Дружить морями: что может получить Украина на саммите Триморья в Софии

Четверг, 1 июля 2021, 11:43 — Александр Сливчук, для Европейской правды
Фото пресслужби оргкомітету Ініціативи трьох морів
Президентська панель на минулорічному Саміті Тримор'я в Естонії

Минулої осені у Таллінні на саміті Ініціативи Тримор’я (Three Seas Initiative, 3SI) президент Болгарії Румен Радев під час спеціальної церемонії перейняв від президентки Естонії Керсті Кальюлайд право головувати на наступній зустрічі держав-членів Ініціативи.

Отже, вже незабаром, 8-9 липня, Болгарія виступить господарем шостого щорічного саміту та четвертого бізнес-форуму 3SI. На сайті Ініціативи вже розміщені ключові пріоритети та акценти, які робить Софія для діяльності Тримор’я: розширення партнерства Ініціативи з державами, що не є членами 3SI, посилення Інвестиційного фонду Тримор’я і концентрація на енергетичній безпеці та диверсифікації.

Попередній саміт в Естонії приніс позитивні зрушення для України, котра як держава-партнер змогла долучитися до низки нових проєктів 3SI в енергетиці (у сфері транспортування газу в Румунії, Словаччині та Угорщині) та в транспортній інфраструктурі (налагодження залізничного зв’язку між великими містами Польщі та України).

На новому саміті Києву важливо продовжувати виявляти ініціативу.

На що може розраховувати Україна? І як саміт у Софії вплине на Ініціативу Тримор’я?

Новий статус для Києва

Можливе розширення Тримор’я є одним із головних питань саміту та ключовим інтересом Києва.

Хоча про збільшення кількості держав-членів поки не йдеться, Болгарія підтримує гнучкий та прагматичний підхід щодо залучення третіх держав задля втілення конкретних проєктів.

Для прикладу, Софію наразі цікавить інфраструктурний зв’язок з грецькими портами Егейського моря та албанським узбережжям на Адріатиці, що поєднає регіональні логістичні маршрути трьох морських держав у єдину систему. Це яскравий приклад того, як члени Тримор’я планують застосовувати конкретний аспект, в даному випадку транспортний, у співпраці з третіми країнами.

Скептикам участі України в 3SI варто звернути увагу на такі випадки співпраці із зовнішніми гравцями, а також на їхні джерела фінансування.

Формат співпраці не означає членство і має обмежений функціонал, однак відкриває шлях до найважливішого – проєктної співпраці. 

Це саме те, чого наразі прагне Україна.

Успішна участь у проєктах Тримор’я здатна наблизити нас до набуття бажаного статусу країни-спостерігача, яким вже користуються два стратегічних партнери 3SI: США та ФРН.

На прикладі цих двох держав можемо стверджувати, що статус спостерігача дасть Києву не тільки доступ до ширшої участі у проєктах, але й право бути присутнім на щорічних самітах, робочих дискусіях, міжпарламентських асамблеях, спільних форумах тощо, де можна відстоювати власні інтереси та просувати проєктні ідеї.

Відсутність доступу до фінансового інструменту Тримор’я – Інвестиційного фонду – не слід розцінювати як перешкоду.

Окрім як до власних ресурсів, Україна може звертатись до нещодавно введеного в дію Інструменту сусідства, розвитку та міжнародного співробітництва (NDICI), що регулює співпрацю ЄС із державами-сусідами, а також до низки транскордонних програм з членами 3SI Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією, які теж містять у собі відкриті для України фінансові інструменти.

Підкреслимо, що наша держава має вагомий досвід діяльності у масштабних макрорегіональних форматах. Вже цієї осені Україна розпочинає головування у Стратегії ЄС для Дунайського регіону, а також бере участь у програмі "Басейн Чорного моря" та низці програм транскордонного співробітництва із країнами-сусідами з ЄС.

Інституційно Київ готовий до співпраці та до підвищення свого статусу в Ініціативі. Питання наразі полягає в розумінні раціональності такої співпраці з боку членів 3SI.

Ініціативи Софії

Болгарія наполягає на продовженні енергетичної співпраці зі Сполученими Штатами в рамках Партнерства з Трансатлантичного енергетичного співробітництва (англ. Partnership for Transatlantic Energy Cooperation, P-TEC), ініційованого США на саміті 3SI в Бухаресті в 2018 році.

Варто нагадати, що членами P-TEC є майже всі держави Центральної, Східної Європи і Балкан, включно з Україною. Діяльність даної платформи неабияк імпонує позиції Києва в енергетичному порядку денному ЄС.

