В Брюсселі планують вже найближчим часом представити дванадцятий пакет санкцій проти Росії.

Нові заходи стосуватимуться низки питань щодо обмеження російського енергетичного та технологічного секторів. Однак найважливішим як для ЄС, так і для Бельгії зокрема, є заборона на імпорт російських діамантів.

Докладніше про "діамантову дилему" Євросоюзу і долю заблокованих активів РФ – у статті аналітикині Центру Дністрянського Софії Косаревич Діаманти не назавжди: чи піде ЄС на заборону російського коштовного каміння.

Про необхідність заборони ввезення російського коштовного каміння в Євросоюзі говорили рівно рік тому. У вересні 2022 року п’ять країн – Польща, Ірландія, Литва, Естонія та Латвія – запропонували накласти заборону в рамках сьомого пакета санкцій.

Однак тоді проти виступила Бельгія, аргументуючи свою позицію тим, що санкції вплинуть на діамантовий бізнес країни, на який припадає щонайменше 5% експорту та 30 тисяч робочих місць в країні.

Тоді питання діамантів відклали. 

Окрім ЄС, до кампанії проти російських діамантів планують доєднатися і решта країн "Групи семи" (США, Канада та Велика Британія наклали санкції на російське дорогоцінне каміння ще у 2022 році). Вони мають обговорити це питання найближчим часом.

Крім заборони на російські діаманти, планується обговорити гарантування їх недопущення на західні ринки.

Поточна пропозиція полягає в тому, щоб мати суворі сертифікати автентифікації виробів, в яких зазначатиметься країна походження алмазів чи діамантів.

Очікування від майбутнього обговорення, щоправда, доволі змішані.

Тепер щодо можливого впливу санкцій. Майбутня заборона може мати значний вплив на алмазний ринок, економіку ЄС, Індії та Африки. Росія є одним з найбільших у світі джерел алмазів – 30% від світового видобутку, а на країни G7 наразі припадає більше половини їхнього споживчого ринку.

Санкції можуть призвести до збільшення вартості продуктів, в яких використовуються цінні камені, а потім до суспільного невдоволення і, як наслідок, наростання популістичних настроїв, зокрема в ЄС.

Аби трохи вгамувати можливі панічні настрої, у "сімці" запевнили, що робота над сепарацією від російського алмазного ринку вже триває і санкції не захоплять споживачів зненацька.

Беручи до уваги те, що країнам знадобився рік для більш-менш одностайного схвалення ідеї включити російські алмази до санкційного списку, на швидкі рішення розраховувати не варто.

Окрім внесення під санкції російських діамантів, на порядку денному в Євросоюзі перебуває ще низка питань, котрі стосуються України.

Ймовірно, дванадцятий пакет санкцій міститиме пункт про використання ЄС заблокованих російських активів у вигляді оподаткування їхнього прибутку для відшкодування Україні воєнних збитків через війну РФ.

Принаймні на цьому інструменті робить суттєвий наголос Європейська комісія.

ЄС розраховує на суму в $3 млрд прибутку від майже двохсот мільярдів знерухомлених активів.

Відомо, що в ЄС вирішили підійти до процесу поетапно. Планується встановити офіційні вимоги до центральних депозитаріїв російських цінних паперів щодо відокремлення прибутку від основної суми активів. В подальшому доходи передадуть до бюджету ЄС як зовнішні цільові надходження.

Докладніше – у матеріалі Софії Косаревич Діаманти не назавжди: чи піде ЄС на заборону російського коштовного каміння.