Деньги – не церкви, а больницам: как меняются "женские протесты" в Польше

Среда, 4 ноября 2020, 16:32 — , Kirkland Research Program
Фото: Reporter/East News
2 листопада, чергові протести у Варшаві

22 жовтня Конституційний трибунал постановив, що переривання вагітності через високу ймовірність розвитку серйозних і незворотних уражень плоду або невиліковних захворювань, що загрожують життю плоду, несумісне з Конституцією.

Швидкість розгляду справи та контекст ухвалення рішення, коли Польща стикається з масштабною хвилею коронавірусу, викликають багато питань щодо випадковості такого збігу.

Як наслідок, вже два тижні у Польщі проходять не просто багатотисячні, а стотисячні протести. Такого спротиву країна не знала, мабуть, із повалення комуністичного режиму.

Спробуємо розібратися, як реагує на ці протести польське суспільство. В тому числі – й прихильники правлячої партії "Право та справедливість".

У той час коли безумовне право на аборт у перші три місяці вагітності все ще залишається дискусійним питанням (53% підтримки за даними опитування IPSOS у 2018 році), відсоток тих, хто виступає за введення заборони на переривання вагітності через важкі вади плоду – а саме в цьому полягає скандальне рішення Конституційного трибуналу, – вкрай незначний.

В тому ж дослідженні IPSOS 78% поляків не підтримують заборону абортів через важкі вади плоду.

Серед тих, хто не підтримує такого роду заборони, є і прихильники ПіС.

58% тих, хто голосував за ПіС, вважають, що жінка повинна мати право перервати вагітність у разі серйозних і незворотних уражень плоду.

Щоправда, противники абортів стверджують, що йдеться переважно про захист життя дітей із синдромом Дауна, які можуть жити щасливо. Тим часом синдром Дауна найчастіше є не лише інтелектуальною вадою, а й відзначається тяжкими вадами серця, дихальної та нервової систем, а також психічними розладами, наслідком яких є агресія, деструктивна поведінка.

Переривання вагітності через виявлення у плода синдрому Дауна у попередні роки у Польщі становило не більше 25% від загальної кількості абортів.

Тож цей аргумент не зустрів широкої підтримки в польському суспільстві.

До противників абортів також приєдналася церква, котра наразі звинувачує протестувальників, яких називає сатаністами, в нападах на костьоли та перешкоджанні богослужінням.

Активними противниками як абортів, так і протестів, є віряни (особливо віком 60-69 років), які регулярно відвідують церкву в Польщі.

Уряд Польщі теж виступив за посилення законів про аборти. Пояснюючи свою позицію необхідністю захистити права на життя "дитини" (а не плоду), прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький звинуватив протестувальників в актах агресії, вандалізму та варварстві.

Цікаво, згідно з даними дослідження Kantar, опублікованого 28 жовтня, відсоток осіб, які виступають проти абортів, суттєво відрізняється від кількості противників протесту. Тільки 13% респондентів схвалюють рішення Конституційного трибуналу. В той самий час 43% опитаних не підтримують протести.

Гасла, що містять ненормативну лексику, напади на церковних охоронців та пошкодження фасадів костьолів, блокада вулиць в той час, коли країна тоне у другій хвилі коронавірусу, викликають обурення і серед тих, хто не підтримує рішення Конституційного трибуналу.

Водночас прихильники протестів не заперечують радикалізації їхнього руху.

Масові демонстрації, які в перші дні здавалися слабо координованими, наразі мають чіткі канали комунікації (переважно через сторінку протестувальників у Facebook) та розклад акцій, що оновлюється щотижня. Ба більше, з ескалацією протестного руху та усвідомленням того, що емоції та лють, які спалахнули, не охолонуть швидко, зазнали змін і їхні вимоги.

Нинішні протести жінок не слід трактувати винятково як протести навколо рішення Конституційного трибуналу.

Якщо на початку організатори протестів Марта Лемпарт та Клементина Суханов вимагали лише перегляду рішення Конституційного трибуналу, то за тиждень вуличних акцій їхні вимоги значно розширилися і тепер включають збільшення фінансової допомоги підприємцям та працівникам, які зазнали збитків внаслідок пандемії, збільшення витрат на культуру, дозвіл дітям з 13 років вирішувати самостійно, відвідувати чи ні уроки релігії; скасування статті кримінального кодексу про образу релігійних почуттів; боротьбу з кліматичною кризою; забезпечення прав ЛГБТ-спільноти, а також відставку уряду.

