Чому відносини України з Білоруссю мають змінитися

Аналітика коротко
Вівторок, 5 липня 2022, 18:00

"Європейська правда" опублікувала редакційну статтю Досить симуляції. Чому Україна має розірвати відносини з Білоруссю Лукашенка.

ЄвроПравда вдається до цього формату лише у виняткових випадках, коли Україна опиняється перед важливим вибором у питаннях, про які системно пише наше видання.

Далі - короткий її виклад:

"Ми – єдина країна, яка підтримує росіян у цій боротьбі. Ті, хто нам дорікають, ви що, не знали, що у нас найтісніший союз із Російською Федерацією?.. Що у нас створена вже фактично єдина армія?.. Ми були і будемо разом із братньою Росією. Наша участь у "спецоперації" визначена мною давно".

Ця заява самопроголошеного президента Білорусі Александра Лукашенка стала наразі найвідвертішим визнанням того, що Мінськ бере участь у російській агресії проти України. Вона пролунала 3 липня, за тиждень після масштабного пуску по Україні ракет з повітряного простору Білорусі.

А напередодні Лукашенко заявив про наказ "взяти під приціл центри ухвалення рішень" у "ворожих столицях", натякнувши, що одним з таких ворогів є Київ.

Перехід Лукашенка до агресивної риторики був очікуваним.

Залежність Білорусі від Росії лише зростає, а ракетний удар по Києву та інших містах України 26 червня (на жаль, явно не останній) додатково закріпив за Білоруссю роль співучасника воєнних злочинів.

Але Київ і досі намагається відмежовувати владу Росії та її філію у Білорусі.

Ми ведемо запеклу боротьбу з армією РФ, але при цьому підтримуємо дипломатичні відносини з Білоруссю, яка сама заявляє про єдність своєї армії з російською. 

Те, що у Мінську досі працює посол України, звучить ще більш безглуздо, якщо згадати, що Україна не визнає легітимність Лукашенка та призначений ним уряд. До речі, білоруських дипломатів в Україні немає ще з березня, тож прагнення Києва зберегти відносини з північним агресором є одностороннім.

Розрив відносин з Мінськом вже не несе ніяких негативних наслідків. Йдеться радше про інерцію, якій треба покласти край.

Торгівля практично відсутня, а за ключовими для України напрямками повністю відсутня. Анексію Криму Лукашенко підтримав ще торік, коли публічно "визнав" півострів російським. Питання з військовою співпрацею Мінська та Москви зняте остаточно. 

Збереження відносин із Мінськом створює ілюзію, що Київ готовий до відновлення відносин (в першу чергу економічних, але не тільки), щойно завершиться активна фаза війни. 

Редакторам ЄП вже доводилося чути запитання про це від дружніх держав ЄС. І чим далі – тим частіше воно лунатиме.

Між тим минулого тижня Україна розірвала відносини із Сирією у відповідь на дипломатичне визнання донбаських недореспублік. Але чому така логіка не працює щодо Білорусі, яка зробила набагато більше ворожих кроків проти нашої держави?

Україна має розірвати відносини з режимом Лукашенка.

Звісно ж, розірвання відносин не має бути самоціллю. Україні давно потрібна нова білоруська політика

Цілком нормально зробити політичну заяву, що ми розриваємо зв’язки з нелегітимним диктатором, а не з білоруським суспільством, адже президент Зеленський неодноразово підкреслював відмінність між ними. А одночасно – визначити принаймні для себе, хто буде виразниками інтересів цього суспільства.

Повний Editorial - у матеріалі Досить симуляції. Чому Україна має розірвати відносини з Білоруссю Лукашенка.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Статті

Символ окупації: як Естонія завершує декомунізацію у найбільш проросійському місті країни

Символом "ватного опору" в Естонії став радянський танк Т-34 у місті Нарві. Рішення прибрати його з публічного простору викликало протести.

Трамп готується до реваншу: що зможе завадити експрезиденту повернутися у Білий дім

Проміжні вибори, що пройдуть у листопаді, можуть призвести до посилення позицій Дональда Трампа, що зробить цілком реалістичними його президентські амбіції.

Боротьба за Білорусь: навіщо Україні встановлювати відносини з "тіньовим урядом" Тихановської

Українська влада не спілкується ані з самопроголошеною владою Білорусі, ані з антилукашенківською опозицією – і як наслідок, ми втрачаємо підтримку навіть опозиційних лідерів думок.