P-TEC покликана розвивати енергетичну безпеку та диверсифікацію енергоносіїв у регіоні, сприяти інвестиціям у критичну інфраструктуру та зелену енергетику. З огляду на орієнтацію України на європейський енергетичний ринок членство у P-TEC здатне відкрити можливості для участі в енергетиці регіону, в тому числі в рамках 3SI.

Україна вже зараз є партнером у низці енергетичних проєктів Тримор’я, які націлені в основному на зменшення газової залежності від Росії.

Baltic Pipe за участю Польщі, Словаччини, України, Данії та Норвегії є одним із найперспективніших у цьому плані. Його суть полягає у диверсифікації поставок природного газу та інтеграції газової інфраструктури регіону шляхом налагодження постачання газу з Норвегії до Польщі та країн Балтії.

Україна в рамках проєкту отримає доступ до нових джерел постачання газу, в тому числі до ринку зрідженого природного газу.

На даному етапі вже отримані національні дозволи на реалізацію Baltic Pipe, і його запуск планується на кінець 2022 року. Україна прямо зацікавлена у ролі ключового стейкхолдера зі зменшення залежності ЄС від російського газу через функціонування "Північного" та "Турецького" газових потоків.

Це означає, що потенційні проєкти 3SI у цій сфері отримають ресурси та схвальну оцінку Києва, який несе чи не найбільші ризики від газової залежності.

Третьою ключовою темою стане консолідація та посилення Інвестиційного фонду 3SI – головного фінансового інструменту ініціативи – через залучення ресурсів не тільки всіх держав-членів, але й її стратегічних партнерів (Вашингтон та Брюссель), міжнародних фінансових інституцій і навіть приватного сектора.

Цікавим є факт, що саме Польща залишається лідером за розміром інвестицій у фонд Тримор’я. Варшава взяла на себе зобов’язання внести суму у 500 млн євро, що значно перевищує інвестиції, зроблені іншими членами.

Окрім цього, саме польська лізингова компанія залізничного транспорту Cargounit стала першою, в яку інвестував кошти новостворений Фонд.

Таким чином Польща демонструє свій інтерес до Ініціативи і претендує на негласне лідерство. Позиція Варшави щодо обговорюваних у Софії питань заслуговує на підвищену увагу українських стейкхолдерів.

Завдання для України

Участь у таких масштабних ініціативах, як Тримор’я, не слід розцінювати формально чи декларативно. Йдеться про чималі інвестиції, які мають себе виправдати та яких Україна потребує.

Перш ніж пропонувати свою участь як країни-спостерігача, Україні слід створити перелік привабливих інвестиційних ідей з розробленою концепцією, ресурсами та обґрунтованою потребою в реалізації.

Більше того, інфраструктура, енергетика та цифровізація вже зараз перебувають на порядку денному співпраці України та ЄС. Тримор’я виступає відмінною платформою секторального зближення з ЄС та зміцнення згуртованості регіону через залучення України в спільні проєкти.

3SI є певною альтернативою для держав поза межами ЄС, яка дозволить залучити їх до європейського порядку денного.

Поглиблена економічна та інфраструктурна співпраця дасть поштовх до впровадження євростандартів у цілій низці сфер економіки.

Київ вже зараз посилює контакти з країнами-членами ініціативи. Результатом робочого візиту глави МЗС Дмитра Кулеби в Бухарест стала заява про готовність України та Румунії започаткувати стратегічне партнерство і поглиблення співпраці в енергетиці та інфраструктурі, що прямо перегукується з пріоритетами 3SI.

Чи перетворить таке партнерство Румунію на адвоката України в Тримор’ї, стане зрозуміло згодом.

Згадаємо, що в Стратегії національної безпеки-2020 відносини з Польщею, яка є локомотивом Тримор’я, названо стратегічними. Тому певний "апгрейд" у відносинах з Румунією можна розцінювати як елемент послідовного плану Києва на зближення з 3SI.

Україні необхідно просувати бажаний для держави формат співпраці з Тримор’ям. Йдеться не тільки про політичний рівень, а й про інфраструктурний, регіональний, економічний, інвестиційний.

Саме з цією метою експертне середовище під керівництвом Українського інституту міжнародної політики провело дослідницький проєкт "Тримор’я – дорожня карта для України", спрямований на вивчення можливостей та перспектив держави в 3SI.

В рамках проєкту фахові експерти аргументували та обґрунтували зацікавленість України в Тримор’ї та оцінили проєктний потенціал держави в трьох галузях 3SI: енергетиці, диджиталізації та розвитку інфраструктури. Це дослідження покликане виробити рекомендації для Кабінету міністрів задля налагодження послідовної політики України на цьому напрямку.


Автор: Олександр Сливчук,

Український інститут міжнародної політики

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua