Як українські міста впроваджують євростандарти і які в цьому найуспішніші

За оцінками Комітету регіонів ЄС, понад 70% законодавства Європейського Союзу впроваджується на місцевому та регіональному рівнях. Тож українським громадам доведеться виконувати значну частину цих правил – і навіть не після вступу України до нього, а вже на шляху, по мірі перенесення норм ЄС в українське законодавство.

Зокрема, громадам доведеться працювати з нормами ЄС у сферах від управління відходами й очищення стічних вод до державної допомоги, закупівель соціальних послуг, доступності та декарбонізації транспорту й теплопостачання. Частина цих змін вимагатиме великих інвестицій, частина – нової експертизи всередині міських рад.

Тому слабка спроможність громади в якийсь момент стане вже не внутрішньою проблемою конкретного міста, а проблемою дотримання Україною спільних правил ЄС.

Про те, як євроінтегруються громади України і з якими труднощами стикаються, читайте в колонці керівниці програми "Прозорі міста" Transparency International Ukraine Олесі Коваль Менше половини від можливого: які проблеми показав Євроіндекс міст і які висновки слід зробити. Далі – стислий її виклад.

Єврокомісія у звіті щодо України за 2025 рік зазначала, що реформа децентралізації має залишатися важливою складовою виконання вимог вступу до ЄС. Окремо в документі згадано публічні консультації, місцеве середньострокове бюджетування та залучення громадян до ухвалення рішень.

Важливо розуміти, наголошує авторка, як ці важливі для євроінтеграції зміни відбуваються в українських містах – і чи відбуваються загалом.

Для цього Transparency International Ukraine запустила Європейський індекс міст.

Він показує місцеву євроінтеграцію через повсякденну роботу міської влади.

2026 рік був для індексу пілотним. Команда програми "Прозорі міста", яку реалізує TI-Ukraine, аналізувала діяльність органів місцевого самоврядування за шістьма напрямками – відкритість, електронні сервіси, відкриті дані, публічні фінанси, доброчесність і підзвітність. 

Максимально місто могло набрати 100 балів.

Очолили Євроіндекс Київ і Луцьк.

"Столиця була найкращою у субіндексах "Електронні сервіси" та "Відкриті дані", Луцьк – у блоках "Доброчесність та протидія корупції" і "Підзвітність". Однак результати лідерів – 55,3 і 53,4 бала зі 100 можливих – означають, що рівень готовності міських рад України до вимог євроінтеграції у сфері прозорого демократичного врядування є невисоким", – пише в своїй колонці Олеся Коваль.

Середній результат 11 міст у пілоті становив 44 бали зі 100.

Керівниця програми "Прозорі міста" Transparency International Ukraine зазначає, що в ході дослідження постало питання: чи можна вважати реформу завершеною, якщо вона не спрацьовує у громадах? 

З одного боку, за її словами, частина правил й практик відповідно до норм Євросоюзу мають реалізовувати на місцевому рівні – наприклад, у сфері відкритих даних, доступу до інформації, електронних послуг, публічних фінансів, участі мешканців громади чи управління інвестиціями.

Але проблема реалізації реформ, наголошує Олеся Коваль, іноді лежить за межами можливостей міської ради через недопрацювання на державному рівні.

Тому один із висновків дослідження "Європейський індекс міст" для держави досить практичний: євроінтеграція потребуватиме більше уваги до того, що відбувається з реформою після ухвалення закону. 

"Якщо нове правило стосується громад, воно має бути достатньо чітким, щоб у Києві, Луцьку, Харкові чи іншому місті його не доводилося щоразу винаходити заново. Або й зовсім не виконувати", – резюмує авторка.

Більше пояснень з прикладами – в колонці Олесі Коваль Менше половини від можливого: які проблеми показав Євроіндекс міст і які висновки слід зробити.