Як у Польщі перебільшують вагу допомоги Україні та чому їй вигідні українці

Колишній посол Польщі в Україні Марек Зюлковський підготував для Фонду імені Стефана Баторія звіт "Польська допомога Україні. Голі факти і гіркий діагноз". 

Видання sestry.ua опублікувало його огляд українською мовою.

Цей розлогий документ дійсно вартує уваги. 

Головні тези та висновки доповіді Марека Зюлковського, які багатьох можуть здивувати, читайте в статті, яка початково була опублікована на сайті Sestry.eu, Підтримка, що приносить мільярди: як Польща допомагає "невдячній" Україні з вигодою для себе. Далі – стислий її виклад. 

Перші місяці після російського вторгнення були винятковими для польського суспільства. Мільйони поляків без жодних державних розпоряджень відкривали свої домівки українським родинам, перевозили людей через кордон, купували ліки, організовували гуманітарні склади, безкоштовно надавали житло, допомагали з документами, роботою й навчанням дітей. 

За словами Зюлковського, саме тоді Україна на кілька місяців буквально об'єднала Польщу.

На цьому тлі надзвичайно ефективно працювали й державні інституції. Було ухвалено спеціальний закон про допомогу громадянам України, швидко запрацювали програми соціальної підтримки, а Польща стала головним логістичним центром постачання західної допомоги Україні. 

Але чи справді Польща була найбільшим донором? Польська влада та значна частина медіа створили у суспільстві викривлене уявлення про масштаби польської допомоги. 

Сумарна допомога Польщі у 2022–2023 роках становила приблизно 1,7% ВВП.

Тобто майже втричі менше, ніж випливало з президентських презентацій. Разом з тим навіть ці обсяги були величезним досягненням.

На думку Марека Зюлковського, найбільшою помилкою польської політики стало не скорочення допомоги Україні, а те, що саму допомогу дедалі частіше почали використовувати як аргумент у політичних суперечках. 

Допомогу дедалі частіше стали пов'язувати з історичними питаннями, економічними поступками, політичними очікуваннями та вимогами вдячності. Особливо помітною ця тенденція стала в 2025–2026 роках. 

Зюлковський нагадує, що після падіння комунізму саме Польща десятиліттями отримувала масштабну міжнародну підтримку. При цьому жодна з держав-донорів не вимагала від поляків політичної вдячності. 

Від Польщі чекали іншого – щоб вона ефективно використала отриману допомогу. І саме це зрештою стало вигідним усім.

Окремий великий розділ доповіді присвячений військовій допомозі Києву. Поряд з безкоштовною військовою допомогою Польща різко наростила комерційний експорт зброї до України. І саме він, на думку Зюлковського, став одним з найбільших успіхів польської оборонної промисловості за останні десятиліття.

Крім того, за оцінкою Deloitte для Управління верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR), українські біженці не стали лише отримувачами допомоги. Вони швидко інтегрувалися в польський ринок праці та вже за кілька років почали робити вагомий внесок у розвиток польської економіки. 

"Вагомий внесок українських біженців у польську економіку, позитивне торговельне сальдо, рекордний експорт польського озброєння та водночас уже маргінальна польська допомога Україні – парадоксально складається в картину істотного українського внеску в наше економічне благополуччя. То, можливо, запитаймо протекціоністськи: хто кому сьогодні має бути вдячний?", – ставить питання автор дослідження.

На його думку, найважливішим здобутком останніх років можна назвати атмосферу взаємної довіри між поляками й українцями у 2022-му.

Тому Зюлковський закликає підтримувати те, що й досі працює незалежно від політичної кон'юнктури: волонтерські ініціативи, громадські організації, місцеве самоврядування, підприємців і всіх, хто продовжує співпрацю між двома країнами. Саме вони сьогодні зберігають той капітал добросусідства, який виник після початку повномасштабної війни. 

Докладніше – в матеріалі, який початково був опублікований на сайті Sestry.eu, Підтримка, що приносить мільярди: як Польща допомагає "невдячній" Україні з вигодою для себе.