Чи варто Україні стерегтися провокації з боку Придністров'я

коротко
Середа, 28 лютого 2024, 08:53

Із наближенням 28 лютого – дати, на яку в окупованому Придністров’ї призначили загальний з’їзд тамтешніх "депутатів", – дедалі гостріше постає питання про те, що ж запланував Кремль.

Депутат парламенту Молдови Оазу Нантой – один з небагатьох молдовських парламентарів, що детально знається на придністровському питанні та розуміє тактику росіян. 

Редактор "Європейської правди" Сергій Сидоренко поговорив з ним у Києві, куди Нантой приїхав на другу річницю російського вторгнення. 

Нантой не виключає визнання Москвою "незалежності" Придністров’я. 

Про можливі наслідки цього, про те, чому Кишинів зберігає спокій, а також якою є позиція української громади Молдови – дивіться в інтерв’ю, а текстова версія розмови – у матеріалі Загроза Придністров'я, план Путіна та "ватні" українці Молдови: інтерв'ю яструба з партії Санду. Далі – основні тези Нантой. 

Ситуація тривожна, хоча особисто я ставлюся до неї з гумором, адже це – не вперше.

Придністров'я постійно повторює, що вони – російський форпост. Там було вже десь шість референдумів на тему "Путін, візьми нас" (прим. ЄП: останній і ключовий "референдум", який "встановив", що в майбутньому Придністров'я повинно увійти до складу РФ, відбувся 2006 року).

Але увесь цей час Росія не визнавала "незалежності" Придністров'я. Річ у тім, що Путіну потрібна не ця вузька смужка землі, а вся Республіка Молдова, на яку він усі ці роки впливав через Придністров'я.

І ось із таким базисом ми входимо у 28 лютого, коли в Тирасполі відбудеться так званий "з'їзд усіх депутатів", який планує звернутися до Путіна. Це спектакль і політична провокація, організована за заявкою Кремля. Мета – підіграти кремлівському фюреру.

Який крок Кремля буде за цим – сказати складно.

Не можна виключити, що для загострення ситуації Росія визнає так звану "незалежність Придністров'я".

У разі визнання РФ "незалежності Придністров'я" я не очікую апокаліптичних сценаріїв.

Адже Молдова не має спільного кордону з Росією, а лінія фронту – далеко від Молдови.

Навпаки, такий крок Кремля може спонукати і Київ, і Кишинів до більш конкретних, але мирних кроків з реінтеграції Республіки Молдова.

Щоб люди на лівому березі Дністра усвідомили, що Росія – далеко.

І, до речі, правителі на лівому березі Дністра прекрасно усвідомлюють свою вразливість. Те, що Кремль може піти на загострення – не в їхніх бізнес-інтересах.

У військовому сенсі також нічого не зміниться, адже збройні підрозділи на лівому березі Дністра не мають серйозного військового потенціалу. Тож навіть якщо вони почнуть якісь дії проти України, їх надовго не вистачить.

Якщо ж суто теоретично припустити апокаліптичний сценарій, коли щось станеться на лінії фронту – тоді ОГРВ і "придністровська армія" можуть зіграти якусь роль.

Тож усе залежить від успіхів ЗСУ на фронті.

Спроби РФ дестабілізувати Молдову не обмежуються Придністров'ям.

Є підстави очікувати проблем у Гагаузькій автономії на півдні Молдови.

Але головна мета Росії – президентські вибори, які відбудуться в Молдові наприкінці 2024 року. Росія поки не вибрала свого кандидата.

Більш реально, що провокація у вигляді придністровського "з'їзду" пов'язана з внутрішньою політикою Молдови, де 2024 року мають відбутися президентські вибори та референдум щодо ставлення громадян до вступу Молдови в ЄС.

Більше – у матеріалі Загроза Придністров'я, план Путіна та "ватні" українці Молдови: інтерв'ю яструба з партії Санду.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.