"ЕК примет решение по заявке Украины о членстве быстрее, чем для любой страны ранее"

Понедельник, 13 июня 2022, 07:30 — , Европейская правда

Після початку російської агресії перелік єврокомісарів, що опікуються Україною, зріс. Наша держава опинилася у зоні відповідальності також Янеза Ленарчича – єврокомісара, відповідального за гуманітарну допомогу та цивільний захист.

Наприкінці тижня він відвідав Україну та перед завершенням візиту поспілкувався з "Європейською правдою".

До вашої уваги коротка відеоверсія нашої розмови з українським перекладом.

Для тих, хто віддає перевагу читанню, пропонуємо текстову версію розмови.

"ЄС фінансує понад половину гуманітарної допомоги в Україні"

– Комісаре, дякую, що завітали до Києва у цей складний час, та ще й не з порожніми руками (перед цим єврокомісар оголосив про новий транш фінансової допомоги Україні. – ЄП).

– Я передусім зазначу, що ви маєте повну підтримку Євросоюзу. Від першого дня російського вторгнення ЄС робить усе, що може, щоби допомогти вам захистити себе.

Ми допомагаємо озброєнням, допомагаємо грошима, ми допомагаємо економічно (ЄС скасував обмеження для українського експорту. – ЄП), надаємо гуманітарну допомогу, цивільний захист.

Останнє – саме те, за що я відповідаю у Єврокомісії. Ми втілюємо в Україні найбільшу в історії ЄС операцію цивільного захисту.

Станом на зараз ми скоординували постачання в Україну майже 40 тисяч тонн безповоротної допомоги. Йдеться про різноманітні речі – від харчів, ліків та палива до медичного обладнання, пожежних машин та швидких. А ще ми надаємо специфічні речі – наприклад, матеріали для захисту культурних пам’яток, сільгосптехніку. І навіть насіння соняшника.

Про всі ці речі просить українська сторона. І за запитами з Києва їх надають всі 27 членів ЄС, а також три партнери, які беруть участь у механізмі цивільного захисту – Норвегія, Туреччина та Північна Македонія.

За нашими підрахунками, вартість допомоги, яку ми надали за цей час, складає понад 350 мільйонів євро.

Паралельно Єврокомісія виділила для України 130 млн євро для гуманітарної підтримки. А сьогодні в Києві я був радий оголосити про виділення додаткових 205 млн євро.

– А на що йдуть ці кошти?

– Це фінансова допомога ЄС, що в основному йде на потреби внутрішніх переселенців, яких зараз мільйони через російську агресію.

Але ми роздаємо її не самі, а діємо через гуманітарні організації, які працюють в Україні. Вони надають допомогу, їжу, ліки тощо тим людям, які їх потребують. Наші партнери – агенції ООН, такі як World Food Program, UNICEF, сімейство організацій Червоного хреста і низка міжнародних НУО.

– Виходить, ви надаєте гроші іншим організаціям, а люди, до яких вона потрапляє, взагалі не в курсі, що їм допомогав Євросоюз? Вам не здається, що це неефективно для іміджу ЄС в Україні?

– Що поробиш. Цим організаціям потрібні гроші, які мають до них звідкись надходити. Європейська комісія – один з головних донорів гуманітарних організацій, які працюють тут, в Україні.

Раніше ООН звернулася до донорів з проханням надати 2,1 млрд євро гуманітарним організаціям, що працюють в Україні. Наш внесок, 335 млн євро, сам по собі складає значний шмат цієї суми. Але якщо додати також внески усіх держав-членів ЄС, то виходить понад 1,2 млрд євро.

Тобто ЄС разом фінансує понад половину гуманітарної допомоги Україні!

"Членство України? Вважаю це цілком реальним"

– Часом ми чуємо також про мільярдні суми для допомоги Україні, але потім з'ясовується, що ці кошти в Україну не потрапляють, а йдуть на біженців, які виїхали до ЄС. Чи є якісь ідеї, як переспрямувати цю підтримку біженців до України?

– Це різні програми. Українці, які втекли до ЄС – це особлива категорія. Річ у тім, що всередині ЄС ми не можемо використовувати гуманітарне фінансування. Тому в нас є інші фонди, які дозволяють державам, які прихистили цих людей, піклуватися про біженців з України.

Окрема історія – Молдова, куди також виїхало багато українців. Там ми можемо надавати саме гуманітарну допомогу, і ЄС мобілізував на ці потреби 13 млн євро.

Але для допомоги, що надходить власне в Україну, є також інші фонди.

Наприклад, European peace facility, де ми вже виділили 2 млрд євро для військових потреб, щоби допомогти Україні оборонятися. І я хочу підкреслити, що це уперше в історії, коли ЄС надає іншій державі, тобто Україні, оборонну допомогу.

Є також багато програм, за якими гроші йдуть в бюджет України, щоби допомогти  вам у цей складний період. І це мільярдні суми!

Крім того, ЄС вже засвідчив, що він допоможе Україні відбудовуватися. І я чекаю, що у наступні тижні будуть новини про виділення коштів на це. А окрім допомоги з бюджету ЄС, буде ще допомога для реконструкції від держав-членів.

– Я не можу оминути увагою нашу заявку на членство. Хоч ви і не є відповідальним за цю тематику, як комісар ви будете голосувати за цей висновок. Можливо, у вас є розуміння графіка?

– Я утримуюся від того, щоб називати дати, але можу сказати, що висновок про українську заявку на членство, яку зараз готує Єврокомісія, буде готовий швидше, ніж щодо будь-якої держави до сьогодні.

Запевняю: Єврокомісія зробить усе можливе, щоби переконатися, що держави-члени ЄС зможуть ухвалити рішення на найближчій зустрічі на найвищому рівні, тобто на рівні голів держав та урядів. Цією зустріччю буде засідання Європейської ради 23 червня.

– Спитаю прямо: чи буде Україна членом ЄС у майбутньому?

– Це зазвичай довгий процес, але я вважаю цілком реальним, що це станеться.

 

Розмовляв Сергій Сидоренко,
редактор "Європейської правди"

Відео Володимира Олійника

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.