Чи є гасла з матюками на протестах причиною для покарання – практика ЄСПЛ

Чи можна використовувати гасла з лайкою на мітингах?

Дискусія щодо цього виникла після недавніх протестів проти ухвалення в першому читанні проєкту нового Цивільного кодексу. Тоді учасники акцій розповідали, що поліція робила їм зауваження через нецензурні слова на постерах, а в деяких містах навіть ще до початку протестів перевіряла картонки.

Речниця столичної поліції Анна Страшок заявила на це, що використання плакатів із лайкою в громадському місці може мати ознаки адміністративного правопорушення – дрібне хуліганство.

Та практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) вказує на те, що не все так однозначно. 

Про найяскравіші приклади таких рішень та про принципи, яких судді притримуються при розгляді таких справ, читайте в статті Володимира Яворського та Христини Бучковської з Центру громадянських свобод Євростандарти для лайки на мітингах: як діє ЄСПЛ, коли держава карає за матюки. Далі – стислий її виклад. 

Ключовим і найдетальнішим тлумаченням ЄСПЛ у питанні використання нецензурних слів і гасел під час мирного зібрання є рішення Peradze and Others v. Georgia (2022).

У липні 2015 року в центрі Тбілісі сотні людей вийшли на протест проти масштабного будівельного проєкту "Panorama Tbilisi".

Під час акції один із протестувальників тримав плакат із грубим гаслом грузинською мовою. В перекладі українською воно звучало би приблизно як: "Panorama, ні, *уй!" Інші учасники протесту на знак солідарності швидко зробили схожі плакати просто на місці. 

Пізніше суд у Тбілісі визнав їх винними у дрібному хуліганстві та оштрафував кожного приблизно на 40 євро. 

Мітингарі подали скаргу до ЄСПЛ і виграли. Суд визнав порушення Грузією Європейської конвенції з прав людини.

Суд сказав: навіть якщо форма висловлювання була грубою, держава не може автоматично карати людей лише через різке слово на плакаті. Важливо оцінювати весь контекст – себто просіяти справу через так зване "сито". 

Коли держава карає людину за слова або плакат під час мирного зібрання, ЄСПЛ дивиться не лише на сам факт матюка. Він шукає відповіді на кілька ключових запитань – про них в повній версії статті.

Грузинські протестувальники виграли справу в ЄСПЛ, бо Суд визнав: це був мирний протест щодо суспільно важливої теми, а грубе слово на плакаті використовувалося як емоційний і стилістичний спосіб висловити обурення. 

Ще кілька випадків рішень Європейського суду з прав людини щодо "ненормативних" протестів – у повній версії статті. 

Але важливо розуміти: ЄСПЛ проводить чітку різницю між критикою та банальною образою. Причому це не обов’язково має стосуватися публічних заходів.

То як щодо лайки на адресу Цивільного кодексу в Україні? Якщо протест стосується суспільно важливої теми, нецензурне слово є частиною політичного або емоційного висловлювання, а реальних порушень порядку немає – тоді покарання лише через матюк на плакаті може суперечити Європейській конвенції з прав людини.

Водночас це не означає, що поліція взагалі не може реагувати. 

Наприклад, зауваження про лайку саме по собі ще не є порушенням прав людини. Але спроби перевіряти плакати до початку акції, про що повідомляли учасники протестів проти проєкту Цивільного кодексу – уже значно ближчі до цензури, ніж до захисту громадського порядку. Так само й заборона конкретних написів або покарання активістів лише через різку форму висловлювання. 

Докладніше – в матеріалі Володимира Яворського та Христини Бучковської Євростандарти для лайки на мітингах: як діє ЄСПЛ, коли держава карає за матюки.