Читайте также
Женская забастовка, изменившая страну: как Польша протестует против запрета абортов

Окремо штаб протестувальників вимагає збільшення фінансування охорони здоров'я до 10% ВВП, зокрема переведення усіх грошей, які зараз надходять до церкви, на охорону здоров’я. Показовим для розуміння рівня емоцій протестувальників, а також їхньої рішучості, є те, що слово "Wypierdalaj" стало головним гаслом-банером, що часто супроводжується також "Jebac PiS".

У відповідь на звинувачення у вульгарності жінки відреагували банерами: "Ми ввічливо просимо вас піти".

Загальні гасла протестувальників щодо відставки уряду, особливо на тлі програної війни з пандемією COVID-19, роблять протести відкритими для залучення більшої частини населення.

Дослідження, проведене IBRiS, показує, що більше 60% підтримують протестувальників.

Цікаво, що за продовження протестів виступають більше чоловіків, ніж жінок. Так, на запитання "Чи слід продовжувати акції протесту в сучасній епідемічній ситуації?" 63% чоловіків відповіли "так", в той час коли тільки 58% жінок (більшість з них віком 30-39 років) дали позитивну відповідь.

З огляду на те, що підтримка "чорних протестів" у 2016 році була серед жінок на 9% вище, ніж серед чоловіків, сучасні акції відрізняються від попередніх не тільки своєю радикальністю, а й масштабністю підтримки серед населення.

До протестувальників також приєдналися університети. Понад п’ятнадцять польських університетів оголосили 28 жовтня "ректорський день", що звільнив студентів від занять та надав їм можливість взяти участь у протестах.

Деякі університети підготували "путівник" з порадами для студентів у разі затримання та з контактною інформацією адвокатів, до яких можна звернутися.

Представники 54 громадських організацій, серед яких Фонд ім. С. Баторія, "Грінпіс Польща" та Гельсінська фундація прав людини, також підтримали протести та засудили дії влади, які провокують соціальну напруженість. 

Бізнес-спільнота Польщі теж не залишилася осторонь, однак форми висловлення підтримки відрізняються.

Деякі компанії приєдналися до загальнонаціонального страйку і 28 жовтня закрили бізнес, інші вирішили підтримати протестувальників, надрукувавши плакати для демонстрацій, які можна взяти безкоштовно в їхніх приміщеннях.

Низка компаній (наприклад, популярна варшавська цукерня Lukullus) оголосили, що вони передаватимуть частину своїх доходів організаціям або фондам, що підтримують боротьбу за права людини.

"Підтримуємо" – таке повідомлення з’явилося на офіційній сторінці mBank у соціальних мережах. Працівникам однієї з найбільших банківських установ дозволили взяти відпустку 28 жовтня для участі в демонстраціях.

Однак підтримка протестів з боку банку спричинила хвилю надзвичайно різних коментарів у соціальних мережах. Так, Януш Ковальський, заступник міністра державного майна, який долучився до обговорення у публічному просторі, закликав противників протестів бойкотувати mBank та відкривати рахунки в інших установах. Ситуація, що склалася навколо mBank, змусила інші компанії дотримуватися нейтралітету в такий складний для Польщі момент.

Деякі компанії намагаються скористатися ситуацією, щоб збільшити власні продажі. Футболки, сумки або маски з логотипом протесту (червоною блискавкою) рясніють на полицях магазинів. Тим часом бажання підприємців заробити гроші на протестах не знаходить підтримки ані у Олі Ясіоновської, якій належать авторські права на знак, ані в організаторів страйку, які разом з адвокатами намагатимуться обмежити цю практику.

Вимоги протестувальників знаходять підтримку не тільки серед більшої частини населення, а й привертають уваги інших політичних сил, які конкурують з ПіС та зацікавлені, з одного боку, в зміні уряду, а з іншого – у підвищенні власної популярності.

Зокрема, протестувальників наразі підтримує "бронзовий призер" останніх президентських виборів Шимон Головня – і це при тому, що досі він позиціював себе як прихильник досить консервативних поглядів у питанні абортів та відкрито декларує свою прихильність католицьким цінностям.

Своєю чергою "срібний призер" перегонів, який набрав всього на 1% менше голосів, ніж чинний президент Польщі Анджей Дуда, та одночасно мер Варшави Рафал Тшасковський жорстко розкритикував уряд за вирішування проблеми абортів у Польщі в розпал епідемії коронавірусу. 

Не дивно, що саме політичні сили, які висували Головню та Тшасковського на останніх виборах, стрімко набирають прихильників – на 6% та 2% відповідно більше у порівнянні з даними на початок жовтня 2020 року.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua