Литва воюет за свободу слова: как общество встало на защиту общественного вещателя

"Більше немає потреби відправляти повітряні кулі до Литви – литовці організовують гібридну атаку проти самих себе", – так президент Гітанас Науседа прокоментував напруженість у країні, викликану планами коаліції змінити регулювання суспільного мовника LRT.

Ця ініціатива спричинила багатотисячні протести у багатьох литовських містах. Зокрема, у Вільнюсі під Сейм виходили близько 10 тисяч протестувальників – величезна кількість для невеликої балтійської країни. 

А разом із тим урядова ініціатива підвела Вільнюс під гучну міжнародну критику. Дійшло навіть до заяв, що Литва йде шляхом Угорщини.

Зрештою, цей тиск частково спрацював – коаліція відклала розгляд скандальної ініціативи. 

І це не дивно – протести коштували владній коаліції суттєвого падіння рейтингів. Наразі підтримка керівних соціал-демократів вдвічі нижча, аніж в опозиційних консерваторів. 

Так само скандал вдарив і по рейтингах президента Науседи, який за загальними словами про повагу до свободи слова не став зупиняти атаку на LRT.

Тим важливіше розібратися, що відбулося у дружній нам Литві й чому дії влади так обурили громадян. 

Атака на суспільного мовника

Урядова коаліція Литви не вперше дає підстави для масових протестів. 

Зокрема, попередній скандал стався лише місяць тому через скандальне призначення міністра культури. А також був вирок за антисемітські висловлювання для Ремігіюса Жемайтайтіса – лідера популістської партії "Зоря Німану", що входить до коаліції, – і заклики позбутися такого токсичного союзника. 

Литовський суспільний мовник LRT детально описував усі ці конфлікти, не цензуруючи критику в бік влади. 

Тож у коаліції, яка регулярно звинувачувала LRT в упередженості та роботі на опозицію, накопичилося до редакції чимало претензій.

Цю "проблему" мав вирішити законопроєкт, що спрощує процедуру дострокового звільнення керівника LRT. Зміна, яка, на думку критиків, відкриває шлях до політичного контролю над суспільним мовником.

При цьому в коаліції намагалися ухвалити ці зміни за терміновою процедурою, що дозволило би схвалити їх до Різдва.

Ініціатива, подана скандальною популістською партією "Зоря Німану", давала можливість звільнення керівника LRT таємним голосуванням (а не відкритим, як зараз) на підставі двох критеріїв: неналежного виконання своїх функцій або відсутності затвердженого радою мовника річного звіту про його діяльність.

При цьому скасовувалась норма про те, що таке звільнення викликано суспільним інтересом, а головне – для ухвалення рішення про звільнення буде достатньо не восьми, як зараз, а лише шести голосів членів Наглядової ради.

Варто уточнити: наразі Рада LRT складається з 12 членів. Чотирьох з них делегує президент Литви, ще чотирьох – Сейм, а решту чотирьох – громадські організації: по одному представнику від Литовської ради з питань науки, Литовської ради з питань освіти, Литовської асоціації митців та Литовської конференції єпископів.

Це означає, що представники Наглядової ради, делеговані президентом та коаліційними партіями, мають достатньо голосів, щоби спочатку заблокувати ухвалення річного звіту, а відразу після цього – проголосувати за відставку керівника мовника.  

Саме тому запропоновані поправки критикували як литовські, так і міжнародні організації. А головне – проти цих змін виступили громадяни: вранці 9 грудня на площу Незалежності перед Сеймом під гаслом "Руки геть від свободи слова" вийшли до 10 тисяч людей. 

Тим часом Європейська комісія звернулася до Литви з проханням надати роз’яснення щодо запропонованих змін до законодавства, зокрема пояснити, як ці ініціативи узгоджуються з положеннями Європейського акта про свободу медіа (EMFA).

"З наявної інформації випливає, що поправки до закону про Литовське національне теле- й радіомовлення, подані до Сейму 24 листопада 2025 року, призведуть до невідповідності закону ст. 5 EMFA", – заявляє Єврокомісія. 

Зазначимо, відповідно до Європейського закону про свободу ЗМІ, процедури призначення та звільнення керівників адміністрації або членів правління суспільних мовників повинні забезпечувати незалежність мовників, а звільнення керівника суспільного мовника до закінчення терміну його повноважень має бути складнішим, ніж його призначення (для гарантування незалежності), а також має бути належним чином обґрунтованим.

Нові повноваження кішки Нуодягуліс

Масштабний тиск привів до відкликання скандальної ініціативи. Але одночасно було зареєстровано ще одну, тепер вже – від соціал-демократів, що містить майже аналогічні норми. 

