї ЄВРОНЕСТ. Це регулярні засідання за участю України, Молдови, Грузії, Вірменії, Азербайджану, опозиційної частини Білорусі та представників Європейського парламенту. 

Мета – налагодити партнерство в цьому регіоні Європи, а після набуття Україною та Молдовою кандидатства у члени ЄС – сприяти їхньому вступу до Євросоюзу.

Мав за честь бути серед представників нашої країни на асамблеї, на якій наслідки агресії РФ, теми безпеки та порушення кордонів були особливо на часі.

Україна та Молдова: синхронізація на часі

Спільне горе зближує. Ця приказка як ніколи доречна для України та Молдови, у яких є спільний ворог, що окупував частини території. 

І хоча у Молдові це сталося ще на початку 1990-х, розуміння цього стає гострим саме зараз.

Для України, між тим, важить молдовський досвід, що демонструє, до чого призводить замороження конфлікту. Цей досвід не є успішним, і нам треба робити з цього висновки. До того ж останні чутки про держпереворот у Молдові натякають, що жодне замороження не гарантує відсутність нових зазіхань РФ.

Україні взагалі потрібні співпраця та синхронізація діяльності з Молдовою. 

Глобально наші курси розвитку збігаються – і ми, і вони в недалекій перспективі бачимо себе повноправними членами Європейського Союзу. А зважаючи на те, що ЄС схильний до розширення "хвилями", Молдова має бути зацікавлена в розвитку України, та навпаки. 

Є підстави вважати, що Україна та Молдова стануть частиною Євросоюзу разом, а на асамблеї у Кишиневі навіть пролунав прогноз, коли це може статися – у 2029 році.

Про Грузію теж хотів би так сказати, проте через значну частину проросійської влади Тбілісі не рухається до цього, і ЄС поки що не йде йому назустріч. Засідання у Кишиневі наочно продемонструвало, що тріо Україна – Молдова – Грузія перетворюється на "дует".

Кавказ: під впливом "привида імперії"

Ключовою темою асамблеї була війна. 

І не лише війна в Україні, а також ситуація в Нагірному Карабаху між Вірменією та Азербайджаном, можливі провокації Росії у Молдові, зокрема у Придністров’ї. 

І за цим усім стояла тінь імперії. Росію згадували дуже рідко, вголос її наважувалися називати лише представники ЄС та України. Навіть молдовська сторона намагалася більше концентруватися на майбутньому в ЄС, аніж аналізувати існуючі загрози. 

А кавказькі народи про Росію взагалі мовчали. 

Найдивнішою була позиція представників влади Грузії, які визнавали наявність окупованих Абхазії та Осетії, але... уникали навіть згадки про те, хто ж є окупантом (винятком були представники опозиції, очільником якої у Грузії є ув’язнений Міхеїл Саакашвілі). 

Ми, як учасники зустрічей та дискусії у Кишиневі, не відчули щирості влади в Грузії щодо євроінтеграції – ця тема радше видавалася тією, якою прикривають загравання з Росією, замасковане під риторику "не дозволимо втягнути себе у війну". Для залучення голосів грузинів нам щоразу доводилося шукати додаткові мотиви.

Дві інші держави Південного Кавказу – Вірменія та Азербайджан – теж уникали критики Росії. 

Неофіційно, на персональному рівні, й ті, й інші співчувають Україні та висловлюють підтримку. В реальності максимум, на що може розраховувати Україна з їхнього боку – невтручання і мовчання. Бо вірмени ще сподіваються на допомогу РФ як партнера по ОДКБ у конфлікті навколо Лачинського коридору, азербайджанці – навпаки, намагаються запобігти російській допомозі Вірменії. 

Досі регіон розривається між страхом перед РФ та активізацією співпраці з ЄС. 

Майбутня перемога України має визначальну роль в тому, на який бік ці відчуття переважать.

Та все ж сусіди нас підтримали (але не всі)

Відзначу, що впродовж цьогорічного засідання ЄВРОНЕСТ ми, як представники української влади, ініціювали резолюцію проти російської агресії. У підсумку асамблея затвердила рішення з такими положеннями:

  • засудження російської агресії та псевдореферендумів на тимчасово окупованих територіях;
  • вимога вивести російські окупаційні війська з усієї України;
  • заклик розширити санкції проти РФ на весь енергетичний сектор і товари подвійного призначення;
  • наголос на тому, що Росія має компенсувати завдані нам матеріальні збитки; 
  • визначення корупції та відмивання коштів механізмами допомоги проросійським силам; 
  • заклик конфіскувати російські активи задля відбудови України;
  • створення трибуналу щодо терористичних дій РФ;
  • подальша підтримка України заради відновлення територіальної цілісності та миру;
  • визнання російських медіа пропагандистськими й такими, що підривають мир у Європі.

Це визначення політичної позиції країн-учасниць ЄВРОНЕСТ. Ухвалена резолюція не є обов’язковою до виконання, проте чітко визначає подальший курс та є орієнтиром для Європейської комісії. 

Показово, що делегації Вірменії та Азербайджану не взяли участі у голосуванні, решта ж (включно з Грузією) у підсумку підтримали резолюцію.

Окремо варто відзначити резолюцію, ініційовану співголовою ЄВРОНЕСТ від Європарламенту, одним із найбільших друзів України, литовцем Андрюсом Кубілюсом. Цей документ закликає розпочати переговори про членство України та Молдови в ЄС вже цього року. 

В поясненні цієї ініціативи Андрюс Кубілюс наголосив, що це дасть змогу завершити процес інтеграції до 2029 року, коли будуть чергові вибори до Європарламенту, і правильно було б, щоб українці та молдовани голосували на цих виборах. 

Цю резолюцію, на відміну від ініційованих Україною, підтримали всі без винятку делегації. 

 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: