Як допомога Трампа Лукашенку створила проблеми для влади Литви і чого очікувати

Литва опинилася за один крок до політичної кризи, викликаної активізацією прихильників "конструктивної співпраці з РФ та Білоруссю".

Президент Гітанас Науседа вкрай скептично ставиться до таких поступок, проте виглядає так, що уряд має дещо іншу позицію. І це створює передумови для глибокого конфлікту між ключовими особами країни.

Про ситуацію, у якій опинилася Литва, читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Литву схиляють до поступок: що стоїть за конфліктом президента і коаліції. Далі – стислий її виклад. 

24 березня Сейм Литви у першому читанні голосував за законопроєкт про створення нового військового полігону та навчальної території у Капчямістісі. Полігон планується побудувати біля кордону з Білоруссю. А точніше, біля так званого Сувальського коридору – польського-литовського прикордоння між Білоруссю та Калінінградською областю РФ.

І саме тому Сувальський коридор вважається одним з найбільш ймовірних місць потенційної військової агресії РФ проти країн ЄС.

Цим пояснюється стратегічна важливість цього полігону – Литва прагне якнайшвидше посилитися у місці потенційної атаки РФ.

З одного боку, рішення у першому читанні було прийняте, причому вкрай переконливою більшістю, але водночас воно було прийняте завдяки майже одностайному голосуванню депутатів з опозиції, тоді як голосів провладних депутатів виявилося недостатньо.

Понад те, 10 депутатів, що проголосували проти, семеро були представниками коаліції – ультраправої партії "Зоря Німану".

Такі результати обурили президента Гітанаса Науседу. Аж до того, що він вперше відкрито закликав вивести зі складу коаліції найбільш токсичного учасника, а саме "Зорю Німану".

Голосування відбулося після того, як США пішли на безпрецедентне зняття санкцій з режиму Лукашенка в обмін на масове звільнення політичних в’язнів.

Зняття санкцій – безумовний успіх Лукашенка, проте повною мірою скористатися цим він не може. Річ у тім, що санкції ЄС залишаються чинними, а разом із тим – залишається і заборона Литви на транзит калійних добрив з Білорусі до порту Клайпеди.

Саме тому позиція Литви щодо відновлення або подальшої заборони транзиту стає вирішальною для самопроголошеного президента Білорусі.

Спецпредставник Трампа Джон Коул в інтерв'ю литовському порталу LRT висловив переконання, що "калійні добрива з Білорусі мають проходити через Литву, що відкриє для них доступ до Європи, аж до Сполучених Штатів".

Така пропозиція поставила литовський уряд перед дуже непростим вибором.

З одного боку, відносини Литви та Білорусі зараз перебувають на дуже низькому рівні, а з іншого – керівна Соціал-демократична партія не налаштована щодо Лукашенка так безкомпромісно, як її попередники консерватори.

Тим більше, в коаліції є політичні сили (насамперед – "Зоря Німану"), які й раніше виступали за скасування заборони білоруського транзиту. Аналогічну позицію, як вважається, займають і низка впливових керівників соціал-демократів.

Прем’єр-міністерка Інга Ругінене заявила про призначення спецпредставника з діалогу з Білоруссю, втім, не назвавши його ім'я.

Натомість президент Науседа залишається категоричним противником поступок Лукашенку. За його словами, діалог можливий лише після поступок з боку Білорусі.

Литовський політолог Вітаутас Бруверіс нагадує, що в чинній урядовій коаліції від самого початку були прихильники відновлення діалогу з РФ та Білоруссю, проте до останнього часу вони не могли дозволити собі так багато, як після активізації США.

Але, попри заклики президента, нинішній конфлікт навряд чи призведе до переформатування коаліції, вважає політолог.

Це може посилити протистояння між урядом і президентом Науседою, призвести до звільнення глави МЗС країни. Але навіть якщо діалог з Мінськом і розблокують, то розблокувати транзит через країну білоруської продукції уряду буде дуже непросто – насамперед через суспільне несприйняття.

Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Литву схиляють до поступок: що стоїть за конфліктом президента і коаліції.