У Сербії знову криза: масові опозиційні протести, відставка президента з посади голови керівної партії і одночасно – приведення армії у стан повної бойової готовності.

Докладніше про те, що відбувається в країні – у статті редактора ЄвроПравди Юрія Панченка Сербія міряється мітингами: що загрожує владі проросійського президента Вучича.

Старт нинішній політичній кризі дали масові вбивства людей у Сербії: 3 травня – розстріл у школі, а 5 травня – розстріл на околицях столиці.

Ці події, а разом із тим – справжній вал оголошень від підлітків про готовність розпочати новий шутинг, стали шоком для Сербії.

Влада країни звично звинуватила у цьому вплив Заходу. Проте для багатьох сербів головним винуватцем тих злочинів стала саме влада. Саме влада контролює телеканали і провідні газети, і саме ці медіа вважаються головними пропагандистами насилля.

Тож вже від початку травня щосуботи у Белграді стали проходити масштабні мітинги під гаслом "Сербія без насильства", ключовими вимогами яких стали заборона будь-якої пропаганди насильства, відсторонення членів Ради регуляторного органу електронних медіа (REM), а також закриття телеканалів Pink і Happy.

Варто відзначити, що це провідні медіа Сербії, і водночас  – провідний політичний ресурс Александара Вучича, що забезпечує йому перемогу на виборах. 

Також протестувальники вимагають відставки глави МВС Браніслава Гашича та керівника спецслужби BIA Александара Вуліна.

З усіх цих вимог була задоволена лише одна – у відставку подав міністр освіти.

Протести у Белграді тривають вже місяць, а кількість учасників вже називають найбільшою за останні десятиріччя.

Як побороти протести, Вучич поки не знає. Щоби посилити свої позиції, президент Сербії оголосив про свій "антимайдан" – проведення найбільшого в історії країни мітингу під назвою "Сербія надії".

Цей мітинг пройшов у п'ятницю 26 травня – і на нього підтримати Вучича прибули найближчі союзники: президент Республіки Сербської Мілорад Додік та голова МЗС Угорщини Петер Сійярто. 

Втім, плани Вучича показати, що його підтримка переважає опозиційну, явно провалилися.

Виступаючи перед своїми прихильниками в Белграді Вучич, заявив, що це "останній вечір, коли я звертаюсь до вас як голова Сербської прогресивної партії", а він натомість залишиться "президентом усіх громадян Сербії". Замість нього головою партії став міністр оборони Мілош Вучевич.

Але одночасно президент оголосив про створення нового "Руху за народ та державу". Виглядає так, що Александар Вучич відчув, що рейтинги партії влади падають і що вона вже не стільки важливий інструмент для утримання влади, скільки перешкода для цього.

Він сподівається, що з новим рухом зможе більш впевнено йти на дострокові парламентські вибори. Розмова про нові парламентські вибори ведеться з кінця минулого року.

Одночасно з проведенням чергової протестної акції у Белграді стало відомо, що сербська армія буде приведена у повну бойову готовність.

Таким чином у Сербії реагують на останні події у сусідньому Косові. 23 квітня там пройшли муніципальні вибори. Місцеву владу обирали лише у чотирьох муніципалітетах, заселених переважно етнічними сербами.

Та косовські серби відмовились приймати участь у виборах. Як наслідок, уперше в цих муніципалітетах владу отримали представники партій, що орієнтуються на центральну владу Косова, а не на Белград. Проте явка виборців була надзвичайно низькою – менш ніж 3,5% від усіх зареєстрованих.

Сербська громада Косова заявила про невизнання новообраної влади та про готовність блокувати будинки муніципалітетів, щоб не допустити туди новообрану владу.

Косовська влада цю наживку проковтнула, відправивши у сербські муніципалітети спецпризначенців.

Це й дало можливість Белграду заявити про порушення владою Косова усіх домовленостей, а для наочності – вкотре привести армію у стан бойової готовності.

Поки ситуація виглядає вдалою для Вучича.

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Сербія міряється мітингами: що загрожує владі проросійського президента Вучича.