Цей крок, на думку влади, мав заспокоїти суспільство – там вважали, що тригером стало те, що ініціативу подала скандальна "Зоря Німану". Однак друга спроба провести правки зустріла ще потужніший опір. 

Увечері 16 грудня у Вільнюсі поновилися протести проти законодавчих змін. Акції планували проводити три вечори поспіль. 

А вже 17 грудня на вулиці столиці знову вийшли близько 10 тисяч людей, демонстрації відбулися також у Клайпеді, Каунасі, Шяуляї, Маріямполі, Йонаві та Кедайняї.

Опозиція подала сотні поправок до законопроєкту, значна частина з яких мала відверто абсурдний характер.

І одна з цих поправок спрацювала – ввечері 17 грудня Сейм несподівано підтримав пропозицію консервативної депутатки Далії Асанавічюте-Гружаускене, яка передбачала, що директора LRT можна достроково звільнити лише в разі висловлення недовіри від кішки Нуодягуліс, що належить опозиційній депутатці Агне Ширинскене.

Наразі доля цієї норми ще не прояснилася, проте кішка Нуодягуліс стала загальнонаціональним мемом.

Наступне тривале засідання Сейму було заплановане на четвер, 18 грудня, однак його перервали після того, як голова комітету з питань культури Кястутіс Вілкаускас, відповідальний за розгляд усіх опозиційних пропозицій, захворів і був госпіталізований.

Тож сотні поправок залишилися нерозглянутими, а позачергове засідання згодом скасували.

Варто зазначити, що хвиля протестів охопила не лише Литву. Акції поширилися й за її межі – зокрема, до бельгійського Брюсселя. 

18 грудня, коли президент Литви прямував із готелю до будівлі Європейської ради, його кортеж зустріли протестувальники.

Вони тримали плакати з написом "Руки геть", а надувна фігура з обличчям лідера країни майоріла на вітрі. Також учасники протесту тримали плакати з гаслами "Президент без хребта" і "Корона не важка, коли у тебе є хребет".

Зрештою, 19 грудня коаліція вирішила відкласти розгляд запропонованих поправок. За словами спікера Юозаса Олекаса, депутати повернуться до розгляду цього питання вже наступного року.

Будуть ще спроби

Попри заклик прем’єр-міністерки Інги Ругінене відмовитися від реформи мовника, у коаліції не відмовилися від своєї ініціативи.

"Ми не вважаємо, що запропонований законопроєкт має фундаментальні недоліки і що слід підготувати новий. Проєкт можна вдосконалити, з цим ми згодні", – заявила лідерка фракції соціал-демократів у Сеймі Орінту Лейпуте.

Навіть більше, Аудиторський комітет Сейму оголосив про намір запропонувати додаткову поправку, яка передбачає суттєве розширення повноважень Ради LRT.

Згідно з цією ініціативою, Рада LRT отримала б змогу затверджувати редакційну політику мовника.

Також до її повноважень пропонується додати визначення умов закупівлі програм, а також ухвалення рішень, які інші засоби масової інформації можуть співпрацювати з LRT.

А президент Науседа заявив, що повне оновлення керівництва LRT могло б знизити рівень суспільної напруги та унеможливити поспішні законодавчі рішення.

"Якщо конфлікт зайшов так далеко, що немає шляху назад до вихідної точки, то Рада LRT повинна піти у відставку в повному складі, а також адміністрація – генеральний директор та заступник. Тоді ми сформуємо нову Раду LRT за участю всіх відповідальних за це інституцій, оголосимо новий конкурс, у якому зможуть взяти участь усі громадяни Литви", – сказав він.

Втім, вже немає сумніву, що суспільство, змусивши владу відкласти свої плани, не погодиться з новими ініціативами щодо взяття суспільного мовника під контроль.

* * * * *

Таким чином, ситуація з поправками до закону щодо LRT перетворилася з технічної законодавчої ініціативи на масштабну кризу, що оголила глибокі суперечності всередині литовського суспільства та владної верхівки. 

Керівні соціал-демократи, пішовши на створення коаліції з відверто популістськими силами (а це не лише "Зоря Німану", а й Союз зелених та селян), а також пропутінською "Виборчою акцією поляків Литви – Союзом християнських родин", зробили скандали невід'ємним супутником своєї роботи. 

Проте винними у цій ситуації вони вважають насамперед журналістів.

І спроба зміни закону про суспільного мовника мала стати першим кроком до його перетворення на урядовий голос.

Це той шлях, яким пройшла Угорщина – і наслідки цього добре відомі.

Проте громадяни Литви виявилися готовими захищати своє право на об'єктивну інформацію.

Автор: Уляна Кричковська, 

журналістка "Європейської правди"