Чому може впасти дружній до України уряд Хорватії

Аналітика коротко
Новини — Середа, 20 березня 2024, 17:30

17 квітня у Хорватії відбудуться дострокові парламентські вибори. Попри те, що вибори в будь-якому разі мали пройти цього року, це станеться дещо раніше, ніж планувалося, що є наслідком масштабних протестів, які прокотилися країною на початку року.

Зрештою, 13 березня парламент розпустили і країна офіційно увійшла у виборчий період.

Окрім виборів до Сабора 17 квітня, 9 червня пройдуть вибори до Європарламенту, а в останні місяці року мають відбутися і президентські.

Результати наступних виборів можуть мати чимале значення для України, зазначає тимчасовий повірений у справах України в Боснії і Герцеговині (2018 рік) Володимир Цибульник у статті Хорватії загрожує проросійський розворот: чому можливе падіння проукраїнського уряду. Далі – короткий її виклад. 

Цьогорічні вибори почалися з кількох скандальних історій.

Почнемо з того, що вони взагалі могли не відбутися, після того як улітку минулого року уряд змінив території виборчих округів, що торкнулося приблизно 20% із них.

Це було спричинено значним скороченням – понад 5% – кількості виборців унаслідок високого рівня смертності в країні та значного рівня еміграції.

Своєю чергою зміни округів вимагали змін у відповідному законі, які й були проголосовані у жовтні.

Але при цьому відбулися порушення конституційних вимог у частині термінів схвалення, оприлюднення офіційного повідомлення та дати підписання президентом.

Ситуація залишається проблемною до цього часу, й не можна виключати, що хтось із тих, хто програє, може звернутися до Конституційного суду з вимогою визнати вибори недійсними…

Втім, ще більш скандальним стало рішення чинного президента Зорана Мілановича (один із лідерів Соціал-демократичної партії – СДП) брати участь у виборах та претендувати на посаду прем’єра.

Загалом лідери трьох партій вже подали "заявки" на посаду прем’єр-міністра. 

Такого порушення традицій та неписаних правил виборів ніколи раніше не було, оскільки кандидатуру глави уряду пропонувала партія (блок), яка створила парламентську більшість.

Конституційний суд дійшов висновку, що президент Республіки Хорватія Зоран Міланович не може брати участі у політичній діяльності будь-якої політичної партії під час виконання ним своїх обов’язків.

Але що буде, якщо президент вийде зі своєї партії та балотуватиметься до Сабора як незалежний кандидат?

Не виключено, що це питання ще стане актуальним для Хорватії…

Президент Міланович має стійку репутації одного з найбільш проросійських глав держави серед членів ЄС. 

Перемога Мілановича та його партії (наступниці комуністичної) може привести до кардинальних змін не лише у зовнішній політиці, але і спроб змінити усю політичну архітектуру Хорватії, які не сподобаються більшості хорватів.

Хай там як, а блок, сформований СДП, є одним із лідерів перегонів – за нього готові віддати голоси 13% хорватів. У цей блок входять не лише ліві, але й антисистемні партії: соціалісти, "зелені", антиглобалісти, крайні націоналісти, комуністи та інші ліві.

Але якщо партія вирішить іти самостійно, вона може отримати майже 18%.

І це змушує говорити про реальні шанси політсили Мілановича на успіх

Попри всі скандали, партія прем’єра Андрея Пленковича Хорватський демократичний союз (ХДС) залишається фаворитом виборів – за неї готові віддати голоси 26,6% хорватів, а за створений нею блок – близько 36%.

Проте незрозуміло, чи буде цього достатньо для формування більшості. Тим більше, що по чинному уряду потужно б’ють скандали останніх місяців.

Докладніше – в матеріалі Володимира Цибульника Хорватії загрожує проросійський розворот: чому можливе падіння проукраїнського уряду

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.