Пом’якшення риторики щодо росактивів на саміті ЄС вимагала не лише Бельгія, а й Люксембург

Під час обговорення можливості використання заморожених на території Європейського Союзу суверенних активів Росії на користь України у ході засідання Європейської ради 23 жовтня на вилученні з фінального тексту висновків саміту прямої згадки про передачу російських коштів Україні наполягала не лише Бельгія, але й Люксембург.

Про це кореспондентці "Європейської правди" повідомив дипломат ЄС у Брюсселі, обізнаний з деталями перебігу дискусії.

Бельгія та Люксембург висловили найбільше застережень щодо планів використати заморожені активи РФ для підтримки України.

"Не лише Бельгія виступила з рядом зауважень (щодо росактивів), також позицію щодо необхідності правової ясності процесу висловив Люксембург", – повідомив співрозмовник "ЄвроПравди".

За його словами, Бельгія та Люксембург побоюються, що у разі судових позовів, вони "змушені будуть нести відповідальність".

"Питання дуже чутливе, бо справді може постраждати банківська система цих країн. Інші держави намагалися їх переконати, що віднайдуть механізм спільної відповідальності Європи", – додав дипломат.

Він також нагадав, що Угорщина наразі є єдиною державою ЄС, яка заявляє, що не буде брати участь у цьому проєкті.

За даними аналітичної служби Європарламенту, бельгійський Euroclear контролює близько 180 млрд євро знерухомлених активів РФ. Другим за величиною зберігачем росактивів є Франція – близько 19 млрд євро. На території Люксембурга за різними даними може знаходитися від 10 до 20 млрд євро активів Росії, які на цей момент є замороженими. 

Як повідомляла "Європейська правда", 23 жовтня Європейська рада затвердила висновки щодо України, з яких зникла пряма згадка про використання коштів з заморожених активів РФ на підтримку України.

На зміні тексту висновків щодо використання заморожених активів РФ наполягала насамперед Бельгія.

Проте у ЄС запевнили, що питання використання заморожених активів Росії для фінансової підтримки України залишається на порядку денному, а остаточне рішення буде прийняте у грудні 2025.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан не підписав висновки Євроради про Україну від 23 жовтня, і документ був ухвалений 26 державами ЄС замість 27, окремо від основного тексту.