Бомба под мирные соглашения: как требования хорватов дестабилизируют Боснию и Герцеговину
На недавній науковій конференції в Загребі доцент державного хорватського Інституту оборони та безпеки ім. Франьо Туджмана Іван Пепич презентував карту Боснії і Герцеговини з трьома ентитетами – тобто самоврядними регіонами в межах країни.
Зараз їх два – бошняцько-хорватська Федерація БіГ (ФБіГ) та Республіка Сербська (РС).
Пепич пропонує змінити адміністративний устрій країни через створення третього ентитету – Хорватської Республіки. А карту презентував під час дискусії з провокаційною назвою "БіГ: держава, що провалилася, та необхідність третього хорватського утворення".
Це могло би здатися випадковістю чи самодіяльністю окремого науковця зі специфічними поглядами. Але в залі при цьому були хорватські високопосадовці – і вони сприймали такі плани спокійно.
Ідея, яку не можна втілити законно
Для гіпотетичного створення хорватського ентитету в Боснії і Герцеговині є низка перешкод. І вони суттєві.
Насамперед – Дейтонські угоди, Конституція БіГ та її закони, які не допускають зміни політико-адміністративного устрою та кордонів держави. І обійти це практично неможливо.
Проблемою також виглядає те, що хорвати в БіГ є найменшою конституційною нацією і за переписом 2013 року складають 15,4% населення країни. Тоді як частка бошняків складає 50,1% населення, а сербів – 30,8%.
До того ж, за деякими оцінками, від 2013 року
частка хорватів зменшилася приблизно до 10–12%.
Тож постає питання обґрунтованості претензій на власне утворення.
При цьому прихильники ідеї хорватського ентитету пропонують створити його за рахунок відрізання певних частин від двох теперішніх. Тоді територія новоутворення була б майже як територія Федерації БіГ – але з утричі меншим населенням.
Це, до слова, одна з причин непопулярності ідеї третього ентитету серед населення Федерації і Республіки Сербської.
А бошняки ще й згадують хорватські обстріли мусульманської частини Мостара.
Зрештою, якби виник ще один ентитет, то це майже стовідсотково паралізувало би роботу центральних органів влади Боснії і Герцеговини.
А вони нині й так майже недієздатні через політику блокування з боку колишнього керівника Республіки Сербської Мілорада Додіка та партії Союз незалежних соціал-демократів РС.
Причому іноді серби мають у цьому підтримку хорватських депутатів Скупштини БіГ та ФБіГ.
Тож політико-адміністративна фрагментація може призвести до катастрофічних проблем у всіх системах БіГ – управлінських, транспортних, юридично-правових. А блокування стане ефективною зброєю кожного з ентитетів для досягнення своїх цілей.
Звідки виникла ідея
Ідея хорватського ентитету жевріє ще з часів війни, коли виникла самопроголошена "Хорватська Республіка Герцег-Босна" (ХРБС).
Вона проіснувала з 1991 по 1994 роки, мала свій уряд, армію, валюту. Республіка відзначилася системною "хорватизацією" – тобто етнічними чистками на своїй території.
За це її батьків-засновників було засуджено Міжнародним трибуналом з колишньої Югославії. А території колишньої "республіки" перейшли за Дейтонськими угодами до складу Федерації БіГ.
Ще до Дейтону можливість створення хорватського ентитету обговорювали перший президент незалежної Хорватії Франьо Туджман, керівник Сербії Слободан Милошевич та очільник Федерації БіГ Алія Ізетбегович.
Можливо, під час війни такі розмови й були виправданими, але оприлюднення інформації про злочини підрозділів Хорватської ради оборони на території БіГ закрили тему.
Здавалося, назавжди.
Втім, мати "свою країну" в рамках БіГ давно хотілося партії Хорватської демократичної співдружності БіГ (ХДС БіГ) та особисто Драгану Човичу, який очолює її з 2005 року.
Свого часу він заявляв, що "всі хорватські партії повинні виступити з пропозицією розділити Боснію на три етнічні утворення і Сараєво як окремий район".
Крім того, Чович розповідав, що з Ізетбеговичем вони обговорювали іншу ідею – створення двох мегаентитетів, бошняцького та хорватського. Про долю сербів при цьому волів не згадувати.
Чому про це говорять зараз?
Загалом розмови про третій ентитет схожі на хвилі Адріатики.
То штиль, то шторм; то вони стають темою номер один політичних дискусій в регіоні, то зникають.
Іноді дискусію підтримують не лише хорвати, а й частина сербського політикуму на чолі Мілорад Додіком. Їх об'єднує страх перед нечастими та ледь чутними закликами окремих бошняцьких політиків щодо унітаризації БіГ, де не буде ніяких ентитетів.
Тож попри примарні шанси на реалізацію, розмови про хорватський ентитет час від часу актуалізуються. Як от зараз.
