Реакція окремих європейських країн на український закон про освіту продемонструвала проблему "старшобратського" ставлення до України.

Про це у своїй колонці на "Європейській правді" написав глава МЗС України Павло Клімкін.

"Виходить, що Україні не дозволено те, що дозволено решті країн, виходить, що ми, українці, мали б і далі залишатися комфортними для всіх, без власної волі і власних пріоритетів" - пише міністр, говорячи про угорські претензії до закону про освіту.

Щось подібне, за його словами, спостерігається і в ситуації, коли Польща вимагає, щоб ми разом дивилися на нашу спільну непросту історію виключно крізь польські окуляри.

Клімкін наголосив, що європейським партнерам України слід якнайшвидше усвідомити, що вона є рівноправною й рівноцінною їм державою, щоб уникнути проблем, подібних до тих, що склалися з законом про освіту.

"Якщо у наших європейських друзів прояви такого "старшобратського" ставлення до України є спорадичними і пояснюються, швидше за все, інерцією мислення та внутрішньополітичними чинниками, то у Росії "старшобратство" є параноїдальним і вкрай агресивним" - зазначив міністр.

Разом з тим, наголосив він, російській мові в Україні нічого не загрожує.

Нагадаємо, 8 грудня Венеціанська комісія прийняла рішення щодо положень нового Закону України "Про освіту" стосовно викладання державною мовою, мовою меншин та іншими мовами.

У рішенні йдеться, що сприяння посиленню державної мови та її обов’язковість для всіх громадян є "законною і навіть похвальною метою держави". Те саме стосується державних заходів для вивчення мови всіма громадянами, які є шляхом до подолання існуючих нерівностей та сприяють ефективнішій інтеграції в суспільстві осіб, що належать до національних меншин.

Окрім того, Венеціанська комісія у своєму висновку зазначила, що Україні варто внести зміни у "мовну статтю" закону "Про освіту", переглянувши заборону викладання російською мовою.