У неділю 30 листопада у Швейцарії відбувся референдум, на який було винесено цілу низку питань. Головний інтерес викликав проект обмеження міграції "Екопоп", що пропонує встановити обмеження на приплив мігрантів до країни з метою захисту її природних ресурсів. Згідно з ініціативою, імміграція в країну не повинна перевищувати показник 0,2% від загальної чисельності населення на рік. Цю ініціативу підтримало лише 26% виборців.

Однак на голосування були винесені й інші питання. Наприклад, мешканці Швейцарії не підтримали збільшення резервів у золоті швейцарського центробанку – схвалення цього питання могло б суттєво вплинути на всю світову економіку.

Ще одне винесене на голосування питання – зміна принципів оподаткування іноземців, що мешкають у Швейцарії. ЄвроПравда публікує статтю сайту SwissInfo, присвячену цьому голосуванню.

Більшість виборців і кантонів Швейцарії відкинули пропозицію скасувати по всій країні так зване повитратне оподаткування, в рамках якого багаті іноземці, які живуть в країні, але не ведуть тут комерційної діяльності, мають право платити податки не з суми свого статку, а виходячи з розмірів своїх повсякденних витрат.

Законопроект "Покінчити з податковими привілеями для мільйонерів" зібрав лише 40% голосів "за". Проти виступили 60% виборців.

Паралельно з 2016 року у Швейцарії правила надання такого податкового режиму будуть значно посилені.

Незважаючи на заперечення з боку громадян і кантонів, автори законодавчої ініціативи "Покінчити з податковими привілеями для мільйонерів" вказують, що загалом у них є всі підстави бути задоволеними результатом референдуму. Маркус Бішоф, член уряду кантону Цюрих від партії "Альтернативний список", заявив в інтерв'ю швейцарському німецькомовному телеканалу "SRF1", що їм вдалося "досягти вагомого результату". "Найголовніше наше досягнення полягає в тому, що ми змогли за допомогою цієї ініціативи вивести тему податкової справедливості на федеральний рівень і запустити в суспільстві широку дискусію на цю важливу тему", – зазначив Бішоф.

Голова Конференції кантональних міністрів фінансів (FDK) Петер Хегглін підкреслив, що ця ініціатива і результати голосування щодо неї підтвердили: більшість громадян країни має намір дотримуватися в цьому питанні колишньої стратегії, зберігши можливість надання окремим особам такого податкового режиму.

Як завжди у Швейцарії, обидві ці позиції, які, здавалося б, є діаметрально протилежними, насправді цілком відповідають дійсності і відображають думку всього народу в цілому.

Вона виглядає так: фіксоване оподаткування зберегти, але почати уважніше аналізувати, хто і за яких обставин має право ним користуватися.

Саме тому з 2016 року у Швейцарії правила надання такого податкового режиму будуть значно посилені, зокрема, підвищено суму витрат на рік, з якої буде вираховуватись нова ставка податку.

На це вказує і Петер Хегглін, який нагадує про це рішення, нещодавно прийняте швейцарським федеральним парламентом. Народ знав про це, а тому вирішив не лізти йому під руку ще й прийняттям відповідної законодавчої ініціативи. Виборець вважає, що парламентських заходів тут більш ніж достатньо.

На думку відомого швейцарського соціолога Клода Лоншана, що керує інститутом вивчення громадської думки gfs.bern, виборці не захотіли в чергове втручатися в прерогативи кантонів і руйнувати практику кантональної податкової конкуренції, яка останніми роками чудово себе зарекомендувала.

Вихідні позиції

Автори ініціативи "Покінчити з податковими привілеями для мільйонерів" вважали, що така практика є "кричущою несправедливістю", яка надає багатим іноземцям "незаслужені податкові привілеї".

Зараз багаті іноземці, які живуть у Швейцарії, але не ведуть тут комерційної діяльності, мають право платити податки не з суми свого статку, а виходячи з розмірів їхніх повсякденних витрат.

В даний час право платити повитратні податки мають право приблизно 5 600 осіб з іноземними паспортами. На практиці їхня база оподаткування розраховується зараз, виходячи з вартості оренди житла, помноженої на 5 (а з 2016 року – на 7).

Станом на 2012 рік, найбільше осіб (1396), які сплачували фіксований податок, жили в кантоні Во. На другому місці був кантон Вале (1274 людини), на третьому – кантон Тічино (877 осіб).

Законопроект "Покінчити з податковими привілеями для мільйонерів" врешті-решт запустила, скажімо так, не найбільша партія Швейцарії, а саме "Альтернативні ліві" ("Alternative Linke") з Цюриха. Вони вимагали скасувати режим повитратного оподаткування багатих іноземців у всій Швейцарії і зобов'язати їх сплачувати податки, як і всіх інших платників, відповідно до їхніх реальних доходів і власності.

Ця ініціатива отримала підтримку з боку лівих і "зелених" партій і рухів, а також профспілок, тоді як центристські і праві партії, уряд (Федеральна рада) і парламентська більшість її відкидали.

В ініціативному комітеті прихильників законопроекту стверджували, що їхньою головною метою було ліквідувати несправедливі привілеї, які отримували багаті іноземці порівняно із звичайними швейцарцями внаслідок права платити податки у фіксованому режимі.

На їхню думку, така система нібито дуже недемократична, оскільки порушує основний принцип, що завжди був в основі будь-якої податкової системи, а саме тезу про те, що кожен повинен сплачувати податки відповідно до своєї фінансової спроможності.

У відповідь на сумніви вони підкреслювали, що процес відмови від повитратного оподаткування стане керованим і що він не призведе до виникнення небезпечних "дірок в бюджеті", враховуючи, що в тих кантонах, де вже скасували фіксоване оподаткування, жодних складнощів з наповненням бюджету помічено не було.

Уряд Швейцарії, Федеральна рада, завжди вважав режим повитратного оподаткування інструментом, що дозволяє зміцнювати фіскальну привабливість Швейцарії.

Закликаючи голосувати проти ідеї скасування такого режиму, уряд виходив з того, що фіксоване оподаткування має для багатьох округів і громад (муніципалітетів) "важливе економічне значення", не кажучи вже про давні традиції, пов'язані з таким податковим режимом.

Комітет супротивників перспективи його скасування також посилався саме на такі аргументи, вказуючи на ризик значних податкових збитків. Лише В 2012 році завдяки повитратному оподаткуванню у скарбницю кантонів і федерального центру надійшло майже 700 млн франків. У разі різкого скорочення цієї статті доходів відповідний податковий тягар ляже на плечі середніх і малих підприємств, а це в свою чергу могло б призвести до скорочення робочих місць.

Для прийняття ініціативи необхідно було забезпечити не тільки більшість голосів виборців, але і так звану кантональну більшість. Однак саме тут ініціатива "Покінчити з податковими привілеями для мільйонерів" провалилася найпомітніше – за цей законопроект висловився тільки в кантоні Шаффхаузен.