На це нібито дивне явище є кілька причин.
Однією з них можна вважати зміну настроїв в ХДС БіГ та особисто в Човича щодо створення хорватського ентитету. Там все голосніше говорять про "нереалістичність пропозиції".
Адже для цього, визнають хорватські політики Боснії і Герцеговини, потрібні зміни Конституції, на що бошняки не підуть. Це підтверджує Ельмедин Конакович, лідер бошняцької партії "Народ і правда", міністр закордонних справ БіГ.
Однак таке зближення поглядів бошняків та хорватів не подобається тим, хто не зацікавлений у нормалізації ситуації в БіГ та злагоді між політичними партіями країни.
Навіть при тому, що ідею свого ентитету хорвати в цілому не відкинули. А заяви про нереалістичність – навіть не маленькі кроки назустріч, а лише погляд у бік стабілізації.
Так само недругів Боснії і Герцеговини турбує посилення суперечок між Човичем та Додіком.
Ще донедавна вони були спільниками у спробах розвалити БіГ. А тепер хорватський лідер почав не тільки критикувати сербських сепаратистів, а й сумніватися у реалістичності ідеї хорватського ентитету.
Тож фронт противників єдності БіГ почав тріщати. І у публічний простір знову вкинуто ідею про створення пародії на "Герцег-Босну".
Вже пролунало слово "війна"
Створити "за законом" новий хорватський ентитет не вдасться.
І бошняки, і деякі хорватські політологи відверто попереджають, що така "реформа" неможлива без нового етнічного кровопролиття в БіГ.
"Це війна!" Так бошняцькі лідери реагують на атаки Додіка на єдність БіГ, намагання вивести з її складу Республіку Сербську. Захищають вони і цілісність Федерації БіГ, попереджаючи про ймовірність нового конфлікту у разі спроб її зруйнувати.
Зі свого боку хорвати виказують невдоволення тим, що їх позбавлено політичного паритету в ФБіГ. Мовляв, інтереси бошняків переважають над їхніми.
Зокрема, вони не можуть обрати "свого" представника до Президії БіГ у кантонах ФБіГ, де виборці-бошняки мають чисельну перевагу над хорватами.
Тож порятунок бачать у третьому, хорватському утворенні.
Актуалізації розмов про третій ентитет посприяло й те, що увага Брюсселя та Вашингтона зараз сконцентрована на війнах в Україні та Ірані.
А зміни геополітичного балансу можуть створити сприятливі умови для реалізації цього проєкту, вважають праві політики та теоретики. У тому числі від американського руху MAGA, який проявляє інтерес до процесів у БіГ.
Оновлення Дейтонських угод як альтернатива
З приводу скандальної панелі на згаданій вище конференції Міністерство закордонних справ Боснії і Герцеговини оприлюднило ноту протесту.
Ідея формування хорватського ентитету спрямована на підрив територіальної цілісності БіГ, є відвертим втручанням у внутрішні справи держави і нападом на конституційний устрій, йдеться в ній. Найголовніше – спробою підірвати Дейтонські угоди.
А це неприпустимо, адже вони є "священною коровою" не тільки для США, а й для всіх їх підписантів.
Позиція "колективного Заходу" однозначна – будь-яка зміна угод, що зупинили війну у колишній Югославії, може відкрити "скриню Пандори", давши старт новим кровопролиттям.
Однак, як не дивно,
боснійські хорвати мають неочікуваних союзників: РФ та місцевих сербів.
Росія, хоча формально стверджує про підтримку Дейтонських угод, одночасно демонструє стриману підтримку вимог хорватів щодо рівноправ'я з іншими конституційними народами БіГ.
Також з Москви лунають вимоги закрити Офіс Верховного представника – гаранта дотримання Дейтонських угод.
А разом із тим, Кремль продовжує підтримувати колишнього президента Республіки Сербської Мілорад Додіка – він став для Росії інструментом тіньової підтримки ідеї третього ентитету та дестабілізації Боснії і Герцеговини.
Підтримка вимог боснійських хорватів вписується у цю стратегію Москви. Однак є один нюанс – ідея хорватського ентитету поступово маргіналізується. Навіть у хорватському політикумі.
Водночас дедалі голосніше лунають пропозиції відмовитися від прописаних у Дейтонських угодах принципів, будуючи натомість демократичну країну, де поважають права всіх національностей, а не лише бошняків, сербів та хорватів.
Так, свого часу Дейтонські угоди зупинили війну, проте зараз зафіксований у них етнічний поділ БіГ заважають розвитку країни.
Саме це блокує її трансформацію в громадянську за своїм змістом та формою – а не відсутність ще одного етнічного елементу, яким хтось хоче бачити хорватський.
Автор: Володимир Цибульник,
кандидат історичних наук, експерт із Західних Балкан