Венеціанка надала висновок щодо нового проєкту розв'язання кризи в Конституційному суді

Понеділок, 22 березня 2021, 19:43

Венеційська комісія надала роз’яснення щодо двох законопроєктів, які стосуються діяльності Конституційного суду України.

Про це "Європейській правді" повідомили у пресслужбі Ради Європи.

Венеційська комісія на прохання України проаналізувала новий законопроєкт про конституційну процедуру та альтернативний законопроєкт про порядок розгляду справ та виконання рішень Конституційного суду, які були внесені як реакція на рекомендації комісії, видані в грудні 2020 року.

"Венеціанська комісія вітає те, що президент Зеленський відкликав законопроєкт №4288, який припиняв би повноваження всіх суддів Конституційного суду. Проєкт закону про конституційну процедуру враховує рекомендації, висловлені Венеційською комісією в її Терміновому висновку щодо реформи Конституційного Суду, і вносить багато покращень. Основні новинки були введені в галузі конституційних скарг, публічності та відкритості конституційного судочинства, формування сенатів та колегій та розподілу справ, доступу до матеріалів справи, дисциплінарної відповідальності суддів та внутрішнього функціонування Конституційного суду", - йдеться у повідомленні.

Однак у комісії вказали, що законопроєкт також має деякі недоліки. Найголовніше, що він не містить положень про нову систему конкурсного відбору суддів, що включає міжнародний компонент, як це рекомендовано в Терміновому висновку.

"Хоча цю систему призначення не потрібно включати до законопроєкту, зміну до статті 11 Закону про Конституційний суд слід видалити, а поточні вакансії в Конституційному суді заповнити лише після вдосконалення системи призначень", - йдеться у висновку.

Основними рекомендаціями Венеційської комісії щодо змін до законопроєкту є наступні:

- що стосується процесуальної економії, провадження за конституційними скаргами, в яких сенат визнає правове положення неконституційним, слід передавати до Великої палати лише за умови, що президент або парламент вимагають такої передачі;

- що стосується дисциплінарних проваджень, замість виконавчої влади (тобто президента) ініціатива щодо порушення дисциплінарного провадження повинна бути надана Національному агентству з питань запобігання корупції;

- відсутність будь-якої форми поступових санкцій у законопроєкті є проблематичною. З метою введення в дію дисциплінарної системи, за дисциплінарні проступки, нижчі за поріг "тяжкого дисциплінарного проступку", слід ввести інші санкції, такі як попередження, догани, зменшення зарплати тощо, і ці санкції повинні застосовуватися простою більшістю судді;

- суд повинен мати можливість переглядати своє власне рішення, якщо хтось із його суддів, що проголосував за це рішення, був засуджений в остаточній інстанції за хабар у зв'язку з прийняттям цього рішення.

Щодо вимог до голосування, Венеційська комісія зазначає, що для переважної більшості європейських правових систем потрібна лише проста більшість.

"В Україні конкретна ситуація після Рішення 13-r/2020 (яким Конституційний Суд визнав недійсними значні частини чинного антикорупційного законодавства) може виправдати тимчасове підвищення вимоги до голосування у Великій палаті. Однак будь-яке збільшення необхідної кількості голосів повинно бути процентним відношенням до кількості фактично призначених суддів, а не фіксованою кількістю з усіх 18 суддів. Таке збільшення може бути виправданим лише до тих пір, поки певний відсоток суддів не буде призначений відповідно до нової системи конкурсного відбору", - йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, 27 жовтня 2020 року Конституційний суд ухвалив рішення за конституційним поданням депутатів щодо відповідності Основному закону низки положень антикорупційного законодавства та визнав неконституційними окремі його положення.

Через визнання Конституційним судом неконституційними норм щодо недостовірного декларування та повноважень НАЗК Україна ризикувала втратити підтримку МВФ, Світового банку та інших міжнародних партнерів, також це ставило під сумнів безвізовий режим із ЄС. 

4 грудня Верховна Рада відновила кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, тепер за брехню про статки передбачені штраф і обмеження волі. 

У ЄС зазначили, що вважають відновлене покарання недостатнім запобіжником. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua