Війна, яку вже тиждень веде проти Ірану коаліція Ізраїлю та Сполучених Штатів, зачепила більшість країн регіону. І Південний Кавказ не став винятком.

5 березня Іран уперше завдав удару чотирма безпілотниками по аеропорту в азербайджанському регіоні Нахічевань. У відповідь Азербайджан назвав це терактом, привівши війська у стан найвищої готовності.

Таким чином, Азербайджан, що має протяжний сухопутний кордон з Іраном – приблизно 765 кілометрів, зіткнувся з новою дилемою у сфері безпеки. І з перспективою повноцінного залучення у війну.

Наскільки ймовірний такий сценарій?

На перший погляд, пряма участь Азербайджану в цій війні на нинішньому етапі не видається дуже ймовірною.

Однак у низці сценаріїв входження країни у війну стає цілком можливим.

Перший сценарій – імовірність прямої військової загрози або атаки з боку Ірану проти Азербайджану. У цьому разі Азербайджан, відповідно до міжнародного права, може вдатися до заходів самооборони.

До речі, останніми днями факт ударів іранських дронів по території Азербайджану вже можна вважати доведеним, хоча офіційний Тегеран відмовився визнавати "авторство" цих безпілотників.

Другий сценарій – формування великої регіональної коаліції.

Якщо Сполучені Штати та Ізраїль почнуть широкомасштабну війну проти Ірану, від стратегічних партнерів у регіоні може знадобитися підтримка у вигляді логістики, розвідки або надання повітряного простору.

Якщо союзники ухвалять рішення про застосування сухопутних військ під час військових операцій проти Ірану, подібна вимога може бути висунута й Азербайджану.

Третій сценарій – серйозна політична криза або дестабілізація всередині самого Ірану. Така ситуація може привести до нових політичних та етнічних процесів у регіоні.

Слід враховувати, що на півночі Ірану, починаючи з прикордонної зони з Азербайджанською Республікою і далі на південь, розташована велика територія, звана Південним Азербайджаном, де проживають 30–35 мільйонів етнічних азербайджанців.

Якщо в Південному Азербайджані спалахнуть повстання або заколоти, які можна буде розцінювати як громадянську війну, можна припустити, що для втручання армії Азербайджанської Республіки в Іран можуть виникнути певні моральні підстави.

При цьому варто пам'ятати, що значна частина особового складу іранської армії складається з етнічних азербайджанців.

А отже, якщо армія Азербайджанської Республіки отримає наказ про пряме військове втручання в Ірані, по той бік кордону її можуть зустріти підрозділи іранської армії, що складаються з азербайджанців.

Які вигоди може отримати Баку від участі в цій війні?

По-перше, у разі ослаблення Ірану в регіоні може сформуватися новий баланс сил, потенційно здатний збільшити регіональний вплив Баку.

По-друге, існує ймовірність подальшого посилення військово-технологічної співпраці Азербайджану з Туреччиною та Ізраїлем.

І нарешті, по-третє – питання мільйонів азербайджанців, які живуть всередині Ірану, може вийти на міжнародний порядок денний.

Водночас необхідно одразу зазначити й суттєві ризики для Азербайджану.

Участь у воєнних діях проти Ірану на боці союзників може створити суперечності у відносинах з Туреччиною. Анкара категорично не бажає розпаду Ірану або його надмірного ослаблення понад допустимий рівень.

Наступний ризик – готовність Баку до такої війни.

Останніми роками азербайджанська армія пройшла процес модернізації і вважається однією з найсильніших у регіоні. Особливо її потенціал був підвищений розвитком безпілотних літальних апаратів, високоточних систем озброєнь, а також військовою співпрацею з Туреччиною.

Однак повномасштабна війна з такою державою, як Іран, що має велику територію і населення та розвинену військову інфраструктуру, означає конфлікт зовсім іншого масштабу.

Крім того, не варто забувати, що Іран є однією з держав регіону з найбільшим ракетним арсеналом. В умовах війни енергетична інфраструктура Азербайджану, нафтогазові термінали та стратегічні об'єкти можуть стати потенційними цілями.

Економіка Азербайджану значною мірою залежить саме від цих чинників, тоді як доходи ненафтового сектора залишаються незначними. Удари по нафтовому сектору та спричинені ними руйнування можуть призвести до довгострокового економічного колапсу країни.

Наслідком цього може стати серйозна політична нестабільність, яка опиниться поза контролем навіть жорстких каральних структур авторитарного режиму.

Іншим важливим ризиком є залучення в це протистояння великих держав регіону.

У розширенні масштабу можливої війни може бути зацікавлена Росія.

Оскільки ослаблення Азербайджану дасть змогу Кремлю повернути свій контроль над регіоном Південного Кавказу.

Саме тому на цьому етапі оптимальною стратегією для Азербайджану залишається не вступати у пряме воєнне протистояння, зберігати регіональну стабільність та продовжувати збалансовану дипломатичну політику.

Потенційні ризики такої війни значно перевищують можливі геополітичні вигоди.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів