"Визнала легітимним президентом": Меркель розкритикували за розмову з Лукашенком

Середа, 17 листопада 2021, 08:47

У декількох країнах, включно з Німеччиною, розкритикували рішення канцлерки Ангели Меркель провести телефонну розмову з Александром Лукашенком, вважаючи, що це суперечить європейській політиці його невизнання як легітимного лідера. 

Як пише "Європейська правда", про це повідомляє Deutsche Welle.

Так, депутат фракції Зелених та член комітету Бундестагу з міжнародних справ Омід Нуріпур (Omid Nouripour) в ефірі радіостанції Deutschlandfunk назвав факт розмови "жахливим сигналом". Він зазначив, що ЄС не визнає Лукашенка легітимним президентом Білорусі, проте Меркель, провівши цю розмову, фактично зробила це.

Майбутній канцлер Німеччини назвав Лукашенка "дуже поганим диктатором" і підтримав санкції

Розкритикував розмову також голова комісії з закордонних справ парламенту Естонії Марко Міхкельсон. За його словами, в.о. канцлера ФРН "тим самим визнала Лукашенка легітимним президентом" Білорусі.

"Це було серйозне розчарування, оскільки ми зайняли спільну позицію, що ми не визнаємо Лукашенка главою білоруської держави. Такий контакт Меркель створює досить дивне враження. Крім того, вона зробила це в обхід Польщі, а це дуже сподобалося б (президенту РФ Владіміру) Путіну", - цитує Міхкельсона ERR.

Критика пролунала і з боку віцепрем'єра Польщі Ярослава Качинського, який в ефірі Polskie Radio зауважив, що  "інтернаціоналізація, безумовно, необхідна, але не настільки, щоб вести переговори над нашими головами та робити подібні пропозиції".

Нагадаємо, телефонна розмова Ангели Меркель з Лукашенком відбулася 15 листопада і стосувалась штучної міграційної кризи на кордонах Білорусі з ЄС. Наскільки відомо, це перша розмова лідера однієї з європейських країн із Лукашенком після президентських виборів у серпні 2020 року, після яких почались мирні протести, на які режим відповів репресіями.

Раніше того ж дня міністри закордонних справ країн Європейського союзу затвердили критерії нових санкцій, які вводяться щодо осіб і організацій, пов'язаних зі створенням міграційної кризи на кордоні Білорусі та Польщі. За інформацією ЗМІ, у список можуть потрапити від 30 до 40 осіб та організацій.

Читайте також: Вбивчий гуманізм Європи: як опір "білоруським" мігрантам розриває ЄС зсередини.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.