Санкції ЄС вдарили по російських банках

П'ятниця, 25 липня 2014, 10:21

Російські банки суттєво постраждали від американських і європейських санкцій.

Європейський Союз у четвер оголосив про новий пакет "українських" санкцій. Офіційно імена людей і назви організацій, які поповнили європейський "чорний список", не оголошені, але витік інформації дає можливість дійти висновків про ймовірні втрати.

Про це в п'ятницю повідомив Інтерфакс.

Чорний список ЄС, за даними західних ЗМІ, в четвер поповнився 33 позиціями (15 осіб і 18 організацій).

Агентство Bloomberg, зокрема, наводить імена директора ФСБ Олександра Бортникова, глави Чечні Рамзана Кадирова, керівника Служби зовнішньої розвідки Михайла Фрадкова, секретаря Ради безпеки Миколи Патрушева.

Серед організацій, що потрапили під дію санкцій, великих російських компаній немає - акцент зроблений на Крим і Східну Україну.

Публікація імен відбудеться в п'ятницю, заявив Євросоюз. Поки ж ЄС не підтверджує навіть підрахунки ЗМІ щодо кількості нових пунктів чорного списку.

У п'ятницю ж ЄС відновить обговорення ширших заходів.

Найбільші російські банки можуть бути позбавлені можливості залучати кошти на ринках боргового та акціонерного капіталу, якщо Євросоюз введе обмеження на інвестування коштів в папери окремих російських фінансових інститутів. І якщо під санкції США, що обмежують для місцевих інвесторів роботу з євробондами та акціями, підпали тільки Газпромбанк (MOEX: GZPR) і ВЕБ, то європейці загрожують поширити їхню дію на всі російські банки з державною участю.

Один з варіантів санкцій Євросоюзу передбачає заборону для європейських осіб на інвестування у випущені російськими банками, що належать державі, боргові зобов'язання, акції та подібні фінансові інструменти з терміном обігу понад 90 днів, повідомила FT з посиланням на проект рішення ЄС.

Фактично це означає, що "Сбербанк России" (MOEX: SBER), ВТБ (MOEX: VTBR) і "Россельхозбанк" (MOEX: RSHB) можуть позбутися бази інвесторів у свої папери в Європі. Та ж доля, швидше за все, спіткає і держкорпорацію "Зовнішекономбанк", а також Газпромбанк (хоча юридично він держбанком не є), які вже підпали під схожі санкції з боку США, вважають аналітики.

Нові санкції США проти окремих російських компаній і банків були оголошені минулого тижня. Вони включають в себе обмеження доступу на американський ринок капіталу для "Роснефти" (MOEX: ROSN), "Новатек" (MOEX: NVTK), ВЕБ і Газпромбанку.

В рамках санкцій Мінфін США обмежив доступ цих позичальників до середньо- і довгострокового фінансування, заборонивши американським кредиторам надавати його на термін понад 90 днів.

Через санкції з боку США під питанням вже опинилася угода Газпромбанку щодо залучення нового синдикованого кредиту. Гроші банку потрібні для рефінансування кредиту у вересні. Як повідомляли раніше джерела в банківських колах, на початку липня Газпромбанк направив пулу міжнародних банків запит на організацію синдикованого кредиту на суму до $1 млрд.

"Навіть без санкцій з боку Євросоюзу шанси на закриття цієї угоди після обмежень, введених для американських банків, були невеликими, навряд чи європейські банки ризикнули би брати участь у кредиті, навіть без офіційної заборони з боку ЄС", - говорить один з банкірів. Зараз всі переговори щодо угоди зупинені. Ймовірність того, що вони будуть відновлені до вересня, коли Газпромбанку потрібно рефінансувати позику, вкрай мала, каже інше джерело.

ВТБ також веде переговори з міжнародними банками про залучення синдикованого кредиту на $1-1,5 млрд терміном на рік, повідомляли раніше Інтерфаксу джерела в банківських колах, знайомі з ходом переговорів. Залучення коштів обговорюється в рамках трирічного рефінансування кредиту ВТБ на $3,1 млрд, залученого банком в липні 2011 року.

За словами одного з банкірів, знайомого з погодженням кредиту, у ВТБ залишаються хороші шанси на закриття угоди. Основна частина переговорного процесу вже була завершена до моменту оприлюднення нових санкцій, практично всі американські і європейські банки встигли підтвердити свою участь у кредиті, і суму навіть планувалося збільшити до $2 млрд.

"Хоча зараз прогнозувати результат ситуації з будь-яким кредитом, пов'язаним з російською компанією, не візьметься ніхто", - зазначило джерело.

Через загострення кризи в Україні російські позичальники з березня були позбавлені можливості залучати кошти через єврооблігації за привабливими ставками і не виходили на ринок публічного боргу. Першим після тривалої перерви на початку червня ринок спробував Альфа-банк (MOEX: ALFB). Його холдингова структура розмістила єврооблігації на 350 млн євро під 5,5% річних. Потім євробонди в євро запропонували інвесторам "Сбербанк России" і Газпромбанк, обидві угоди були закриті зі значною перепідпискою. Особливим попитом у інвесторів користувалися папери Газпромбанка, який розміщував свої євробонди із п'ятикратною перепідпискою.

У липні перший раз за рік на ринок вийшов ВТБ, розмістивши субординовані євробонди на 350 млн швейцарських франків. Остаточно розвіяв сумніви щодо популярності російських паперів у інвесторів "Промсвязьбанк" (MOEX: PRSB), який зумів слідом за ВТБ розмістити субординовані євробонди у доларах. Тепер ця угода може виявитися останньою для російських позичальників на невизначений час.

"Якщо ЄС справді заборонить своїм інвесторам працювати з єврооблігаціями і кредитами російських держбанків, ситуація буде близька до апокаліпсису", - говорить інвестбанкір, що працює у великому європейському банку.

"Ще кілька тижнів тому ніхто навіть уявити не міг такого розвитку подій, ринок став поступово відкриватися для російських емітентів, ми навіть стали рекомендувати нашим клієнтам знову інвестувати в євробонди російських компаній і банків", - відзначає він.

За оцінкою аналітика "ВТБ Капіталу" Михайла Нікітіна, у п'яти російських держбанків (якщо включати до цієї групи ВЕБ та Газпромбанк) зараз в обігу перебувають єврооблігації на суму близько $60 млрд, ще близько $20 млрд складають синдиковані кредити та інші запозичення. Терміни погашення за бондами - з поточного по 2025 рік.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua