Чи був правий мер столиці Косова, коли зняв "прапор України" через заяви Зеленського

Величезний банер "Вільна Україна" на стіні готелю "Гранд" у центрі Приштини був найпомітнішим свідченням щирої, відвертої та безумовної підтримки й співчуття, які албанська більшість Косово висловлює Україні.

Адже для косоварів розпочата Росією війна нагадує те, що вони пережили наприкінці 1990-х років від Сербії – яка досі не покаялася й прагне реваншу.

Демонстративне зняття цього банера амбіційним опозиційним мером Приштини Перпарімом Рамою виглядає популістським, імпульсивним та містечковим засудженням висловлювань Володимира Зеленського в Белграді – адже український президент повторив давню позицію України про невизнання незалежності Косова.

Про те, як косовари образилися на президента України, чому Зеленський поїхав до сербського колеги і які наслідки це може мати для регіону, читайте в статті колишнього директора Міжнародної кризової групи для Косова Алекса Андерсона Косово, схоже на Україну: чому заява Зеленського у Сербії так обурила людей і до чого тут Росія. Далі – стислий її виклад.

Огида косоварів до того, як президент Володимир Зеленський обіймав сербського лідера Александара Вучича – поплічника геноцидної кампанії Мілошевича 1998-1999 років – та його очевидне неприйняття незалежності Косова заважає їм зрозуміти прагматичні, нехай навіть інколи потворні розрахунки (а іноді також прорахунки) нації, яка веде війну за своє виживання.

Насправді Косово має вагомі аргументи для України, щоби та пішла на остаточне визнання його незалежності, а також має вражаючі елементи спорідненості. Але там досі не змогли подолати власний провінціалізм достатньою мірою, щоб ці аргументи були почуті.

Особливо – на тлі наполегливих аналогій, які Путін проводить між Косово та Кримом і Донбасом.

З іншого боку, протягом останніх чотирьох років Косово намагалося перетворити своє природне співчуття до українців на допомогу, яку дозволяли його скромні можливості: приєднання до всіх санкцій, урядовий проєкт з надання притулку українським журналістам, участь у британській програмі "Операція ІнтерФлекс" з підготовки тисяч українських солдатів, кілька невеликих партій військової допомоги, надісланих через Велику Британію. А також – прийом сотень українських військовослужбовців у міжнародному навчальному центрі з розмінування поблизу міста Пея на заході країни.

На цьому фоні те, що президент Зеленський – якого вважають героєм – публічно став на бік Сербії, спричинило справжній шок.

Це було боляче.

Проглядаючи стрічку Facebook, можна побачити, як це розбиває серця косоварів.

Допис у Facebook із демонстративним зняттям цього банера амбіційним опозиційним мером Приштини Перпарімом Рамою супроводжується переважно схвальними коментарями.

Дехто навіть стверджує, що українці нічим не кращі за сербів.

Але підтримка зняття українського банера – не одностайна.

"Зрештою, якщо слідувати цій логіці, то навіщо ми кілька років тому вивісили там український прапор? Україна тоді теж нас не визнавала", – зазначив Аріаніт Кочі, юрист з великою аудиторією.

Треба визнати, що для України Сербія має більшу вагу, ніж Косово – як з точки зору потенційної підтримки, так і потенційної загрози.

У своїй багатовекторності Сербія постачає Україні через посередників значну кількість боєприпасів – але водночас тісно співпрацює з Росією, відмовляючись застосовувати проти неї санкції.

Протягом 2023 року президент Вучич зробив кілька заяв, з яких випливало, що Сербія утримується від визнання так званої "незалежності" та подальшого так званого "приєднання до Росії" Криму, ДНР та ЛНР в обмін на невизнання Україною незалежності Косово.

Парадоксально, але Україна грає нав'язану Росією роль на Балканах. Україна дозволяє собі піддатися примусу до заперечення Косовської державності, попри численні паралелі цієї країни з власним досвідом. І сприяє, таким чином, російському проєкту сіяння розбрату та перешкоджання консолідації регіону.

Докладніше – в матеріалі Алекса Андерсона Косово, схоже на Україну: чому заява Зеленського у Сербії так обурила людей і до чого тут Росія.