Повномасштабна війна вже призвела до появи нових форматів та інструментів співпраці Україна-ЄС.

Деякі з них перетворюються з інструментів кризового реагування ЄС на довгострокові й амбітні рамки для євроінтеграції України.

Не став виключенням і проєкт "Шляхи солідарності", який Україна та ЄС почали впроваджувати у березні минулого року у відповідь на блокаду українських портів.

І за цей час тимчасовий проєкт Євросоюзу став інструментом, що забезпечує реальну інтеграцію України до ЄС, йдеться у колонці старшої викладачки кафедри міжнародних відносин НАУКМА Марини Рабінович Більш ніж тимчасовий захід: чим став для України проект ЄС "Шляхи солідарності".

Авторка колонки нагадує, що з самого початку повномасштабного вторгнення, агресія РФ проти України охоплювала й блокаду чорноморських портів, що призвело до різкого зростання цін на зерно в усьому світі.

Поглибленню продовольчої кризи значною мірою запобігла славнозвісна "зернова угода" за участі України, ООН, Туреччини та РФ, яка, попри постійні маніпуляції РФ, проіснувала рік – з липня 2022 до липня 2023 року.

"Станом на жовтень 2023 року Україні вдалося відновити експорт з трьох портів новим коридором, який веде до Туреччини через територіальні води Болгарії та Румунії", – зазначає Марина Рабінович.

Однак, морський шлях – не єдиний, яким українське зерно потрапляє на світові ринки, додає експертка.

За її словами, все більшої ваги набирають "Шляхи солідарності" Україна-ЄС.

Де-факто заходи щодо активізації експорту українських зернових через країни ЄС почалися у березні 2022 року.

Старша викладачка кафедри міжнародних відносин НАУКМА пише, що Євросоюз тоді визначив низку перепон для експорту зернових і запропонував ряд екстрених заходів для експорту українських зернових через "Шляхи солідарності".

Частина з них мала суто технічний характер, зазначає Рабінович. Наприклад, заклик до приватних гравців збільшити кількість технічного обладнання для транспортування та перевантаження вантажів, в той час як інші сприяють інтеграції України до ЄС у довгостроковій перспективі.

"Ініціативу "Шляхів Солідарності", а особливо – її вплив на європейську інтеграцію України, варто розглядати у багатовимірній перспективі", – радить авторка колонки. 

Так, реалізації повного потенціалу ініціативи сприяють заходи ЄС щодо скасування мит на якомога більшу кількість українських товарів, а також програми підтримки для приватного сектору та фермерів.

Крім того, за словами експертки, "Шляхи солідарності" містять аспекти, що сприяють як євроінтеграції, так і посиленню економіки України. Серед них: лібералізація автомобільних перевезень та поштовх інтеграції України та Молдови до Транс'європейської транспортної мережі (TEN-T). 

Марина Рабінович впевнена, що інтеграція до Транс'європейської транспортної мережі (TEN-T) дозволить Україні отримати інвестиції та створити нові робочі місця, водночас сприяючи багаторівневій відповіді ЄС на економічні виклики, пов’язані з вторгненням Росії в Україну.

На її думку, гарною ілюстрацією останньої тези є нещодавнє відкриття для України фонду "Сполучення Європи" (Connecting Europe), який було створено у 2014 році для інвестицій в проєкти у сфері транспорту, інфраструктури, цифровізації та телекомунікацій.

Сума інвестицій в рамках фонду може сягати 33 мільярдів євро, сприяючи інтеграції українських логістичних шляхів до TEN-T та розвитку їхньої спроможності, що наразі є особливо актуальним для дунайських портів.

Докладніше – у колонці Марини Рабінович Більш ніж тимчасовий захід: чим став для України проект ЄС "Шляхи солідарності".